Справа № 22-1044\06                               Головуючий у 1 інстанції Барков В. М.

Категорія 36                                                                                 Доповідач Кучерява В. Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМУКРАЇНИ

24 жовтня 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Ігнатоля Т. Г

Суддів Кучерявої В. Ф. Трушкова М. М.

При секретарі Мамасуєвій К. В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 28 серпня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 28 серпня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки Аліни у розмірі 500 грн. щомісяця, на утримання сина Євгена в розмірі 750 грн. щомісяця, починаючи з 12 квітня 2006 року до повноліття дітей.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 150 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн.

З рішенням суду не згодна представник відповідача ОСОБА_3, яка в апеляційній скарзі просить рішення суду змінити, зменшити суму аліментів, посилаючись на матеріальний стан відповідача.

Заслухавши суддю- доповідача, пояснення представників відповідача, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну оцінку і прийшов до обгрунтованного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки.

У відповідності із ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою боржника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати стан здоров я , матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є батьком двох неповнолітніх дітей, які знаходяться на утриманні позивачки і проживають разом з нею, батьки дітей не дійшли згоди щодо розміру аліментів на утримання дітей, тому суд прийшов до правильного висновку про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки.

Оскільки батько дітей працює на судах під іноземним прапором на посаді матроса і має мінливий, нерегулярний доход, то суд правильно стягнув з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі. При цьому суд врахував , що ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку в дитячій лікарні в зв'язку із захворюванням серця і потребує лікування та двічі на рік оздоровлення в санаторії, тому суд стягнув на його утримання по 750 грн, на утримання ОСОБА_5 стягнув по 500 грн. щомісяця. Суд також врахував стан здоров'я відповідача, його матеріальний стан, що інших дітей та дружину він не має. Судом також враховано, що позивачка має доход 350 грн. в місяць

Посилання на те, що відповідач має заробітну плату у розмірі 7070 грн тільки під час рейсу, який в середньому складає 6 місяців, а тому він не може платити аліменти в розмірі, який стягнув суд на утримання дітей, не заслуговують на увагу. Навіть якщо середньомісячна заробітна плата відповідача складає 3535 грн, то сума аліментів складає приблизно третю частину від цієї суми.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

Наведені судом в рішенні доводи є переконливими, нових доказів, апеляційному суду не надано.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається

Керуючись ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 28 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.