А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
20.12.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів
головуючого - Машкаринця І.М.
суддів - Дідика В.М., Дацківа В.В.
з участю прокурора - Завальського О.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, з середньою-спеціальною освітою, не одружену, не працюючу, судиму:
-5.07.2010 року Іршавським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України строком на три роки з випробуванням, з іспитовим строк на два роки;
- 2.08.2012 року Іршавським районним судом за ч.2 ст.185 КК України з застосуванням ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком цього суду від 5.07.2010 року, на три роки і один місяць позбавлення волі,
-
засуджено за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Іршавського районного суду від 5 липня 2010 року та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді трьох років і двох місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишено взяття під варту, строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено з 1 серпня 2012 року.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнана винуватою в тому, що 19 лютого 2012 року близько 17 год.35 хв., на станції Мукачево Львівської залізниці, знаходячись в четвертому вагоні пасажирського потягу №808 сполученням «Мукачево-Львів», повторно, таємно викрала належну потерпілій ОСОБА_2 жіночу сумку з шкірозамінника вартістю 350 грн., в якій знаходились особисті речі потерпілої - електронна записна книжка марки «NOOK» вартістю 700 грн., матерчата косметичка вартістю 48 грн., бальзам «Loreal Casting» вартістю 57 грн. 95 коп., жіночі парфуми «Lanvin Marryme» вартістю 230 грн., лак для нігтів «Optim parfume» вартістю 5 грн. та грошові кошти в сумі 900 грн., чим завдала ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2290 грн. 95 коп.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку та призначенням більш м'якого покарання з звільненням її від відбування покарання з випробуванням.
На обгрунтування своїх вимог засуджена вказує, що наміру викрадати жіночу сумку, яку забула в вагоні потягу одна з пасажирирок, не мала, бажала тільки подивитись, чи не має в ній грошей, відразу після затримання працівниками міліції на залізничному вокзалі добровільно видала їм цю сумку разом з наявними в ній речами потерпілої.
Одночасно стверджує, що щиро розкаялась у вчиненому злочині, жодних претензій потерпіла до неї не має, злочин вчинила внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, на утриманні має неповнолітню дитину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необґрунтованість апеляції та її залишення без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість ОСОБА_1. у вчиненні крадіжки чужого майна за обставин, встановлених судом і наведених у вироку, ґрунтується на показаннях підсудної, допитом якої суд, з дотриманням вимог ч.3 ст.299 КПК України, обмежив обсяг доказів, що підлягали дослідженню в судовому засіданні.
З цього приводу засуджена в судовому засіданні пояснила, що побачивши як одна з пасажирок на залізничній станції покинула вагон, забувши на сидінні жіночу сумку, вчинила крадіжку цієї сумки.
Враховуючи, що підсудною та іншими учасниками судового розгляду фактичні обставини справи не оспорювалися і стосовно них докази у встановленому кримінально-процесуальним законом не досліджувались, висновки суду першої інстанції з цього приводу апеляційним судом, відповідно до вимог ч.1 ст.365 КПК України, не перевіряються.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України з кваліфікуючою ознакою повторність, є правильною.
Водночас доводи засудженої про суворість призначеного покарання та наявність підстав для її звільнення від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів знаходить неспроможними.
Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Призначене ОСОБА_1 покарання за своїм видом і розміром цим вимогам закону відповідає.
З матеріалів справи убачається, що засуджена має дві непогашені судимості саме за вчинення крадіжок чужого майна, один з цих злочинів вчинила в період випробувального строку за попереднім вироком.
За місцем проживання засуджена, яка не займається суспільно-корисною працею, характеризується негативно як особа, яка схильна до вживання спиртних напоїв та на яку, з боку односільчан, надходили скарги з приводу вчинення дрібних крадіжок.
З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, наведені дані, що негативно характеризують особу засудженої, навіть за наявності декількох обставин, що пом»якшують її покарання, не є достаніми для висновку про можливість виправлення цієї особи. без відбування призначеного покарання з випробуванням.
Враховуючи, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст.50 та 65 КК України і підстав для його пом»якшення, в тому числі з наведених у апеляції мотивів, колегія суддів не знаходить.
Разом з тим при складанні призначених покарань за сукупністю вироків суд припустився помилки.
Зокрема, частково приєднуючи ОСОБА_1 до покарання за цим вироком невідбуте нею покарання за вироком Іршавського районного суду від 5.07.2010 року суд не врахував, що це покарання приєднано ОСОБА_1 до покарання за вироком Іршавського районного суду від 2 серпня 2012 року, який вступив у законну силу згідно з ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16.10.2012 року.
За таких обставин вирок підлягає зміні з виключенням з його резолютивної частини вказівки про застосування ст.71 КК України та визначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю вироків.
Враховуючи, що ОСОБА_1 засуджується за злочин, вчинений до постановлення щодо неї попереднього вироку Іршавського районного суду від 2.08.2012 року, остаточне покарання цій особі, не погіршуючи при цьому становище засудженої, підлягає визначенню за сукупністю вчинених злочинів відповідно до правил ч.4 ст.70 КК України.
Підстав для зарахування в строк цього покарання відбуте ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком не має, позаяк за цим вироком станом на 2.08.2012 року, тобто дату строку відбуття нею строку покарання за цим вироком, засуджена покарання не відбувала.
Керуючись ст.ст.365 та 366 КПК України ( в редакції Закону 1960 року), п.11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України,апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку вказівку про застосування ст.71 КК України і призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 2 серпня 2012 року - два місці позбавлення волі, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у виді трьох років і двох місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: