УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0616/1-415/2011
Стаття ст. ст. 185 ч.2, 395 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Шеніна П.О.
суддів: Мельничук Н.М., Ткаченка В.Л.
з участю прокурора Селюченко І.І.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2012 року, -
Встановила:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1
раніше судимий 14.11.2006 року Білгород-Дністровським районним судом Одеської обл. за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі;
24.12.2010 року звільнений із Комісарівської ВК № 22 по відбуттю строку покарання, -
був засуджений:
- за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ст. 395 КК України - на 6 місяців арешту.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно обрано ОСОБА_1 2 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід йому до вступу вироку в законну силу залишено попередній - взяття під варту.
Строк відбуття покарання обчислено з 15.07.2011 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 11 000 грн. матеріальної шкоди і 225 грн. 12 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС в Житомирській області за проведення експертиз.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон «Nokia» 6500 С 2 - залишений ОСОБА_3
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 як раніше судимому, 29.11.2010 року постановою Перевальського районного суду Луганської області встановлено адміністративний нагляд строком на 2 роки із вказаними у вироку обмеженнями.
В цей же день засуджений був ознайомлений з вказаною постановою. Після прибуття по місцю свого проживання ОСОБА_1 став на облік Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області. 28.12.2010 року з ним була проведена співбесіда і він отримав роз'яснення про відповідальність за порушення правил нагляду і встановлених обмежень, про що власноручно підписався. ОСОБА_1 останній раз був на реєстрації у вказаному MB ГУМВС України 23.04.2011 року та більше на реєстрацію не з'явився, самовільно залишив місце постійного проживання, не повідомив працівників міліції і зник в невідомому напрямку. Своїми діями засуджений порушив встановлені постановою Перевальського райсуду Луганської області обмеження за №№ 1 та 2.
Далі, 09.07.2011 року близько 10 години на автобусній зупинці в центрі села Стрієва Новоград-Волинського району Житомирської обл. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно і повторно викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Nokia» 6500 С 2 з сім-картою «Київстар» та картою пам'яті об'ємом 525 МГБ, гроші в сумі 450 грн. і пакет з продуктами харчування, а всього майна на суму 1417 грн. 50 коп.
Крім цього, близько 11-ї години цього ж дня з подвір'я будинкуАДРЕСА_2 засуджений, знаходячись в аналогічному стані і за тих же обставин, викрав коня та гужового воза. З викраденим майном на суму 11 тисяч гривень, належним потерпілому ОСОБА_2, ОСОБА_1 зник з місця вчинення злочину.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи правильність кваліфікації його дій, просить переглянути вирок в частині призначеного покарання. Вважає його надто суворим, розкаюється у вчиненому, усвідомлює, що завдав потерпілому матеріальну шкоду і готовий її відшкодувати. Просить врахувати його явку з повинною, активне сприяння розкриття злочину, проблеми зі здоров'ям та наявність в нього неповнолітньої дитини.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав власну апеляцію, думку прокурора про відсутність підстав для її задоволення, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана апеляція не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій ніхто з можливих апелянтів по справі, в тому числі і він, не оспорюють.
Що стосується обраного винному покарання, то на думку колегії суддів, воно призначено йому судом 1-ої інстанції з дотриманням вимог ст. 65 КК України, при цьому враховані усі дані про особу ОСОБА_1 і обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Про це все суд зазначив у вироку. Частина 2 ст.185 КК, за якою засуджено ОСОБА_1, передбачає можливість призначення покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, між тим суд засудив його за цим законом і сукупністю злочинів на 2 роки позбавлення волі. Вважати таке покарання надто суворим, про що йдеться в апеляції засудженого, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності і має судимість за корисливий злочин, підстав немає.
За таких обставин колегія суддів не знайшла підстав для зміни вироку суду.
Тому, керуючись ст.ст. 365 і 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2012 року щодо нього - без зміни.
Судді: