АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/14592/2012

Головуючий у 1- й інстанції: Литвинова І.В.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Трончуку М.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виселення та усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року позов ОСОБА_4 було задоволено та виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні вказаною квартирою шляхом передачі йому всіх комплектів ключів від вхідних дверей квартири, стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 107, 3 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд вказаного заочного рішення було відмовлено.

27 серпня 2012 року представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначає, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про проведення судового засідання 13.04.2012 року о 14:30 год. Також апелянт звертає увагу суду на відсутність у матеріалах справ будь-яких доказів на підтвердження обставин, якими ОСОБА_4 обґрунтовував свої вимоги. Крім того апелянт вказує на те, що ОСОБА_2 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, який є батьком дружини позивача ОСОБА_6, а тому звернулася до суду із заявою про встановлення вказаного факту, що на даний час розглядається Шевченківським районним судом м. Києва.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, тому розгляд справи за апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України проведено за їх відсутності.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29 грудня 2011 року ОСОБА_4 успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Згідно з Витягом про державну реєстрацію прав вказана квартира на праві власності зареєстрована за позивачем (а.с. 6).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст.ст. 317, 391 ЦК України та виходив з того, що проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі за відсутності правових підстав для цього перешкоджає позивачу у здійсненні ним прав власника жилого приміщення, а тому відповідач підлягає виселенню з квартири із зобов'язанням не чинити йому перешкод у користуванні нею шляхом передачі всіх комплектів ключів від вхідних дверей.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

На підставі ст.. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження посилань ОСОБА_4 про проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі та створення нею йому перешкод у користуванню квартирою. Посилання позивача на неодноразові звернення до правоохоронних органів за захистом своїм прав не підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі за відсутності правових підстав для цього та створення нею перешкод у здійсненні позивачем прав власника жилого приміщення є недоведеним, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, який є батьком дружини позивача ОСОБА_6, та звернулася до суду із заявою про встановлення вказаного факту, що на даний час розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, непідтверджені належними доказами.

З огляду на зазначене вище, заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виселення та усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді