Справа № 22-Ц-1505                                                Головуючий у 1-й інстанції: Терещенко O.I.

Категорія - 33                                                            Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І.

УХВАЛА

іменем    України

02    листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Данильченко Л.О.,

суддів               - Ведмедь Н.І., Багажа А.В.,

3 участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

в присутності осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1., представника Білопільської міської ради - Нагорного М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну

справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 21 вересня 2006 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради, третя

особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними рішення 4 сесії 24 скликання

Білопільської міської ради від 18 жовтня 2002 року та рішення №  НОМЕР_1 виконкому

Білопільської міської ради від 19 травня 1999 року,-

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Білопільського районного суду Сумської області від 21 вересня 2006 року, яким в задоволенні його позову відмовлено та стягнуто з нього 7 грн. 50 коп. витрат на судово-інформаційне забезпечення, та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що внаслідок рішень міськради, що ним оскаржуються, земля, яка знаходиться в його користуванні по плану забудови, частково віддана ОСОБА_2. Зазначає, що відповідач не виконав прийняте ним рішення № НОМЕР_2 від 18 вересня 1996 року "Про зміну розмірів земельних ділянок гр. ОСОБА_1. та ОСОБА_2.", крім того вказує на порушення при винесені та виконані прийнятих відповідачем рішень положень ст.ст. 121, 125, 142, 198 та 212 Земельного кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням № НОМЕР_1 від 19 травня 1999 року виконкому Білопільської міськради включено у план садиби ОСОБА_2. земельну ділянку, що знаходиться у його тимчасовому користувані станом на 19 травня 1999 року та дозволено виготовлення Державного акту на право постійного користування землею.

Рішенням 4 сесії 24 скликання Білопільської міськради від 18 жовтня 2002 року затверджено технічний звіт по складанню Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2., внесені уточнення площ у рішення виконкому і передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,213 га.

22 листопада 2002 року ОСОБА_2. отримав Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,213 га за адресою: м. Білопілля, вул. АДРЕСА_1.

Земельна ділянка ОСОБА_1. знаходиться за адресою: м. Білопілля, вул. АДРЕСА_2, загальний її розмір, якою на цей час користується позивач складає 0, 1676 га, хоча згідно технічної документації розмір земельної ділянки становить 0,1479 га.

Спірна ділянка, яка на даний час на праві приватної власності належить ОСОБА_2. і на яку претендує ОСОБА_1., раніше відносилась до домоволодіння по вул. АДРЕСА_3, яке межувало, з однієї сторони з земельною ділянкою ОСОБА_1., а з другої - з земельною ділянкою ОСОБА_2.

Так як власники будинку № АДРЕСА_3 померли, спадкоємці домоволодіння на себе не оформили, і без належного оформленого договору купівлі-продажу само приміщення будинку під розбирання продали ОСОБА_2., земля перейшла у власність держави в особі Білопільської міськради.

Земельна ділянка, яка відносилась до домоволодіння по вул. АДРЕСА_3, не в повному обсязі передана ОСОБА_2. - лише 0,08 га, частина залишається вільною, але ОСОБА_1. відмовляється від даної вільної ділянки, так як на ній перебуває сміття від розібраного будинку, тобто мається вільна земельна ділянка поряд з господарством ОСОБА_1. та спірною ділянкою, яка належить ОСОБА_2.

Крім того, поряд з земельною ділянкою ОСОБА_1. з іншого боку (що не межує з земельною ділянкою ОСОБА_2.) є земельна ділянка, якою ніхто не користується і яку міськрада згодна виділити ОСОБА_1. Зазначена ділянка неодноразово пропонувалась ОСОБА_1., але він від неї відмовлялся.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.

Доводи апелянта про те, що Білопільською міськрадою не виконано прийняте нею рішення № НОМЕР_2 від 18 вересня 1996 року "Про зміну розмірів земельних ділянок гр. ОСОБА_1. та ОСОБА_2.", були предметом розгляду в суді першої інстанції та обгрунтовано ним спростовані. Зокрема, судом вірно зазначено, що дане рішення скасовано рішенням від 21 грудня 2001 року 18 сесії 23 скликання Білопільської міськради, і про це ОСОБА_1. відомо.

Посилання апелянта на порушення відповідачем передбаченого ст. 198 ЗК України порядку встановлення меж між сусідними земельними ділянками, колегія суддів вважає необгрунтованими, такими, що носять загальний характер і конкретними доказами всупереч ч.І ст. 60 ЦПК України не підтверджені. Так, із матеріалів справи (а.с. 10) вбачається, що перевірена спеціальною комісією межа між присадибними земельними ділянками гр. ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відповідає наданій БТІ документації та не є порушеною.

Доводи ОСОБА_1. щодо порушення рішеннями міськради, що оскаржуються, його прав та інтересів як землевласника колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач ніколи не був та на сьогодні також не є користувачем або власником спірної земельної ділянки, а тому немає підстав для усунення порушень його прав щодо неї відповідно до вимог ч.2 ст.152 ЗК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновку суду першої інстанції щодо безпідставності вимог ОСОБА_1. не спростовують.

Таким чином, рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі та відповідає вимогам норм матеріального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.І п.1, 308, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, колегія судців,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 21 вересня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.