Обычныйвеб

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Мартинової К.П., Оверіної О.В.,

за участю секретаря - Криворучка Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житсервіс-2» про визнання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Житсервіс-2» не укладеним з вини відповідача, визнання того, що послуги відповідача з 21.03.2008 року по 19.03.2012 року по відношенню до позивача є послугами, що нав'язані позивачу в порядку односторонньої угоди, визнання того, що проект договору з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій датований 19.03.2011 року є датованим 19.03.2012 року, визнання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2012 року між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Житсервіс-2» не укладеним з вини відповідача, визнання проекту договору з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2012 року таким, що не відповідає типовому договору, визнання укладеним договору з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2012 року з урахуванням протоколу розбіжностей позивача, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА :

30.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово уточнював, та в останній редакції якого просив суд визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Житсервіс-2» не укладеним з вини відповідача; визнати те, що послуги відповідача з 21.03.2008 року по 19.03.2012 року по відношенню до позивача є послугами, що нав'язані позивачу в порядку односторонньої угоди; визнати те, що проект договору з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій датований 19.03.2011 року є датованим 19.03.2012 року; визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2012 року між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Житсервіс-2» не укладеним з вини відповідача; визнати проект договору з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2012 року таким, що не відповідає типовому договору; визнати укладеним договір з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2012 року з урахуванням протоколу розбіжностей позивача.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що комунальне підприємство «Житсервіс-2» ігнорує його право отримувати житлово-комунальні послуги відповідної

____________________________________________________________________________

Головуючий 1-ої інстанції: Заверюха В.О. Справа 22-ц/1590/10406/2012

Доповідач: Доценко Л.І. Категорія: 57

-2-

якості згідно з законодавством та умовами договору, відмовляється укласти з ним договір відповідно до встановлених законом умов, що передбачено ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». В порушення цього Закону відповідач запропонував йому укласти договори, тексти яких в істотних питаннях відрізняються від типового договору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2005 року. У зв'язку з цим оскаржувані договори він підписав з протоколами розбіжностей. Тобто дав свою згоду на укладення договору за новими умовами відповідними до типового договору. Але відповідач його умови відхилив, посилаючись на те, що діючим законодавством не передбачена процедура погодження договорів на надання житлово-комунальних послуг та запропонував вважати договори від 21.03.2008 року 19.03.2012 року підписаним без врахування розбіжностей. Оскільки позивач від цієї пропозиції відмовився, то вважає зазначені договори не укладеними з вини відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду оскаржує ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а саме визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Житсервіс-2» не укладеним з вини відповідача; визнати те, що послуги відповідача з 21.03.2008 року по 19.03.2012 року по відношенню до позивача є послугами, що нав'язані позивачу в порядку односторонньої угоди; визнати те, що проект договору з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій датований 19.03.2011 року є датованим 19.03.2012 року; визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2012 року між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Житсервіс-2» не укладеним з вини відповідача; визнати проект договору з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2012 року таким, що не відповідає типовому договору; пункт 6 позовної заяви залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що 21.03.2008року та 19.03.2011року між ОСОБА_1 та КП " Житсервіс-2" в добровільному порядку були укладені договори з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і договір від 19.03.2011року відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 529 " Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України " Про житлово- комунальні послуги" споживач зобов;язаний укласти договір на надання житлово- комунальних послуг , підготовлений виконавцем на основі типового договору.

- 3 -

Типовий договір затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009року " Про затвердження Типового договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між сторонами позивачем ОСОБА_1 та відповідачем КП " Житсервіс-2" виникли договорні правовідносини, оскільки сторони 21.03.2008року та 19.03.2011року уклали договори про надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій ( а.с.5, 71-74).

Договір про надання послуг з утримання будинків , споруд і прибудинкових територій від 19.03.2011року підготовлений відповідно до вимог Закону України " Про житлово- комунальні послуги" виконавцем, підписаний сторонами в добровільному порядку і відповідає вимогам типового договору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009року № 529. В даному договорі є всі обов;язкові розділи, а саме: найменування сторін договору; предмет договору; оплата спожитих послуг; права та обов;язки сторін; відповідальність сторін; порядок розв;язання спорів; форс-мажорні обставини; строк дії договору; інші умови.

Позивач ОСОБА_1 договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій від 19.03.2011року підписав, від послуг не відмовлявся, послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій отримував. До договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій від 19.03.2011року ОСОБА_1 надав протокол розбіжностей , який не передбачений Законом України " Про житлово- комунальні послуги" та Типовим договором про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

На підставі наведенного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що підстав для задоволення позову не вбачається.

В апеляційній скарзі вказується на те, що п. 3 ч.2 ст.21 Закону України " Про житлово- комунальні послуги" зобов;язує виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлового- комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Однак відповідач надав договір який суттєво відрізняється від типового договору.

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки в договорі про надання послуг з утримання будинків , споруд та прибудинкових територій від 19.03.2011року, який підписав ОСОБА_1, є розділ з визначенням відповідальності сторін ( а.с. 5).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що договори від 21.03.2008р. та від 19.03.2011року не укладені з вини відповідача, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки дані договори були укладені, що підтверджується підписами сторін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді К.П. Мартинова

О.В. Оверіна