АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а
Справа № 22-2690-17105 Головуючий у 1 інстанції - Сенін В.Ю. Доповідач - Семенюк Т.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2012 року колегія суддів Судової з розгляду цивільний справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Чайці І.В.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 13 494,89 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 450 грн. витрачених на проведення експертизи, 214,60 грн. судового збору.
В решті задоволення вимог позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що в травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 11 травня 2011 року в м. Києві по вул. Столичне шосе-Набережно-Корчувацька відбулось зіткнення автомобіля «Сузукі», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 сталося ДТП, внаслідок чого вказані автомобілі було пошкоджено. Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 10 грудня 2011 року № 415, проведеним ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача, матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Сузукі Гранд Вітара» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП склав 13 494,89 грн. В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом було призначено транспортно-трасологічну експертизу. Висновком даної експертизи встановлено, що водію «Мерседес» ОСОБА_7 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 та п. 10.3 ПДР. Дії водія ОСОБА_7 слід вважати такими, що не відповідали п. 10.1 та п. 10.3 ПДР з технічної точки зору. Просила суд стягнути з відповідача 13 494,89 грн. матеріальної шкоди, 4 753,58 грн. витрачених на проведення експертизи, 15000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2011 року в м. Києві по вул. Столичне шосе -Набережно-Корчувацька відбулось зіткнення автомобіля «Сузукі», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 сталося ДТП, внаслідок чого вказані автомобілі було пошкоджено.
Автомобіль «Сузуку Грант Вітара» д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 на праві власності.
Згідно зі звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 10 грудня 2011 року № 415, проведеним ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача, матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Сузукі Гранд Вітара» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП склав 13 494,89 грн.
В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом було призначено транспортно-трасологічну експертизу.
Висновком № 5403/11-18/2349/12-52 судової транспортно-трасологічної експертизи від 29 лютого 2012 року встановлено, що в постанові про призначення експертизи дорожній обстановці водію автомобіля «Suzuki» ОСОБА_3 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР. В зазначеній в постанові про призначення експертизи дорожній обстановці у експертів немає підстав технічного характеру вважати дії ОСОБА_3 такими, що не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР. Водію автобуса «Мерседес» ОСОБА_7 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 та п. 10.3 ПДР. В зазначеній постанові про призначення експертизи дорожній обстановці дії водія ОСОБА_7 слід вважати такими, що не відповідали п. 10.1 та п. 10.3 ПДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що розмір матеріальної шкоди, завданої майну позивачки, є обґрунтованим, знаходження водія ОСОБА_7 та відповідача ОСОБА_2 у трудових відносинах доведено.
Доводи апелянта про те, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин ст. 1187 ЦК України замість ст. 1166 ЦК України, не можуть бути прийняті судом до уваги , оскільки судом першої інстанції до спірних правовідношень правильно застосовано положення як ст. 1187 ЦК України, яка визначає відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, так і положення ст. 1166 ЦК України, яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду.
Згідно до положень ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, як вбачається з довідки про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку, ОСОБА_7 перебуває в трудових відносинах із СПД ФОП ОСОБА_2 та під час скоєння ДТП виконував трудові обов'язки (а.с. 26).
Також колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки висновку Державної автомобільної інспекції про те, що ДТП 11 травня 2011 року сталося з вини позивача, оскільки постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2012 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, крім того, в рамках адміністративної справи проведено експертизу, за висновками якої дії водія ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3 ПДР.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді