Судове рішення #26768472



А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и



21.12.2012 м. Ужгород


Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Машкаринця І.М. за участю ОСОБА_1 як представника ОСОБА_2, який притягнутий до адміністративної відповідальності та представника Чопської митниці Муски С.Я., розглянув матеріали справи про порушення митних правил за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9 листопада 2012 року.


Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 57969,22 грн. з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил - чоловічого та жіночого одягу різних найменувань, в кількості 30 штук, на вказану суму.


З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2 24.09.2012 року на митному посту «Тиса» Чопської митниці намагався перемістити через митний кордон України з прихованням від митного контролю, не заявлені при усному опитуванні та не вказані в митній декларації, 14 чоловічих курток, 6 жіночих спідниць та 10 чоловічих жакетів іноземного виробництва різних найменувань, всього товарів на загальну суму 57969,22 грн., які знаходились в картонній коробці в салоні мікроавтобуса марки «Мерседес Бенц», д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2


Не погоджуючись з цим рішенням, представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 в поданій 3.12.2012 року апеляції порушує питання про скасування вказаної постанови суду та прийняття нової про повернення ОСОБА_2 вилученого товару.


На обґрунтування своїх доводів апелянт вказує, що сумарна вага товару, який ОСОБА_2 переміщував через митний кордон України, не перевищувала 50 кг, його вартість при закупівлі в Італії склала всього 487 Євро, а тому цей товар не підлягав обов»язковому декларуванню та оподаткуванню.


На думку апелянта вказані обставини судом залишені без належного з»ясування, що й обумовило прийняття судом незаконного й необґрунтованого рішення про наявність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.


Апелянт зазначає також про розгляд справи судом у відсутності ОСОБА_2, який не був належно сповіщений про час і місце її розгляду, водночас вважає, що адміністративне стягнення на цю особу накладено без дотримання загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП.

При цьому стверджує, що саме стягнення судом накладено на іншу особу, ніж зазначену в протоколі про порушення митних правил, позаяк суд притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, натомість протокол митним органом запроваджено щодо ОСОБА_2.


Одночасно представником ОСОБА_2 заявлено клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку на апеляційне оскарження постанови суду, про існування якої його довірителю стало відомо тільки 27.11. 2012 року.


Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, пояснення представника Чопської митниці про залишення апеляції без задоволення, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.10.2012 року (а.с.30) вбачається, що ОСОБА_2 за місцем свого проживання був своєчасно сповіщений про час і місце розгляду справи, яка розглянута судом у його відсутності з дотриманням вимог ст.268 КУпАП.


Копія оскарженої постанови суду від 9.11.2012 року ОСОБА_2 за запитом його представника, була вручена тільки 27.11.2012 року ( а.с.28), тобто з пропуском передбаченого ст.295 КУпАП строку, а тому апеляційний суд знаходить поважними причини пропуску ОСОБА_2 та його представником строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, який підлягає поновленню.


Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України - недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню, грунтується на повному, всебічному й об'єктивному з'ясуванні обставин справи.


Матеріали справи містять документальне підтвердження про недекларування ОСОБА_2 при переміщенні 24.09.2012 року через митний кордон України на митному посту «Тиса» Чопської митниці 30 штук жіночого та чоловічого одягу іноземного виробництва, загальною вартістю 57969,22 грн., які знаходились у мікроавтобусі марки «Марседес Бенц», р/н НОМЕР_1, яким керував правопорушник.


Доводи представника ОСОБА_2 про меншу митну вартість цього товару спростовуються письмовим поясненням самого ОСОБА_2 про придбання ним цього товару в Італії за цінами, вказаними на його ярликах (а.с.6).


Вартість цього товару, згідно наявних на ньому торгових ярликів, склала 5584 Євро, що по курсу НБУ станом на 24.09.2012 року становило 57969 грн.22 коп. ( а.с.1-4).


Зазначена митна вартість переміщуваного через митний кордон України товару, яка не заперечувалась ОСОБА_2 під час проходження митного контролю, підтверджена і наявним у справі розрахунком митних платежів за цей товар (а.с.23-24).


Враховуючи, що згідно з ч.4 ст.374 МК України базою оподаткування товару, який ввозиться на митну територію України у ручній поклажі чи супроводжуваному багажі, є частина їх сумарної вартості, що перевищує 500 Євро, або вартість товару, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг., дії ОСОБА_2 по недекларуванню такого товару, митна вартість якого становила 5584 Євро, судом правильно кваліфіковані за ст.472 МК України.


Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 судом накладено з дотримання вимог ст.ст.23 та 33 КУпАП України в межах санкції ст.472 МК України, яка є безальтернативною, і є достатньою мірою відповідальності для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та забезпечення запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Доводи апелянта цих висновків суду не спростовують, а тому апеляція ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.


Доводи апелянта про притягнення судом згідно оскарженої постанови іншої особи, ніж зазначеної в протоколі про порушення митних правил не заслуговують на увагу, оскільки ці відмінності стосуються тільки різного правопису при відмінюванні в родовому відмінку імені правопорушника в цих документах, а не даних щодо відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.



Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд


П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.


Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 9 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2


Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9 листопада 2012 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинене правопорушення, передбачене ст.472 МК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 про її скасування, без задоволення.



Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.



Суддя:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація