АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2085/2006
Головуючий у справі в суді першої інстанції АндрєєвМ.П. Доповідач Свинцова Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 року Колегія судців судової палати з цивільних
справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого судді Свинцової Л.М.
Суддів Карташова О.Ю., Запорожця М.П.,
При секретарі Ковальчук Є.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні дачною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання права власності на майно,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні дачною ділянкою було задоволено.
На ОСОБА_1 покладено зобов'язання не перешкоджати ОСОБА_2 користуватися дачною ділянкою НОМЕР_1яка розташована в садівничому товаристві „Транспортник", так як він є єдиним власником цієї ділянки.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визначення права власності на майно відмовлено.
ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив вказане рішення скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а саме.
Суд без перевірки прийняв як доказ заяву третьої особи ОСОБА_3про те, що частина документів, зокрема його (ОСОБА_1) заява про переоформлення дачної ділянки на його ім'я не збереглася.
ОСОБА_1 вважає, що в судовому засіданні не було доведено, що ОСОБА_2. є власником спірної дачної ділянки.
Суд не звернув уваги на те, що з 1999року він сплачував за дачну ділянку в членські внески, відремонтував дах дачного будинку, купив насос, встановив пічку, посадив плодові дерева, провів поливні труби за свої кошти, вважаючи дачну ділянку своєю.
В оскаржуваному рішенні суд, мотивуючи відмову в задоволенні його позову, посилався на несплату з його боку вступного внеску, але при цьому не урахував того, що з родичів такий внесок не брався.
Суд безпідставно вказав в оскаржуваному рішенні, що ОСОБА_2. є власником дачної ділянки, бо у ОСОБА_2 відсутні документи про право власності на ділянку. Такі документи не досліджувалися в судовому засіданні.
ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом про визнання права власності на дачну ділянку через 7 років після написання заяви про переоформлення ділянки на його ім'я, а тому пропустив строк для подання такого позову, з заявою про поновлення строку для звернення з позовом до суду не звертався.
ОСОБА_2. звернувся з запереченнями на апеляційну скаргу, де вказував, що суд першої інстанції ухвалив у справі законне рішення, а тому просив суд апеляційної інстанції залишити це рішення без змін, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, встановив, що згідно до заяви ОСОБА_2, наданій голові правління СТ „Транспортник" 22.05.1999року, ОСОБА_2. просив оформити дачну ділянку на ОСОБА_1, але при цьому уточнив, що власником цієї ділянки залишається він (ОСОБА_2.)
Виписка з протоколу НОМЕР_2засідання профспілки СєвєродонецькогоКАТП-032810 від 25.10.1989 року свідчить, що ОСОБА_2. був прийнятий до членів садівничого товариства „Транспортник" - садівнича ділянка НОМЕР_1.
Вступні внески до садівничого товариства ОСОБА_1 не сплачував.
Від ОСОБА_1 надходили членські внески до бухгалтерії товариства.
У документах садівничого товариства відсутня заява ОСОБА_1 про прийняття його до членів товариства.
Тобто, членом садівничого товариства є ОСОБА_2., якому надана для користування садівнича ділянка НОМЕР_1.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, яка не може бути задоволена.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення у справі, в повній мірі виконав вимоги ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості вказаного рішення, тобто вирішив дану справу згідно із законом, ухвалив рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Посилаючись у доводах апеляційної скарги на те, що спірна дачна ділянка була переоформлена на його ім'я з 1999 року на підставі його заяви до правління садівничого товариства, а також на підставі заяви ОСОБА_2, який теж клопотав про переоформлення дачної ділянки на свого племінника (ОСОБА_1), апелянт вказував, що суд першої інстанції не з'ясував ці обставини.
Колегія суддів вважає цей довід не обгрунтованим, тому що в судовому засіданні судом першої інстанції були ретельно перевірені документи садівничого товариства, але не знайдено ніяких інших заяв, крім заяви ОСОБА_2 з проханням оформити дачну ділянку на ОСОБА_1 на тих умовах, що він залишається власником дачної ділянки НОМЕР_1.
ОСОБА_1 не надав судові доказів, які підтверджують той факт, що у 1999 році спірна дачна ділянка була оформлена на його ім'я.
Посилання ОСОБА_1 на те, що зміна в членській книжці прізвища ОСОБА_2 на прізвище ОСОБА_1, сплата їм своїх коштів у якості членських внесків є доказом переоформлення дачної ділянки на його ім'я, на що не звернув уваги суд першої інстанції, безпідставні.
Згідно п.п 5.5 Статуту садівничого товариства "Транспортник" членська книжка з зазначенням виділеної земельної ділянки, із записом про сплату вступного внеску, розміром земельної ділянки та іншими відомостями видається члену товариства правлінням садівничого товариства.
З урахуванням цього не можна розцінювати зміну прізвища, ім'я, по батькові члена товариства в членській книжці ОСОБА_2 на прізвище, ім'я, по батькові ОСОБА_1, зроблені бухгалтером товариства без вказівки голови правління, факт прийняття від ОСОБА_1 бухгалтером товариства членських внесків протягом кількох років як докази переоформлення садівничої ділянки на ім'я ОСОБА_1
Зміст заяви ОСОБА_2 (а.с.5) не свідчить про намір останнього вийти із членів садівничого товариства, передати земельну ділянку НОМЕР_1 ОСОБА_1, а тому ніяких наслідків у вигляді переоформлення правлінням садівничого товариства земельної садівничої ділянки на ім'я ОСОБА_1 ця заява не могла потягнути.
На заяві відсутня резолюція голови правління про переоформлення спірної земельної дачної ділянки на ім'я ОСОБА_1
Заява ОСОБА_1 про прийняття його до членів товариства "Транспортник" та переоформлення садівничої ділянки НОМЕР_1 на його ім'я до садівничого товариства "Транспортник" не надходила.
В архиві садівничого товариства також відсутні протоколи загальних зборів членів товариства, засідання правління з приводу прийняття ОСОБА_1 до членів товариства, інші документи, які свідчать, що ОСОБА_1 прийнятий, а ОСОБА_2- виключений з членів товариства.
Той факт, що з 1993 року ОСОБА_2. дозволяв ОСОБА_1 обробляти частину садівничої ділянки, робити ремонт даху, встановити нові поливні труби, сплачувати членські внески підтвердили сторони в судовому засіданні, але ОСОБА_2. в суді першої інстанції, а також в апеляційному суді, даючи пояснення щодо цих обставин, стверджував, що у період часу з 1999 до осені 2003 року він дозволяв користуватися садівничою ділянкою ОСОБА_1, своєму племіннику, а ОСОБА_1 платив членські внески, робив ремонт даху, заміну поливних труб на свій розсуд, проти чого він не заважав.
Безпідставні посилання апелянта у доводах апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні необгрунтовано вказав ОСОБА_2 власником земельної ділянки НОМЕР_1тому що такі вказівки в оскаржуваному рішенні відсутні.
Відповідно до довідки про внесення садівничого товариства "Транспортник" до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вказане садівниче товариство зареєстровано з колективною формою власності. У зв'язку з цим ОСОБА_2, який не оформлював ніяких документів, які б свідчили про приватизацію спірної земельної ділянки, не має права власності на садівничу ділянку.
Між тим, п.9 Статуту садівничого товариства передбачає можливість купівлі-продажу майна при переоформленні земельної ділянки. Так, новий член товариства виплачує особі, що вийшла з членів товариства, вартість присадибного будинку, огорожі, плодових дерев, поливних труб інші витрати на освоювання садівничої земельної ділянки.
Ніяких дій по відшкодуванню витрат на освоювання земельної садівничої ділянки ОСОБА_1 не здійснював, що підтвердили обидві сторони в судовому засіданні при розгляді по суті даної справи.
Необгрунтований довід апеляційної скарги щодо спливу строку для звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною садівничою ділянкою через сім років після написання заяви про переоформлення садівничої ділянки на ім'я ОСОБА_1
У даному випадку апелянт неправильно визначився із суттю позовних вимог ОСОБА_2, в яких міститься вимога зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою. Так, як вказував в позовній заяві ОСОБА_2., починаючи з осені 2003 року, ОСОБА_1 вижинав його з садівничої ділянки, заявляв, що він переоформив садівничу ділянку на ім'я ОСОБА_1 Позовна давність за чинним законодавством складає 3 роки, а тому до часу звернення ОСОБА_2 до суду у серпні 2005 року цей строк не сплинув.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 не обґрунтована та не може бути задоволена, а рішення, ухвалене відповідно до ст.ст.213 -215 ЦПК України, тобто законне та обґрунтоване, не може бути скасоване чи змінене.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення місцевого Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набранні ухвалою чинності.