АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.,
при секретарі - Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
02 лютого 2010 року позивач звернувся із зазначеним позовом, уточнивши який зазначив, що 13 квітня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна»(правонаступником якого є АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-006\811\2006, за яким останній отримав кредит у розмірі 65 000 доларів США строком до 13.04.2021 року, зі сплатою 10,50% річних за користування кредитом.
У цей же день між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № SR-006\811\2006 за яким остання поручилась за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2
Відповідач не виконував зобов'язань за кредитним договором, тому Банк заявив вимогу про дострокове повернення кредиту.
За договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів солідарно 63 823.97 доларів США, що еквівалентно 506 985.70 грн. та 517 125.42 грн., з яких:
- 59 070.19 доларів США, що складає 469 224.05 грн. сума кредиту, що підлягає достроковому стягненню;
- 4 753.78 доларів США, що складає 37761.65 грн. процентів за кредитом за період з 22 червня 2009 року до 25 березня 2010 року;
- 517 125.42 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 05 листопада 2010 року до 15 лютого 2011 року;
та 1700 грн. державного мита і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.(т. 1 а.с. 1-43, 73-129, 168-196, 218-219, 230)
Відповідачі проти позову заперечували, у т.ч. з підстав необґрунтованого визначення позивачем розрахунку за відсотковою ставкою 11.5%, за виконавчим написом нотаріуса від 22.02.2010 року виконавча служба вживає заходів щодо звернення стягнення на майно.(т. 1 а.с. 68-69, 134-145, 150-152)
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27.10.2011 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. (т.1 а.с.234-235, 237-239).
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 березня 2012 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2011 року змінено, зменшено розмір пені до 250 000 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.(т. 1 а.с. 280-283)
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилалася на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування скарги зазначила, що апелянт не отримувала письмову вимогу Банку про погашення заборгованості, суд допустив одночасне стягнення суми боргу разом із стягненням на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса. (т. 2 а.с. 56-59)
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заперечував проти скарги і просив її відхилити.
Інші особи були сповіщені належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не прибули. ОСОБА_2 був сповіщений шляхом вручення повістки його представнику, повідомлення ОСОБА_1 повернулось із зазначенням працівників пошти, що за вказаною адресою адресат не проживає, заяв про зміну місця проживання остання не подавала.(т. 2 а.с. 86-91)
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ст.77, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Судом встановлено, що 13 квітня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна»(правонаступником якого є АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-006\811\2006, за яким останній отримав кредит у розмірі 65 000 доларів США строком до 13.04.2021 року, зі сплатою 10,50% річних за користування кредитом.(т. 1 а.с. 7-28)
У цей же день між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № SR-006\811\2006 за яким остання поручилась за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2(т. 1 а.с. 29-33)
Цих обставин, підписання договорів кредиту і поруки і отримання у кредит коштів сторони не заперечували. Відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов'язань за кредитним договором має заборгованість, його обов'язок сплатити 63 823.97 доларів США, що еквівалентно 506 985.70 грн. та 517 125.42 грн., з яких: 59 070.19 доларів США, що складає 469 224.05 грн. сума кредиту, що підлягає достроковому стягненню; 4 753.78 доларів США, що складає 37761.65 грн. процентів за кредитом за період з 22 червня 2009 року до 25 березня 2010 року; 250 000 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 05 листопада 2010 року до 15 лютого 2011 року наведені позивачем і зазначені в оскаржуваному рішенні районного суду передбачені і відповідають змісту п.п. 1.1-1.9, 2.3, 4.1-4.1.5 укладеного Банком і ОСОБА_2 кредитного договору.(т. 1 а.с. 07-28)
При цьому, розрахунок пені за несвоєчасне погашення основного боргу зменшений за рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 березня 2012 року.
Наведені розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення боржником умов договору, і сплату ним коштів на виконання договору і часткове погашення заборгованості. Доводи апелянта щодо неправильності розрахунку заборгованості зробленого позивачем спростовуються матеріалами справи. Колегія суддів забезпечила реалізацію права ОСОБА_1 на перегляд законності оскаржуваного рішення, проте власного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не надала.
Оскільки між Банком та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було укладено договір поруки від 13 квітня 2006 року № SR-006\811\2006 за п.п. 1-6 якого остання зобов'язувалася перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язання ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про солідарну відповідальність відповідачів.
За п. 1.1 Договору поруки, ОСОБА_1 надала згоду як поручитель відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за вищевказаним кредитним договором з врахуванням змін та доповнень до нього. Право Банку у разі виникнення простроченої заборгованості нараховувати заборгованість за ставкою 11.5% передбачено сторонами за п. 1.4.1.5 кредитного Договору під час його підписання, вказане не є зміною зобов'язань в односторонньому порядку.
З такими умовами за кредитним договором і договором поруки погодились боржник ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_1 під час їх укладення, про що свідчать їх підписи.
Не отримання поручителем ОСОБА_1 письмової вимоги Банку про погашення заборгованості, не перешкоджає останньому вимагати стягнення такої в судовому порядку.
Доказів реалізації предмету іпотеки за виконавчим написом нотаріуса до суду не надано і в судовому засіданні не встановлено, тому доводи апелянта щодо подвійного стягнення колегія суддів визнала необґрунтованими.
На підставі ст. 88 ЦПК України із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню сплачені останнім 1820 грн. судових витрат.(т. 1 а.с. 1-2)
Крім того, підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь держави 1609.50 грн. судового збору сплату якого було відстрочено за клопотанням апелянта ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2012 року.(т. 2 а.с. 68-71)
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст.ст. 88, 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 1609(одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.Й.Шиманський