АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого -Оверіної О.В.

суддів -Журавльова О.Г.,Мартинової К.П.

при секретарі - Сенчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Одеській області до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (далі - райдержадміністрація), ОСОБА_2 ,ТОВ «Компанія «Техагро» про визнання недійсними розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою прокурора Комінтернівського району Одеської області (далі - прокурор) на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011р. прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив скасувати розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 8 жовтня 2009 року № 1127/А-2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передачу громадянину України земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Новобілярської селищної ради, визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 135750 на право власності на земельну ділянку площею 2 га на території Новобілярської селищної ради для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_2 28 жовтня 2009р.; повернути земельну ділянку площею 2 га, розташовану на території Новобілярської селищної ради до земель запасу державної власності.

Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що при виданні розпорядження Комінтернівською районною державною адміністрацією були суттєво порушені норми чинного природоохоронного та земельного законодавства України, а саме: ст. ст. 58,59, 60 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 88 Водного кодексу України (далі ВК України), юридичні наслідки яких суперечать інтересам держави.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

__________________

Справа № 22ц/1590/ 4356 /12

Головуючий по першій інстанції:Винська Н.В. Категорія: ЦП

Доповідач: Оверіна О.В.

В апеляційній скарзі прокурор просить зазначене судове рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи спір, на думку прокуратури, виник з приводу порушень вимог Земельного та Водного кодексів України при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 Зазначені порушення виникли, як вважає прокуратура , у зв'язку з неправомірною передачею земельної ділянки, яка відноситься до прибережної захисної смуги, тобто до земель водного фонду,не відповідність розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 08.10.2009 року вимогам ЗК України та Водного кодексу України

Заперечуючи проти позову, відповідачі стверджували, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується розпорядженням райдержадміністрації.

Таким чином, для правильного вирішення спору суду необхідно було, встановити належність спірної земельної ділянки на момент її передачі до земель певної категорії (цільового призначення), для чого суду необхідно з'ясувати:

· чи приймалося рішення компетентним органом про віднесення земельної ділянки до відповідної категорії землі;

· скасовувалося чи змінювалося це рішення у передбаченому законом порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_2 віднесена до земель сільськогосподарського призначення. Доказів належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду на час прийняття розпорядження органу державної влади від 8 жовтня 2009р. не встановлено.

Висновки суду підтверджуються наступним.

Частина 1 статті 19 ЗК України виділяє 9 категорій земель земельного фонду України, в тому числі землі сільськогосподарського призначення та землі водного фонду (п.п. «а», «є»).

Стаття 20 ЗК України закріплює положення про те, що визначення та зміна належності земельної ділянки до певної категорії земель є прерогативою органів суспільної влади - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями визначення та зміни цільового призначення земель.

Встановлено, що на підставі рішення Комінтернівської районної Ради народних депутатів від 16 березня 1999р. № 45-ХХІІІ Акціонерне товариство закритого типу «Істок» (далі - АТЗТ «Істок») 6 грудня 2000р. отримало Державний акт на право постійного користування 187, 49 га, які розташовані на території Новобілярської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 424.

Розпорядженням голови Комінтернівської районної державної адміністрації від 28 березня 2008р. № 460/11-2008 «Про визнання недійсними державних актів на право постійного користування виданих АТЗТ «Істок» на території Чорноморської та Новобілярської селищних рад» земельні ділянки площею 187,49 га, які розташовані на території Новобілярської селищної ради віднесено до земель сільськогосподарського призначення, що не надані у власність або користування та перебувають в запасі(а.с.299).

Відділ земельних ресурсів у Комінтернівському районі зобов'язано внести відповідні зміни до земельно-облікових даних (форми 6-ЗЕМ) (а.с.299).

За таких обставин, земельна ділянка, площею 187,49 га, віднесена до земель сільськогосподарського призначення в порядку, встановленому ст. 20 ЗК України. Доказі , що спростовують ці обставини суду ненадані.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка, площею 2 га, що була передана ОСОБА_2 входила до складу 187,49 га, а тому також відноситься до земель, визначених п. «а» ч.1 ст.20 ЗК України (землі сільськогосподарського призначення).

Відповідно до довідки Управління держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області від 25.09. 2012р. № 13-13-03/555 спірна земельна ділянка площею 2 га до 28 березня 2008 р. являла собою частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 187, 49 га, що перебувала у постійному користуванні АТЗТ «Істок».

Належність спірної земельної ділянки на момент прийняття оскаржуваного розпорядження до земель сільськогосподарського призначення підтверджується також наступним.

ОСОБА_2 звернулась до Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області з заявою про вибір місця розташування земельної ділянки, загальною площею 2 га, для отримання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за межами населених пунктів.

В процесі оформлення земельної ділянки було отримано 6 позитивних висновків компетентних державних органів щодо погодження місця розташування земельної ділянки (а.с.58-64).

Зазначені висновки як складова частина матеріалів вибору земельної ділянки, були затвердженні розпорядженням Комінтернівської райдержадміністрації .

Відповідно до розпорядження голови Комінтернівської районної державної адміністрації від 25.09. 2009р. № 1070/А-2009р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передачу громадянці України земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Новобілярської селищної ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельній ділянки та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають в запасі, на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (а.с.8).

На підставі зазначеного розпорядження 28 жовтня 2009р. було видано державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_2

28 грудня 2010р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Гранд курорт сервіс» укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки(а.с.19).

22 березня 2011р. між ТОВ «Гранд курорт сервіс» та ТОВ «Техагро» укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого право власності на спірну ділянку перейшло до ТОВ «Техагро».

Належність переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га до земель сільськогосподарського призначення, крім вищенаведеного, підтверджено висновками:

· Головного управління Держкомзему у Одеській області від 02 жовтня 2009 р. № 2-10-15/5036; позивача у справі

· відділу містобудування та архітектури Комінтернівської райдержадміністрації від 25 вересня 2009 р. № 2489;

· Комінтернівської районної санітарно-епідеміологічної станції від 25 вересня 2009р.

· Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області від 29 вересня 2009 р. № 11840/03-06-12;

· Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря від 08 жовтня 2009р. № 3676/09;

· Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації Одеської області від 10.08. 2009р.

а також довідкою Управління держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області від 24 жовтня 2012р. № 739-дз.

Відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 5 листопада 1998 року N 377 Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), форма 6-зем, інформація з якої міститься в наведених довідках, є формою державної статистичної звітності, яка є звітом про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності.

Згідно з Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.98 р. за N 14-1-7/1205, цільове призначення земельної ділянки відображається в формі 6-зем (земельна статистична звітність), що видається на кожну земельну ділянку.

Відповідно до інформації, наданої Управлінням держземагенства цільовим призначенням спірної земельної ділянки по формі 6-зем як на час її передачі ОСОБА_2, так і до того часу є землі сільськогосподарського призначення.

Статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в редакції чинній на час спірних правовідносин, чітко встановлено, що розпорядження голови місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Голова місцевої державної адміністрації може змінити своє розпорядження, виходячи із змісту п. 7 ст. 13, ст.ст. 16, 21, 39 зазначеного закону.

Проте, матеріали справи не містять даних про те, що до прийняття оскаржуваного розпорядження від 8 жовтня 2009р. скасовувалось або змінювалось розпорядження органу виконавчої влади від 28 березня 2008р., яким , зокрема спірна земельна ділянка, віднесена до земель сільськогосподарського призначення (а.с.292).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації № 1164/А-2009 від 20 жовтня 2009р., яким затверджено проект землеустрою щодо коригування прибережної захисної смуги на території Новобілярської селищної ради (за межами населених пунктів) та встановлено прибережну смугу уздовж Малого Аджалицького лиману та Чорного моря на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів) загальною площею 75,829 га, у тому числі 56,516 га земель запасу, 19,313 га земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Одеське лісове господарство» (а.с.10), а також лист відділу Держкомзему в Комінтернівському районі Одеської області від 29 вересня 2011р. № 13-13-04/1666 , згідно якого земельна ділянка, що належить ОСОБА_2 знаходиться у двокілометровій зоні від урізу води Чорного моря не можуть розцінюватися судом як належні для докази скасування або зміни розпорядження райдержадміністрації від 28 березня 2008р

Більш того, згідно довідок відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області від 24 жовтня 2012р. № 739-дз та Комінтернівської райдержадміністрації від 22 червня 2012р. земельна ділянка, яка була передана ОСОБА_2 й до теперішнього часу відноситься до земель сільськогосподарського призначення (а.с.287,289).

За таких обставин позовні вимоги прокурора щодо незаконності розпорядження від 8 жовтня 2009р., а також його доводи в апеляційній скарзі у цій частині до уваги не приймаються.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2,4,7,11 до Конвенції.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З боку ОСОБА_2 ніяких порушень при оформлення земельної ділянки не було.

Обґрунтовуючи позов, прокурор про наявність таких обставин не зазначив.

Згідно ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам надана оцінка.

Проте у мотивувальній частині рішення суд помилково послався на ч.6 ст.88 ВК України, яка на час виникнення спірних правовідносин існувала в іншій редакції, зокрема не передбачала встановлення прибережної захисної смуги саме за окремим проектом землеустрою.

З огляду на зазначене з мотивувальної частині рішення підлягає виключенню посилання суду на норми ч.6 ст.88 ВК України в редакції Закону № 2740-VI від 02.12.2012р.

Доводи прокурора про порушення вимог закону спростовуються матеріалами справи, висновками суду.

У судовому засіданні прокурор пояснював , що не може надати доказів того , що на час постанови розпорядження від 08 жовтня 2009 року земельна ділянка не відносилась до земель сільськогосподарського призначення

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Комінтернівського району Одеської області задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на норми ч.6 ст.88 Водного Кодексу України в редакції Закону № 2740-VI від 2 грудня 2010р.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: