АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП-03068, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Справа №22-ц/2690/17297/2012

Головуючий у 1 інстанції - Савлук Т.В.

Доповідач - Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

В складі : головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Шебуєвої В.А.

- Оніщука М.І.

при секретарі - Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року в справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит

в с т а н о в и л а :

У березні 2012 року Державна іпотечна установа звернулася в суд із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит №439-100/ФК-08 від 13 березня 2008 року.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідачами порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користуванням, у зв»язку з чим виникла заборгованість в сумі 82 498,67 грн., в тому числі: по основній сумі боргу - 79 988, 58 грн., нараховані відсотки - 2 078, 36 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 431, 73 грн.

Просила стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості та судові витрати.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року позов Державної іпотечної установи задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за Договором про іпотечний кредит №439-100/ФК-08 від 13 березня 2008 року на загальну суму 64552 грн. 54 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 322 грн. 76 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Державної іпотечної установи судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 322 грн. 76 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та надати можливість відстрочки платежів.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що неналежне виконання зобов»язань за договором про іпотечний кредит виникло не з його вини, а внаслідок невідворотних обставин, які не залежать від його волі, що є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення виконання зобов»язань.

Звертає увагу на те, що розрахунок наданий позивачем не відповідає дійсності, оскільки в ньому не вказано платежі, які він вніс 12.07.2011 року, 31.08.2011 року, 11.10.2011 року, 30.11.2011 року, 30.12.2011 року та 21.03 2012 року.

Також зауважує, що позивач не має права достроково стягувати основну суму кредиту до закінчення дії строку договору.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідачі належним чином не виконують зобов»язання за договором про іпотечний кредит з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 13 березня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит за №439-100/ФК-08, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 200 000,00грн. Плата за користування кредитом встановлена в розмірі 14,00 % річних (а.с.9-14).

Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається строком погашення не пізніше 12 березня 2013 року на поліпшення житлових умов квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит за №439-100/ФК-08, 13 березня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 439-100/Zфкіп-08, за умовами якого, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язання, що випливає з договору про іпотечний кредиту, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, а саме: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,70 кв.м., жилою площею 15,10 кв.м. (а.с. 19-22).

Також для додаткового забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит за №439-100/ФК-08, 13 березня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4, було укладено договорі поруки за № 439-100/Zфпор-08, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за Договором про іпотечний кредит та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому (а.с. 23-25).

У силу ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

01 квітня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та Державною іпотечною установою було укладено договір про відступлення права вимоги №570/08, відповідно до якого банк передав, а установа прийняла всі права вимоги за договором про іпотечний кредит між банком та ОСОБА_2 №439-100/ФК-08 від 13.03.2008 року; іпотечним договором між банком та ОСОБА_3 № 439-100/Zфкіп-08 від 13.03.2008 року; договором поруки між банком, позичальником та ОСОБА_4 № 439-100/Zфпор-08 від 13.03.2008 року, який виступає в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору. Вартість права вимоги за кредитним договором на момент передачі прав вимоги у відповідності до пункту 1.1 договору, включає заборгованість за основним боргом по кредиту та складає 200 000,00 грн. (а.с.26-29).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Не заслуговують на увагу, посилання ОСОБА_2 на те, що оскільки неналежне виконання зобов»язань за договором про іпотечний кредит виникло не з його вини, а внаслідок невідворотних обставин, які не залежать від його волі, тому він звільнений від відповідальності за порушення виконання зазначених зобов»язань.

Згідно вимог ч.1 ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що порушення зобов»язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Крім того, у силу ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Не заслуговують на увагу суду посилання ОСОБА_2 на те, що позивач не має права достроково стягувати основну суму кредиту до закінчення дії строку договору виходячи з наступного.

Пунктом 5.2.4 договору про іпотечний кредит передбачено, що кредитор має право, вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати відсотків за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором або за іпотечним договором в тому числі, але не виключно у випадку прострочення сплати чергового платежу за кредитом та відсотки за користування кредитом понад 2 місяців.

У силу 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.8.8. договору про іпотечний кредит, шляхом підписання цього договору позичальник підтверджує факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банка та отримання копії відповідного листа - повідомлення про умови кредитування на яких надається цей кредит, а також підтверджує те, що він уважно ознайомився із змістом цього договору, всі умови цього договору зрозумів, повністю з ними згоден, заперечень, зауважень та запитань не має, та зобов'язується їх дотримуватися та виконувати.

З наведеного слідує, що ОСОБА_2 було відомо про право кредитора вимагати дострокового повернення суми кредиту.

Суперечить матеріалам справи посилання ОСОБА_2 на те, що розрахунок наданий позивачем не відповідає дійсності, оскільки в ньому не вказано платежі, які він вніс 12.07.2011 року, 31.08.2011 року, 11.10.2011 року, 30.11.2011 року, 30.12.2011 року та 21.03 2012 року виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем ОСОБА_2 порушено умови Договору про іпотечний кредит №439100/ФК-08 від 13.03.2008 року в частині своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим станом на 24 вересня 2012 року виникла заборгованість на загальну 64 552, 54 грн., яка включає: заборгованість по основній сумі боргу - 64 250, 47 грн.; за прострочені відсотки за користування кредитом - 229, 51 грн.; пеня - 72, 56 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 24.09.2012 року (а.с.68).

У зазначеному розрахунку відображені всі проведені відповідачем ОСОБА_2 проплати в рахунок погашення кредиту та сплати відсотків за період дії договору, тобто з 13 лютого 2010 року по 25 вересня 2012 року, в тому числі наявні платежі, внесені 12.07.2011 року, 31.08.2011 року, 11.10.2011 року, 30.11.2011 року, 30.12.2011 року та 21.03 2012 року, на які посилається відповідач.

В апеляційному суді представник позивача пояснив, що ОСОБА_2 на даний час погашає заборгованість і вона дійсно є значно меншою, проте розрахунок був наданий до суду першої інстанції з урахуванням всіх внесених ним платежів на час ухвалення судового рішення..

З наведеного вбачається, що суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідачі належним чином не виконують зобов»язання за договором про іпотечний кредит.

Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, застосував закон, що регулює правовідносини сторін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: