Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/1190/1112/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Регеша В.О.
Категорія - ч.2 ст.186 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Борщ В. С.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Борща В.С.
Суддів: Новіцького Е.Й., Широкоряда Р.В.
При секретарі: Ковалевій Н.Д. З участю прокурора - Фомічової І.В.
Засудженого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Світловодського міськрайонного суду від 26 вересня 2012 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Світловодськ Кіровоградської області, національність -українець, громадянство -України, освіта –середньо-спеціальна, спеціальність -токар, сімейний стан - розлучений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, раніше судимий:
- 23.05.2008 року Світловодським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі із іспитовим терміном відбуття покарання на один рік;
29.12.2008 року Світловодським міськрайонним судом за ч. 1 ст.185 КК України до міри покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, штраф не сплачено, засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі , за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі .
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Суд визнав ОСОБА_3винним в тім, що він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, також повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна за наступних обставин.
Так, 01 серпня 2012 року о 12 годині ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, прийшов до домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_4.
Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3, скориставшись частковою відсутністю огорожі, проник на територію вищезазначеного домоволодіння, яке є сховищем, звідки таємно повторно викрав металеву драбину, вартістю 150 гривень.
Після чого, ОСОБА_3, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_4, матеріальну шкоду на вище вказану суму.
Крім того, 05 серпня 2012 року о 06 годині 30 хвилин, підсудний ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив вчинити таємне викрадення металевої кришки, яку він раніше бачив на автомобільному причепі, що знаходиться на узбіччі перехрестя вулиць Богдана Хмельницького та Комсомольської м. Світловодськ.
В цей же день, 05 серпня 2012 року о 07 годині 10 хвилин, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, прибув на узбіччя перехрестя вулиць Богдана Хмельницького та Комсомольської м. Світловодськ, де на тимчасовій стоянці знаходились транспортні засоби, причепи та інший інвентар, що належить філії «Олександрівський райавтодор». Перебуваючи біля вищевказаних транспортних засобів, ОСОБА_3, скориставшись відсутністю охорони та інших осіб на об'єкті, дістав із автомобільного причепу металеву кришку, яку утримуючи при собі почав рухатися від місця вчинення злочину. В цей час злочині дії ОСОБА_3 були виявлені громадянкою ОСОБА_6, яка попрохала ОСОБА_3 повернути викрадене на місце. У свою чергу ОСОБА_3 чітко усвідомлюючи, що його злочині дії були викриті, припинити викрадення металевої кришки відмовився. Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_3 умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, тримаючи при собі металеву кришку з місця вчинення злочину зник.
Тим самим, ОСОБА_3 повторно вчинив відкрите викрадення металевої кришки, що призначена для тимчасового накриття водогінних колодязів перед укладанням асфальтобетонної суміші на автодорозі, вартістю 126 гривень, чим спричинив філії «Олександрівський райавтодор»матеріальну шкоду на вище вказану суму.
В апеляції прокурор просить скасувати вирок через невідповідність призначеного судом покарання обставинам справи та особі засудженого внаслідок м'якості і безпідставного застосування ст.75 КК України та постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України міру покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України- у вигляді 4 років позбавлення волі. Згідно ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -остаточно призначити 4 роки позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, думку прокурора підтримавшого апеляцію, засудженого ОСОБА_3, який в дебатах і останньому слові просив вирок залишити без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Винність засудженого в скоєні злочинів повністю доведена і підтверджується доказами добутими досудовим слідством та перевіреними у судовому засіданні, ніким не оскаржується і тому апеляційним судом не перевіряється. Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України , як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, а також повторне відкрите викрадення чужого майна.
Відповідно до ст. 65 КПК України(1960 р.) при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд врахував, що ОСОБА_3 розлучений, не працює, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, на теперішній час працює робітником у приватного підприємця, який характеризує його з позитивної сторони.
Обставиною, яка обтяжує покарання суд врахував вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, що пом'якшує покарання суд врахував щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, те , що ОСОБА_3 завірив суд, що аналогічних злочинів скоювати не буде, потерпіла просила суд не позбавляти волі ОСОБА_3 Також судом врахувалась вартість викраденого майна, потерпілі цивільні позови до засудженого не заявляли.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, матеріали, що характеризують особу ОСОБА_3, суд вважав необхідним і достатнім для його виправлення призначити покарання за інкриміновані злочини у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Однак призначаючи покарання суд у відповідності до ст.65 КК України не в повній мірі врахував тяжкість вчиненених злочинів: скоєно два тяжких злочини, особу засудженого: розлучений, не працює, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, на теперішній час працює робітником у приватного підприємця, який характеризує його з позитивної сторонни, неодноразово судимий і штраф за вироком від 29.12.2008 року не сплачений.
Обставинами, що пом'якшують покарання колегія суддів враховує щире каяття, та те, що потерпіла просила суд не позбавляти волі ОСОБА_3 Також колегією суддів врахувується вартість викраденого майна, потерпілі цивільні позови до засудженого не заявляли.
Визнання вини входить в поняття щире каяття. Активного сприяння розкриттю злочину по матеріалам справи не встановлено. Те , що ОСОБА_3 завірив суд, що аналогічних злочинів скоювати не буде не є обставиною, яка пом'якшує покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання колегія суддів враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих йому статей КК України. Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.362,372, п.2 ч.1 ст.378, ст. 366, КПК України 1960 р. та п.11.15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнти , вирок Світловодського міськрайонного суду від 26.09.2012 року відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_3 призначити покарання за ч.3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі , за ч.2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі .
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Міру запобіжного заходу на касаційний період змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту з залу суду.
Строк відбуття покарання рахувати з 25.12.2012 року
В решті вирок залишити без змін. Вирок може бути оскаржений у Виший спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ через Апеляційний суд Кіровоградської області протягом одного місяця з моменту оголошення вироку, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Судді: