Судове рішення #268044
Справа № 22-Ц-3268 2006 p

 

Справа № 22-Ц-3268 2006 p.                            Головуючий 1 -ї інст.АЛФЬОРОВА Т.М.

Категорія - стягнення                                      Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.

додаткових витрат на дітей та аліментів на повнолітнього сина

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.

суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П. КІРСАНОВОЇ Л.І.

при секретарі - ЗЕЛІНСЬКІЙ І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей , а також аліментів на повнолітню дитину на час навчання, -

встановила :

01 вересня 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових аліментів на неповнолітніх дітей.

В обгрунтування позову зазначала, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 1986 по 1997 роки, мають двох дітей: дочку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4.

В зв"язку з тим, що діти часто тривало хворіли вона несла витрати на їх лікування, придбання ліків, оздоровлення. Син ОСОБА_4 перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері, йому потрібне постійне стаціонарне та амбулаторне лікування, обстеження стоматолога, санаторно-курортне лікування.

Дочка ОСОБА_3 знаходиться під наглядом окуліста з 1997 року з діагнозом прогресуюча ІНФОРМАЦІЯ_1, їй необхідно проходити курси лікування двічі на рік у клініці ім. проф. Л.Л.Гіршмана, проходити курортне лікування.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на кожну дитину в розмірі по 150 грн. до зміни стану їх здоров"я.

Позивачка неодноразово уточнювала позовні вимоги: в заяві від 03.08.2005 року збільшила вимоги в частині стягнення додаткових витрат на неповнолітніх дітей відповідно до стану їх здоров"я і просила стягнути на дочку ОСОБА_3 415,51 грн. щомісячно, а на сина ОСОБА_4 - 496,82 грн. щомісячно до досягнення ними повноліття, а також просила стягнути одноразово 2699,20 грн. витрат за навчання дітей для розвитку їх здібностей (а.с.269-271 т.1).

21.04.2006 року, уточнивши позовні вимоги і посилаючись на те, що син ОСОБА_4 досяг повноліття під час розгляду справи, ОСОБА_1 просила стягнути одноразово за період з 27.08.2003 року по 05.07.2006 року додаткові витрати на неповнолітніх дітей за станом їх здоров"я в сумі 23890,99 грн. та витрати на навчання для розвитку їх здібностей в сумі 2699,20 грн., виходячи з суми 2400 грн. із застосуванням індексу інфляції, звернувши стягнення на квартиру відповідача (а.с. 159-160 т.2).

06.04.2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, якій продовжує навчання і просила стягувати на її користь щомісячно по 300 грн., починаючи з 12.04.2005 року, до досягнення сином 23 років.

21.04.2006 року ОСОБА_1 уточнила ці позовні вимоги та просила стягнути на її користь з відповідача аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, одноразово за період с 12.04.2005 року по 30.04.2006 року в сумі 8843,33 грн., а починаючи з травня 2006 року до досягнення сином 23 років щомісячсно по 700 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей та стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, об"єднані в одне провадження.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволені частково:

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додатковаі аліменти на дітей одноразово в сумі 5150 грн.;

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, на час навчання одноразово з 15.04.2005 року по 15.04.2005 року - 1560 грн., а починаючи з 15.04.2006 року по 15.04.2010 року по 130 грн. щомісячно;

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати у зв"язку з розвитком дітей - 1200 грн.

Крім того з відповідача стягнуто на користь держави 87 грн. державного мита.

Ухвалою суду від 04 травня 2006 року виправлена описка, яка допущена в рішенні від 28 квітня 2006 року і визначено вважати правильним зазначення у вступній та резолютивній частині цього рішення „ стягнення додатковвих витрат на утримання неповнолітніх дітей", а не „стягнення додаткових аліментів".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які неможливо усунути при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Заслухавши доповідь судді; пояснення позивача , її представника яка також представляє інтереси третьої особи; відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія доходить висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду - зміні, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 86 КпШС України, який діяв на час звернення ОСОБА_1 до суду, та ст. 185 СК України, який введено в дію з січня 2004 року, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів, зобов"язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, у тому числі її хворобою, розвитком здібностей і т.і.

 

Згідно ст.199 СК України „ Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судовим розглядом встановлено , що сторони перебували в шлюбі з 1986 року по 1997 рік, мають двох дітей: сина ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_3, які проживають з позивачкою і на яких за рішенням суду з відповідача стягнуті аліменти.

ОСОБА_4 у 2003-2004р.р., а ОСОБА_3 у 2003-2005р.р. навчалися у Харківському фізико-математичному ліцеї , навчання у якому є платним і згідно наданим квитанціям позивачкою здійснена оплата за їх навчання в загальній сумі 2400 грн.

За висновками судово-медичних експертиз, які призначалися ухвалами суду від 16 березня 2004 року та 20 січня 2005 року у ОСОБА_4, за медичними даними, мали місце хронічні захворювання: запалювальне алергічне захворювання верхніх дихальних шляхів; наслідки органічного враженая ЦНС з церебростенічним, лікворно-гіпертензійним сіндромами, міопія слабого ступеню обох очей. Раніше був інфікований туберкульозом, проходив хіміопрофілактичне лікування, знятий з обліку у 2001 році.

У 2004 році   знаходився на стаціонарному лікуванні в ХМКЛ №13 з приводу правобічної середньо-дольової пневмонії.

В зв"язку з вищевикладенним ОСОБА_4 потребував відповідного лікування із застосуванням ліків та процедур, зазначених в медичній документації, підсиленого полівітамінізованого харчування, санаторно-курортного оздоровлення з приводу захворювання очей і ЦНС.

ОСОБА_3, 05 липня 1988 року народження страждає прогресуючою міопією високого ступеню обох очей, неодноразово зверталася за медичною допомогою з приводу стоматологічних захворювань, захворювань верхніх дихальних шляхів запального і алергійного характеру, у 2002 році перенесла гострий апендицит, який ускладнився серозно-гнійним перитонітом та потягнув необхідність оперативного втручання, раніше була інфікована туберкульозом, проходила курс хіміопрофілактики.

В зв"язку з даними захворюваннями ОСОБА_3 потребувала лікування із застосуванням ліків і процедур, які призначалися, підсиленого полівітамінізованого харчування, санаторно-курортного оздоровлення з приводу захворювання очей.

З огляду на наведене суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що за станом здоров"я дітей позивачка мала додаткові витрати на їх лікування, оздоровлення, підтримку стану їх здоров"я, а також витрати з оплати навчання дітей для розвитку їх здібностей і відповідач повинен брати участь у цих додаткових витратах.

Однак, правильно визначивши розмір стягнення зі ОСОБА_2 цих витрат та строк з якого слід провадити стягнення, суд обмежився терміном їх стягнення на дочку ОСОБА_3 до квітня 2006 року включно пославшись на те, що на час ухвалення рішення вона навчається у медичному інституті, до якого не могла бути прийнята з низькою гостротою зору і в довідці про стан її здоров"я на час вступу до інституту не зазначено наявність хвороб, а також на те, що за письмовими поясненнями самої позивачки зір доньки з 5 класу залишається незмінним.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду, оскільки в заяві, на яку послався суд, позивачка зазначала що зір доньки залишається незмінним саме внаслідок постійних курсів лікування, які вона їй провадила. З довідки, доданої ОСОБА_1 до апеляційної скарги, вбачається, що 20 вересня 2005 року фахівцями обласної студентської лікарні був проведений поглиблений медичний огляд ОСОБА_3 і встановлений діагноз „ ІНФОРМАЦІЯ_1". З вказаного часу вона перебуває під диспансерним наглядом окуліста.

 

Довідкою магазину „ Люкс-Оптіка" підтверджено, що у 2006 році ОСОБА_3 витратила на перевірку зору та придбання лінз і розчину 141,95 грн.

За таких обставин судова колегія визнає, що відповідач повинен брати участь у додаткових витратах на дочку ОСОБА_3 за станом її здоров"я у визначеній судом сумі до досягнення нею повноліття і вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в цій частині.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 з 2004 року є студентом денного відділення електромашинобудівельного факультету Національного техничного університету „ Харківський політехнічний інститут", отримує стіпендію, яка з травня по грудень 2005 року складала суму 158,63 грн. щомісячно.

Висновок суду про те що ОСОБА_4 в зв"язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги і відповідач ОСОБА_2 може надавати йому таку допомогу є обгрунтованим. Розмір аліментів на повнолітнього сина суд визначив з дотриманням вимог ст.200 СК України, однак помилково визначив строк початку їх стягнення з 15 квітня 2005 року, у той час, як повноліття ОСОБА_4 досяг 12 квітня 2005 року, в зв"язку з чим рішення підлягає зміні і в цій частині. При цьому судова колегія вважає за необхідне стягнути аліменти одноразово з 12 квітня 2005 року до дня ухвалення рішення апеляційного суду , виходячи з визначеної районним судом суми щомісячних стягнень.

Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування індексу інфляції до суми стягнення додаткових витрат; визначення розміру аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_4 із застосуванням вимог ч.2 ст.182 СК України судова колегія вважає безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст. 184 СК України індексації підлягає розмір аліментів, визначений у твердій грошовій   сумі, а не додаткові витрати на неповнолітню дитину.

Розмір аліментів на повнолітньго сина, дочку, які продовжують навчання, визначається відповідно до ст.200 СК України, яка вказує на необхідність врахування при вирішенні цього питання обставин, зазначених у ст.182 СК України.

Однак ні мінімального ні максимального розміру аліментів цією нормою не встановлено і не зазначено про необхідність застосування при визначенні розміру аліментів на повнолітнього сина, дочку, вимог ч.2 ст. 182 СК України.

Ст.201 СК України визначені норми цього Кодексу, які застосовуються до відносин щодо обов"язку батьків утримувати повнолітніх дочку сина. Ст.ст. 182 і 184 СК України серед цих норм не зазначені.

Необгрунтованим є і посилання апелянта, як на підставу скасування рішення суду, на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме доходів відповідача.

Згідно   ст.60   ЦПК  України  саме   на  сторони   покладений  обов"язок доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Матеріали справи свідчать що справа розглянута судом з додержанням вимог ст.ст. 10 і 11 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 були предметом розгляду суду першої інстанціїї, їм дана належна правова оцінка і вони не є підставою для зміни рішення суду в іншій частині або для його скасування.

Керуючись    ст.ст. 185,198,199,200,201    Сімейного    Кодексу   України, ст.ст.303,304,п.3ч.1ст.307, ст.ст.309,313,314,316,319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну   скаргу   ОСОБА_1   задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2006 року змінити:

 

Стягнути зі ОСОБА_2, 25.07.1960 року народження, який народився у місті Харкові, на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дітей, що пов"язані зі станом їх здоров"я в сумі 5357 грн., а саме -на сина ОСОБА_4 за період з 01.09.2003 року до 12.04.2005 року включно - 1940 грн.; на доньку ОСОБА_3, за період з 01.09.2003 року до 05.07.2006 року включно - 3417 грн.;

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_4, на час його навчання, одноразово за період з 12.04.2005 року до 19.10.2006 року - 2362 грн., а починаючи з 20 жовтня 2006 року по 130 грн. щомісячно, до 12.04.2010 року, за умовою, що він буде продовжувати навчання.

В іншій частині рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28.04.2006 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили, безпосередньо до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація