Справа № 22-988/06                                                        Головуючий у 1 інстанції Барков В.М .

Категорія 23                                                                     Доповідач Власенко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого- Дяченка В.М.

Суддів- Кочегарової'Л.М., Власенко Л.І.

При секретарі-  Горбань К.С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 14 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Рудяк Галини Арсентіївни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 500 грн. у зв'язку з залиттям квартири та моральної шкоди-1000 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 14 серпня 2006 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, вважає, що її позов підтверджується наданими нею суду доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1, та її представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2 про залишення рішення без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і це підтверджено актом комісії житлово-будівельного кооперативу „ Осінь" від 14 червня 2006 року, що в квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1 у верхній частині санвузлу на площі 1,5 м.кв. випала із швів штукатурка, відпала ґрунтовка та побілка, пліснява. Такі ж пошкодження є і в коридорі на площі 1 м.кв.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 суд послався на те, що позивачка не надала суду доказів про наявність вини відповідачки ОСОБА_2 в заподіянні їй матеріальної та моральної шкоди з причини залиття її квартири.

Такий висновок суду є обгрунтованим, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка ОСОБА_1 не довела свого позову, що є обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Позовні вимоги стосувалися відшкодуванню матеріальної шкоди і ці правовідносини регулюються ст.1166 ЦК України в якій зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, за наявності вини особи, яка її завдала, зазначені у ст. 1167 ЦК України.

В акті комісії від 26 липня 2005 року, укладеного за АДРЕСА_1, передбачається, що залиття дає течу по каналізаційному стояку та його відводам і, що стояк потребує заміни. Також зазначено, що це є проблемою мешканців всього під'їзду і було рекомендовано зібрати кошти мешканцям всього під'їзду на ремонт стояку ( а.с.17)

Необхідність зібрати гроші на ремонт каналізаційного стояку мешканцям всього під'їзду, було постановлено на загальних зборах уповноважених представників ЖБК „ Осінь" від 30 вересня 2005 року.

Таким чином, наявність вини відповідачки, за завдану нею матеріальної і моральної шкоди позивачці, не знайшла свого підтвердження будь- якими доказами.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308, 313,314, 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 14 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.