УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0610/2-2070/11

Категорія 46

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Григорусь Н.Й.

з участю секретаря судового засідання Ходаківської О.О., представника

апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2012 року, -

встановила:

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому з урахування уточнень від 14.08.2012 року (а.с. 27) просила визнати недійсним шлюб, укладений 16.08.2008 року між нею та ОСОБА_3, зареєстрований у міському відділі РАЦС Коростенського МУЮ у Житомирській області, актовий запис №311. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вказаний шлюб укладався без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя, а був викликаний необхідністю запобігти можливому позбавленню її права власності на належну квартиру, право на яку оспорювала інша особа. Оскільки витрати на переоформлення права власності між подружжям є значно меншими ніж між чужими людьми, за домовленістю з відповідачем, вони уклали фіктивний шлюб, після чого 19.08.2012 року вона подарувала йому належну їй квартиру.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2012 року позов задоволено, визнано недійсним шлюб, укладений 16.08.2008 року між нею та ОСОБА_3, зареєстрований у міському відділі РАЦС Коростенського МУЮ у Житомирській області, актовий запис №311 з часу його укладання.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Скаргу обґрунтовує тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано належну оцінку всім наявним доказам по справі, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Зокрема, вказав, що висновки суду ґрунтуються на поясненнях позивачки та показаннях свідків з її сторони, які свідчили лише про поведінку сторін після реєстрації шлюбу. Висновок суду про відсутність у сторін наміру створення сім'ї є надуманим та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, які представник апелянта в судовому засіданні підтримав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.2 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

За змістом ст.ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції визнав доведеними вимоги позивача щодо фіктивності шлюбу, виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема: показань свідків про відсутність спільного проживання відповідача з позивачкою, проживання відповідача з іншою жінкою. Так, свідок ОСОБА_4, яка є сусідкою позивачки, пояснила, що сприймала останню як одиноку жінку. Вона часто відвідувала ОСОБА_2, однак відповідача або чоловічих речей в квартирі, де проживала позивачка не бачила. Свідок ОСОБА_5 пояснила, що знає сторони по справі, які підтримували дружні стосунки, але ніколи разом не проживали. Їй відомо, що відповідач з 2005 року проживає з іншою жінкою. Свідок ОСОБА_6 пояснила, що товаришує з позивачкою, про шлюб сторін їй нічого не було відомо, позивачка їй про це не повідомляла. В її квартирі вона бувала часто, навіть у пізній час, однак, відповідача та чоловічих речей вона не бачила. Крім того, вона працює лікарем і відповідач вже близько 4-5 років приводив до неї на прийом жінку, яку представляв своєю дружиною.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували пояснення допитаних в судовому засіданні свідків, та підтверджували б, що шлюб, укладений між ним та позивачем, був укладений з метою створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.

Суд правильно не прийняв до уваги доводи відповідача про наявність у нього квитанцій до прибуткових касових ордерів на придбання вхідних дверей, видаткової накладної на придбання косметологічного обладнання, яке використовувалось при здійсненні підприємницької діяльності, датованих часом, що передував укладенню шлюбу, оскільки ці докази не свідчать про обставини спільного проживання сторін як сім'ї.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину, оскільки відповідно до ч.2 ст. 40 СК України шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

Обставини, на які позивачка посилалась в судовому засіданні як на обґрунтування своїх вимог, підтверджуються наявністю спору між нею та ОСОБА_7 про визнання договору дарування квартири недійсним. Про фіктивність шлюбу, укладеного між сторонами, свідчить і той факт, що сторони проживали окремо, не були пов'язані спільним побутом, не набули прав та обов'язків подружжя, що підтверджено в судовому засіданні позивачкою та поясненнями свідків, які не були спростовані відповідачем.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до положень ЦПК України, та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: