Справа № 2-4888/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Сочки В.І., при секретарі судового засідання - Козар Г.В., з участю представника позивача за первісним позовом (відповідача -за зустрічним) ОСОБА_1, відповідачів за первісним позовом -ОСОБА_2, ОСОБА_3 (позивача за зустрічним позовом), позивача за первісним позовом ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднану цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та зняття з реєстрації, третя особа ГУ ДМС України в Закарпатській області, а також зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсним одностороннього правочину та договору купівлі-продажу, треті особи приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та зняття з реєстрації, третя особа ГУ ДМС України в Закарпатській області.

Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.12.2010 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 4799 придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Право власності на вказану квартиру 10.06.2011 року зареєстровано за позивачем КП «БТІ м. Ужгорода».

Однак, попередні власники квартири відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовляються виселитись з квартири та знятись з реєстраційного обліку за вказаною адресою, що створює позивачу перешкоди у користуванні його майном.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали зустрічний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсними одностороннього правочину та договору купівлі-продажу, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради.

Зустрічний позов обгрунтовують тим, що останні на прохання ОСОБА_2 надали їй довіреності на оформлення кредитного договору, який буде забезпечуватись квартирою, що перебувала у їх спільній власності. Однак, як з'ясувалось згодом, ОСОБА_2, перевищуючи надані повноваження, не поставивши ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до відому, 30.12.2010 року уклала договір купівлі-продажу вказаної квартири.

Тому, з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України, просять визнати доручення, спрямоване на укладення договору купівлі-продажу квартири, а також договір купівлі-продажу квартири від 30.12.2010 року недійсними, а державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_5 скасувати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 первісний позов підтримав, проти задоволення зустрічного позову -заперечив.

ОСОБА_2 первісний позов не визнала, вимоги зустрічного позову визнала в повному обсязі. Пояснила, що на прохання ОСОБА_7 передала квартиру в якості забезпечення виконання зобов'язань останньої перед ОСОБА_5 Вважала, що підписані нею документи є договором завдатку, а не договором купівлі-продажу. З приводу шахрайських, на її думку, дій ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зверталась до органів внутрішніх справ. За результатами перевірки її заяви винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

ОСОБА_8 первісний позов заперечив, зустрічний позов підтримав в повному обсязі. ОСОБА_4 зустрічний позов підтримала в повному обсязі. Пояснили, що вважали, що давали довіреність ОСОБА_2 виключно на передачу квартири в іпотеку при отриманні кредиту. Самостійно до правоохоронних органів з приводу даних обставин не звертались.

Третя особа, які не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надавши письмові заперечення на зустрічний позов. З заперечень слідує, що оформлення довіреностей співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідало чинному законодавству. Вказані документи виражали щиру волю співвласників. Договір купівлі-продажу вчинено на заздалегідь обумовлених умовах та наперед оплаченій ціні.

Треті особи, ГУ ДМС України в Закарпатській області та КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явилась, хоча про дату і час розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, з огляду на їх належність і допустимість, суд приходить до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 30.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №4799, та витягу про реєстрацію прав власності №30266705, виданого 10.06.2011 року КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради є власником квартиру АДРЕСА_1.

Однак, після набуття права власності на вказане нерухоме майно у вказаній квартирі продовжують проживати та бути зареєстрованими відповідачі по справі, що призводить до порушення прав позивача як власника майна.

У відповідності до вимог ст.ст. 316, 317, 319, 321, 383 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Положеннями ч. 1 ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть, а відповідачі не мають бажання добровільно знятись з реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання відповідачів по справі повинно здійснитись за рішенням суду.

З огляду на те, що вимога щодо зобов'язання зняти відповідачів з реєстраційного обліку пред'явлена до ГУ ДМС України в Закарпатській області як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та в розумінні ст. 30 ЦПК України не є стороною в цивільному процесі, така до задоволення не підлягає.

Таким чином, первісний позов підлягає до часткового задоволення -в частині зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснити фактичне виселення з квартири.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсним одностороннього правочину та договору купівлі-продажу, треті особи приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради суд констатує наступне.

Звернувшись з зустрічним позовом, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, просять визнати доручення, спрямоване на укладення договору купівлі-продажу квартири, а також договір купівлі-продажу квартири від 30.12.2010 року недійсними з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України, тобто як таких,що вчинені під впливом обману, одночасно посилаючись на перевищення ОСОБА_2 повноважень, наданих довіреностями.

Як визначено ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів.

Враховуючи те, що норми ст. 230 ЦК України до односторонніх правочинів не застосовуються, позовні вимоги зустрічного позову про визнання недійсним односторонніх правочинів - довіреностей до задоволення не підлягають.

Пред'являючи вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, позивачами, які не є сторонами правочину, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України належними та допустимими доказами не довели що ОСОБА_2 діяла під впливом обману, в чому такий полягає, а також істотність обставин, щодо яких нібито мав місце обман, для вчинення правочину.

Відсутність повноважень ОСОБА_2 на продаж квартири спростовується змістом нотаріально посвідчених довіреностей від 30.12.2010 року, наданих ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За таких обставин, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсними одностороннього правочину та договору купівлі-продажу, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода Ужгородської міської ради»слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 230, 316, 317, 319, 321, 383, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. № 1382-IV, ст.ст. 60, 81, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та зняття з реєстрації, третя особа ГУ ДМС України в Закарпатській області -задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснити фактичне виселення з квартири АДРЕСА_2.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсним одностороннього правочину та договору купівлі-продажу, треті особи приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»Ужгородської міської ради -відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_5 понесені ним судові витрати в розмірі 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. державного мита.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

Суддя Сочка В.І.