АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а

Справа № 22-2690-16909 Головуючий у 1 інстанції - Козлов Р.Ю. Доповідач - Семенюк Т.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Кравець В.А., Махлай Л.Д.

при секретарі - Чайці І.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі та гідності, заборону вчиняти певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що його такми, що ухвалене з порушенням норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах позовних вимог та апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що в серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист честі та гідності, заборону вчиняти певні дії та відшкодування моральної шкоди, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 2 липня 2012 року народний депутат ОСОБА_3 в ефірі телеканалу ICTV у програмі «Свобода слова» розповсюдив у формі образи наступну недостовірну інформацію: «Я против львовско-галицких диалектов, засоривших сегодня средства массовой информации. Я не считаю, то, что нам предлагают, украинским язиком. Это отрыжка той части Украины, которая когда-то была постоянно под чьим-то гнетом». Вважає поширення відповідачем вказаної недостовірної інформації порушенням його особистих немайнових прав - честі та гідності людини - носія української мови. Просив визнати недостовірною інформацію, розповсюджену народним депутатом України ОСОБА_3, заборонити відповідачу вчиняти дії, які принижують його честь, гідність, що виражається в принизливих висловлюваннях щодо української мови, яку він використовує в спілкуванні, та розповсюдженні недостовірної інформації про нього. В подальшому уточним свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 20 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано доказів про поширення ОСОБА_3 недостовірної інформації щодо ОСОБА_2, а вимоги в частині заборони відповідачу вчиняти певні дії є вимогами на майбутнє та ґрунтуються на припущенні щодо наявності у відповідача наміру вчинити дії, направлені на порушення його особистих немайнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не розглянув факт посягання на честь та гідність позивача, як носія української мови, оскільки зазначене є особистим тлумаченням позивача тих відомостей, що поширені відповідачем, а тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Інформація, яка поширена ОСОБА_4 не стосується позивача особисто і на підтвердження протилежного ОСОБА_2 доказів не надав.

Крім того, відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, проте, судом не встановлено винних дій відповідача відносно ОСОБА_2

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді