АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а
Справа № 22-2690-17118 Головуючий у 1 інстанції - Новак А.В. Доповідач - Семенюк Т.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Чайці І.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та визначення порядку користування квартирою, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, судом не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 і його частка відповідає розміру 1/2 частини зазначеної квартири. Іншими співвласникам вказаної квартири є відповідачі по справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що володіють по 1/4 частці квартири кожен.
Останнім часом між співвласниками даної квартири виникли неприязні стосунки, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перешкоджають йому вільно користуватися належною йому на праві приватної власності 1/2 часткою квартири. Оскільки співвласники квартири відмовляються добровільно визначити порядок користування квартирою, він звернувся до суду з даним позовом, просив виділити йому у користування кімнату, позначену на плані 5, площею 14,1 кв.м, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділити в користування кімнату, позначену на плані 6, площею 14,7 кв.м, санвузол, кухню та коридор лишити у спільному користуванні співвласників. Крім того, просив вселити його у кімнату, позначену на плані 5, площею 14,1 кв.м.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування квартири від 09 жовтня 2004 року та зареєстрованого в реєстрі за №7-2224, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2011 року визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право приватної власності спірної квартири у розмірі по 1/4 частки квартири кожному.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів суду, що відповідачі перешкоджають йому вільно користуватися належною йому на праві приватної власності часткою квартири АДРЕСА_1.
Проте, з таким висновком суду повною мірою погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні власністю, вселенні у спірну квартиру та встановлення порядку користування зазначеною квартирою.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо усунення перешкод у користуванні власністю та вселення у спірну квартиру позивачем не оскаржується.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині встановлення порядку користування спірною квартирою, суд першої інстанції свої висновки не обґрунтував, та не вмотивував.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2. просив встановити порядок користування квартирою, яка перебуває у спільній власності сторін.
Відповідно до ст. 358 ч. 3 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Як вбачається з матеріалів справи, ідеальна доля житлової площі ОСОБА_2 становить 14,4 кв.м., ідеальна доля ОСОБА_3 і ОСОБА_4 складає по 7,2 кв.м кожному.
З плану спірної квартири вбачається, що кімнати 14,1 кв. м та 14,7 кв. м є ізольованими приміщеннями, при виділенні позивачу кімнати площею 14,1 кв.м становище інших співвласників, як власників іншої 1/2 частки квартири, не погіршується.
Колегія суддів вважає за необхідне визначити наступний порядок користування спірною квартирою: виділити у користування ОСОБА_2 кімнату площею 14,1 кв. м, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - кімнату площею 14,7 кв.м, санвузол, кухню та коридор залишити у спільному користуванні сторін.
У позасудовому порядку сторони не дійшли згоди щодо встановлення порядку користування спірною квартирою.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_2 щодо встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, а рішення суду в цій частині - скасуванню з ухваленням нового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року в частині відмови у задоволенні позову про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_2 в частині встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 задовольнити, виділити у користування ОСОБА_2 кімнату площею 14,1 кв. м, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - кімнату площею 14,7 кв.м, санвузол, кухню та коридор залишити у спільному користуванні сторін.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді