Справа № 0909/4565/2012
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Димашок В.П.
Суддя Шкрібляк Ю.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2, на постанову Коломийського міськрайонного суду від 09 листопада 2012 року, ?
в с т а н о в и в :
Вказаною постановою щодо ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, громадянина України, -
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) - закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2012 року вбачається, що того ж дня, о 16 год. 45 хв. в с.Марківці, Тисменицького району, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Шевроле Авео» (далі водій «Шевроле Авео»), державний номерний знак НОМЕР_1, не переконався в тому, що водій автомобіля марки «Тойота» ОСОБА_2 (далі водій «Тойоти»), державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався попереду, повертає ліворуч, не врахував дорожню обстановку, яка склалася і здійснив обгін цього автомобіля та допустив зіткнення з цим транспортним засобом, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
У своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 покликається на незаконність та необґрунтованість вказаної постанови суду з мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставина справи, неповноту та однобічність судового розгляду.
Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, а постанову суду скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у порушенні п.14.2 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) та притягнути його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
В засідання апеляційного суду скаржник ОСОБА_2 не з'явився, хоча про час, дату і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення водія ОСОБА_1, який заперечив проти апеляційної скарги потерпілого, постанову суду вважає законною та обґрунтованою; пояснення свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що ОСОБА_2 слід поновити пропущений строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, однак інша його апеляційна вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Стосовно апеляційної вимоги ОСОБА_2 поновити йому строк на апеляційне оскарження, слід зазначити наступне.
Згідно із ст.294 КУпАП, апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано апелянтом протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
На титульному аркуші апеляційної скарги є відтиск штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 26 листопада 2012 року, тобто з часу винесення постанови і до подання ним скарги минуло більше 10 днів.
Однак, в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 було належним чином направлено та вручено копію постанови судді щодо ОСОБА_1 від 09 листопада 2012 року, як цього вимагають положення ст. 285 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, є обґрунтованим.
Крім цього, як зазначає ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі, з відбитку поштового штампу на ксерокопії поштового конверта видно, що постанова суду була направлена йому простим нерекомендованим листом без повідомлення про вручення, і він отримав копію постанови суду аж 17 листопада 2012 року. Тому, є підстави вважати, що строк на оскарження постанови суду ОСОБА_2 пропустив з поважних причин.
За таких обставин, скаржнику ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження.
Стосовно апеляційної вимоги ОСОБА_2 скасувати постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Як вбачається із матеріалів справи, цих вимог закону суддя дотримався в повній мірі, а тому твердження апелянта про те, що суд дійшов неправильного висновку, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за недоведеності події і складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованим.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Оскаржувана постанова в повній мірі відповідає цим вимогам закону.
Згідно вимог ст.124 КУпАП, необхідною умовою для наявності складу адміністративного правопорушення є порушення учасником дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів. В даному випадку, це положення п.14.2 «б» ПДР, якими встановлено, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроюватися) ліворуч.
Як видно з постанови, в обґрунтування необхідності закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, суддя вказав, що водій «Шевроле Авео» не порушував п.14.2 «б» ПДР, так як водій «Тойоти» перед здійсненням повороту ліворуч, всупереч вимогам п.9.4 ПДР, завчасно (за 50-100 м.) до початку маневру не подав сигналу про намір здійснити поворот, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад вищевказаного адміністративного правопорушення.
Зокрема, це підтверджується також поясненнями, наданими в засіданні апеляційного суду водієм ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_3
Так, в засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що 11 серпня 2012 року він на своєму автомобілі «Шевроле Авео» рухався зі швидкістю до 60 км/год в напрямку м.Тисмениця. В с.Марківці на кільцевій дорозі його обігнав автомобіль марки «Тойота», як потім з'ясувалось, під керуванням водія ОСОБА_2, та рухався між ним та лісовозом. Видимість на вищевказаній дорозі була ідеальною. Проїхавши деяку відстань, автомобіль марки «Тойота» почав зменшувати швидкість, і тоді він, ОСОБА_1, заздалегідь включивши лівий покажчик повороту, виїхав на смугу зустрічну руху та почав обганяти автомобіль марки «Тойота». Коли він наближався до середини автомобіля марки «Тойота», в цей момент водій ОСОБА_2 різко звернув наліво і вдарив у праву частину його автомобіль «Шевроле Авео», чим спричинив пошкодження правого крила, правої дверки, з коробки витекло масло. Окрім цього, автомобіль марки «Форд Мондео», який рухався позаду на смузі зустрічного руху, також зазнав ушкоджень. Підтвердив, що зіткнення відбулось у межах села Марківці, а саме на перехрестку головної дороги та другорядної, тобто на заїзді до мисливського господарства. Також ОСОБА_1 пояснив, що водій «Тойоти» до початку маневру наліво не включив відповідний покажчик повороту, а тому він не мав змоги адекватно зреагувати на дії цього водія. Винуватим у скоєнні ДТП себе не вважає, оскільки вона трапилось з вини водія ОСОБА_2
Допитаний в засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_3 пояснив, що того дня, 11 серпня 2012 року, він знаходився на передньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля «Шевроле Авео» під керуванням ОСОБА_1, і був повернутий обличчям до пасажирів-свідків ОСОБА_4 та його нареченої, які сиділи на задньому сидінні цього автомобіля. Ствердив, що зіткнення з автомобілем марки «Тойота» відбулось приблизно о 16 год. 45 хв. на смузі зустрічного руху, а саме на перехресті другорядної дороги, яка веде до мисливського господарства, та головної дороги в с.Марківці. Не звернув увагу, чи водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завчасно включили покажчики повороту своїх автомобілів, так як в момент зіткнення спілкувався з нареченими. Підтвердив, що зіткнення з автомобілем марки «Тойота» відбулося з його боку, а саме з правої сторони, і від цього зіткнення автомобіль марки «Шевроле Авео» розвернуло на 180 градусів, спрацювала подушка безпеки у водія, зазнали пошкоджень праве крило та дверка. У автомобіля марки «Тойота» внаслідок ДТП була пошкоджена ліва передня та задня дверки. Окрім цього, пошкоджень зазнав автомобіль марки «Форд Мондео», який їхав позаду та зіткнувся з автомобілем марки «Тойота». На його думку, ОСОБА_1 здійснив обгін автомобіля марки «Тойота» з додержанням ПДР.
Твердження скаржника ОСОБА_2 про те, що він перед поворотом до мисливських угідь завчасно включив лівий покажчик повороту, а водій «Шевроле Авео» ОСОБА_1 здійснив потрійний обгін автомобілів, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Свідок ОСОБА_5 (пасажир автомобіля марки «Тойота») в засіданні суду першої інстанції вказав, що водій «Тойоти» включив лівий поворот за 30 метрів до початку здійснення маневру та став пригальмовувати. Свідок ОСОБА_6(також пасажир автомобіля марки «Тойота») суду пояснив, що він ніби-то бачив, як ОСОБА_2 включав поворот, однак автомобіль, в якому той знаходився, не зупинявся.
Натомість, як вбачається з показань свідків ОСОБА_7 (водія автомобіля марки «Форд Мондео») та ОСОБА_8 (пасажира автомобіля «Шевроле Авео»), водій «Тойоти» взагалі не включав покажчик повороту та не зупиняв свій транспортний засіб.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що показання скаржника ОСОБА_2 і свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині того, що водій «Тойоти» завчасно включив лівий покажчик повороту і те, що він призупиняв свій транспортний засіб перед здійсненням маневру, є суперечливими, а тому обґрунтовано визнав їх недостовірними.
Окрім цього, суд підставно визнав недостовірними свідчення потерпілого ОСОБА_2 про те, що водій ОСОБА_1 здійснив обгін трьох автомобілів, зокрема марки «Форд Мондео», ще одного автомобіля та автомобіля марки «Тойота», оскільки вони суперечать самим показанням ОСОБА_2 в тому, що він безпосередньо перед поворотом до мисливського господарства дивися у дзеркало заднього виду, і автомобіля «Шевроле Авео» він не бачив.
За таких обставин, покликання апелянта ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 винуватий у скоєнні адміністративного правопорушення є голослівними і не ґрунтується на матеріалах справи.
Окрім цього, положеннями п.1.4 ПДР встановлено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують правила дорожнього руху і будуть діяти відповідно до вимог цих правил. При порушенні ПДР кимось із учасників дорожнього руху особа, що дотримується ПДР, повинна вжити заходів щодо забезпечення як власної безпеки, так і безпеки громадян.
За таких обставин, водій ОСОБА_1 вжив усіх необхідних заходів для уникнення зіткнення з автомобілем марки «Тойота» під керуванням ОСОБА_2, зокрема виконав вимоги п.14.2 «б» ПДР, а саме перед початком обгону, переконався, що водій «Тойоти» не подав сигналу про намір повертати наліво, а тому, з огляду на створення аварійної ситуації водієм «Тойоти», перебував в такому стані, коли уникнути ДТП було не можливо.
За таких обставин, висновки суду про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є обґрунтованими, і в суді не здобуто доказів порушення ним саме п.14.2 «б» ПДР.
Таким чином, суддя дійшов правильного висновку, закривши провадження у справі за відсутністю події і складу вищезазначеного адміністративного правопорушення, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247 п.1, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поновити пропущений ОСОБА_2 строк оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду від 09 листопада 2012 року, в задоволенні решти його апеляційних вимог - відмовити, а постанову Коломийського міськрайонного суду відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.Д. Шкрібляк