Справа № 11-801 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції - Гриценко П.П.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач - Голуб М.В.
УХВАЛА іменем України
2006 року листопада 2 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Ященка В. А.
суддів Голуба М.В.
Моісеєнко Т.М.
з участю прокурора Кононенко К.М.
засудженого ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1., потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3., прокурора Путивльського району на вирок Путивльського районного суду Сумської області від 4 вересня 2006 p., яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не засуджувався, засуджений за ст.286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на два роки.
Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1. по 5000 грн. на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3. кожному за моральну шкоду.
Стягнуто з ОСОБА_1. 1000 грн. на користь ОСОБА_3. за моральну шкоду.
Стягнуто з ОСОБА_1. 560 грн. на користь Путивльського райфінвідділу за лікування потерпілої на стаціонарному лікуванні та 317 грн. 32 коп. на користь експертної установи за проведені експертні дослідження.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст.81 КПК України.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_1. визнаний судом винним і засуджений за те, що 13 травня 2006 року біля 14 години, керуючи за дорученням автомобілем ВАЗ-2112, державний номер НОМЕР_1, що належить його матері ОСОБА_4. на автодорозі Шостка - Суми, на
2
110-му кілометрі, біля с.Котівка Путивльського району порушив Правила дорожнього руху та скоїв наїзд на пішоходів - ОСОБА_5., 1991 року народження та його матір ОСОБА_3 В результаті наїзду потерпілий ОСОБА_5. на місці ДТП помер, а потерпілій ОСОБА_3. спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1. з вироком не згоден, поскільки суд не врахував при призначенні покарання, що потерпілі грубо порушили Правила дорожнього руху. А тому просить вирок змінити та застосувати ст.ст.69, 75 КК України.
В поданій апеляції потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять вирок суду скасувати за м'якістю та постановити свій вирок відносно ОСОБА_1., призначивши йому покарання в виді шести років позбавлення волі та позбавити права керування транспортними засобами на три роки. Крім того стягнути із засудженого по 25000 грн. на їх користь моральну шкоду по втраті їх сина та по 25000 грн. з матері засудженого ОСОБА_4 за моральну шкоду з власниці автомашини, та по 10000 грн. з засудженого ОСОБА_1. та його матері ОСОБА_4. на користь ОСОБА_3 за моральну шкоду, постільки було спричинено їй шкоду здоров'ю при ДТП.
Прокурор в апеляції просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного злочину, а також порушення закону при вирішенні цивільних позовів, і постановити новий вирок - призначивши покарання в виді шести років позбавлення волі, з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на три роки, стягнути з матері засудженого на користь ОСОБА_2 25000 грн., на користь ОСОБА_3. 25000 грн. за моральну шкоду. Стягнути з матері на користь ОСОБА_3. 5000 грн. за моральну шкоду.
Вислухавши доповідь судді, думку засудженого Вішневецького, який просив задовольнити його апеляцію, прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора Путивльського району частково і просила вирок суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши засудженому шість років позбавлення волі та позбавити права керувати всіма видами транспортних засобів на три роки, стягнути із засудженого по 25000 грн. на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3. за моральну шкоду та 5000 грн. на користь ОСОБА_3. також за моральну шкоду, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, які викладені в апеляціях, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій.
з
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та перевірених судом доказах.
Доводи засудженого ОСОБА_1. про те, що суд при постанові вироку зовсім не врахував те, що потерпілою ОСОБА_3. та її сином були грубо порушені Правила дорожнього руху і суд цим обставинам не дав правової оцінки, є не обґрунтованими. Суд при постановленні вироку вказав, що потерпіла ОСОБА_3 порушила Правила дорожнього руху. Доводи засудженого про те, що експерт у своєму висновку не вказав, які пункти Правил дорожнього руху порушили потерпілі, також безпідставні. У своєму висновку експерт ці пункти вказав і дав їм оцінку, а судом це було предметом дослідження в судовому засіданні (а.с.117).
Міра покарання ОСОБА_1. обрана судом у відповідності до вимог закону з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин, що впливають на відповідальність.
Колегія суддів вважає, що призначене судом ОСОБА_1. покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав вважати вирок суду несправедливим внаслідок м'якості призначеного покарання, як це вважають прокурор та потерпілі та внаслідок суворості, про що вказує засуджений, немає.
Цивільні позови вирішені відповідно до вимог закону на підставі наявних документів, досліджених судом та з урахуванням тяжкості завданих потерпілим моральних страждань і не викликають сумнівів.
Посилання в апеляціях потерпілих та прокурора про те, що суд не притягнув в якості відповідача матір засудженого, як власника автомобіля, є безпідставні та не обґрунтовані по закону. Суд це питання обґрунтував у своєму вироку.
Тому, не знаходячи підстав для задоволення апеляцій засудженого, потерпілих та прокурора, на підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
4
Ухвалила:
Вирок Путивльського районного суду Сумської області від 4 вересня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції засудженого, потерпілих та прокурора Путивльського району - без задоволення.
Головуючий Ященко В.А.
Судді Голуб М.В.
Моісеєнко Т.М.