ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2008 р. Справа № 15/8-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2. - голова правління,
Дмитренко П.В. (довіреність від 20.08.2008р.),
від відповідача:
- ОСОБА_1- підприємець, Гиренко Т.А. (довіреність від 15.08.2008р.),
- споживчого товариства "Каріна": Пустовіт Г.Г. - керівник,
Гиренко Т.А. (довіреність від 14.05.2008р.),
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу споживчого товариства "Каріна" та
підприємця ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Вінницької області
від "15" травня 2008 р. у справі № 15/8-08 (суддя Курко О.П.)
за позовом Крижопільського районного споживчого товариства
(смт. Крижопіль Вінницької області)
до підприємця ОСОБА_1(смт. Крижопіль Вінницької області)
та споживчого товариства "Каріна" (смт. Крижопіль Вінницької області)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації"
(м. Тульчин Вінницької області)
про визнання договору недійсним та повернення майна, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2008 року Крижопільське районне споживче товариство звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до підприємця ОСОБА_1та споживчого товариства "Каріна" про визнання недійсним договору купівлі-продажу (ВЕТ 041506) від 28 червня 2007 року нежитлової будівлі (кафе "Світанок") А загальною площею 286 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між споживчим товариством "Каріна" та підприємцем Подоляном Олександром Олексійовичем та повернення Крижопільському районному споживчому товариству зазначеної нежитлової будівлі.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2008 року порушено провадження у справі №15/8-08, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів комунальне підприємство "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 14 травня 2008 року.
В судовому засіданні 14 травня 2008 року оголошено перерву у засіданні до 03 червня 2008 року об 11 год. 30 хв.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15 травня 2008 року задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлову будівлю (кафе "Світанок") А загальною площею 286 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності підприємцю ОСОБА_1.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, споживче товариство "Каріна" та підприємець ОСОБА_121 липня 2008 року подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати зазначену ухвалу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відсутність даних, які б свідчили про те, що спірне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, що може призвести до утруднення виконання рішення господарського суду, а тому вважають, що відсутні підстави для накладення арешту на це майно.
Вказують, що після відкриття провадження у даній справі будь-яких дій щодо укладення договору іпотеки відповідач ОСОБА_1. не вчиняв, а право власності на спірне майно набуте ним у встановленому законом порядку і тому суд міг обмежитись забороною відповідачеві вчиняти певні дії стосовно спірного майна.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
В судовому засіданні підприємець ОСОБА_1., його представник, представники споживчого товариства "Каріна" підтримали апеляційну скаргу.
Представники Крижопільського районного споживчого товариства в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги, просять залишити скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Заслухавши підприємця ОСОБА_1., представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
При цьому виходить з наступного.
Місцевий господарський суд, мотивуючи необхідність задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, виходив з того, що підприємець ОСОБА_1. отримав в Тульчинському МБТІ довідку характеристику на спірну будівлю, що не виключає можливості її відчуження.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Вичерпний перелік заходів забезпечення позову визначений ст.67 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться:
- накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- заборона відповідачеві вчиняти певні дії;
- заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Право вжиття тих чи інших заходів, перелік яких міститься в ст.67 Господарського процесуального кодексу України, належить суду, який виходить із предмета спору, конкретних обставин та пропозицій заявника.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Про такі обов'язкові умови для вжиття заходів забезпечення позову йдеться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
Крім того, відповідно до п.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог та повинен бути адекватний предмету спору. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визнається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, чи майнових наслідків - заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається із матеріалів справи предметом спору є визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлової будівлі (кафе "Світанок") та повернення позивачу зазначеної будівлі, власником якої на даний час є ОСОБА_1.
Ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути правомірно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Ч.7 ст.319 Цивільного кодексу України визначено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Місцевий господарський суд не врахував, що вжиті заходи до забезпечення позову унеможливлюють використання будівлі відповідачами у повному обсязі, що фактично призведе до втручання в їх підприємницьку діяльність.
Наведене свідчить про неадекватність обраного судом способу забезпечення позову предмету спору.
Крім цього, слід зазначити, що в порушення норм процесуального законодавства судом винесено ухвалу від 15 травня 2008 року про вжиття заходів забезпечення позову за відсутності представників сторін, без їх повідомлення і не в судовому засіданні.
Згідно п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Враховуючи викладене, ухвала господарського суду Вінницької області від 15 травня 2008 року у справі №15/8-08 підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання забезпечення позову, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що клопотання Крижопільського районного споживчого товариства про забезпечення позову є частково обґрунтованим.
Предметом спору є договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (кафе "Світанок") та повернення позивачу зазначеної будівлі, підприємець ОСОБА_1. має довідку-характеристику на спірну будівлю, що дає йому можливість відчужити спірне майно, спірне приміщення вже було перепродано, у зв'язку з чим існує реальна ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду.
Розглядаючи питання доцільності, розумності і адекватності забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне забезпечити позов забороною ОСОБА_1 вчиняти дії по відчуженню належної йому на праві власності нежитлової будівлі (кафе "Світанок") А загальною площею 286 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1, придбаної згідно договору купівілі - продажу нежитлової будівлі від 28 червня 2007 року.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу споживчого товариства "Каріна" та підприємця ОСОБА_1задовольнити частково.
2. Скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 15 травня 2008 року у справі №15/8-08 і прийняти нове рішення.
Вжити заходи забезпечення позову.
Заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії по відчуженню належної йому нежитлової будівлі (кафе "Світанок") А загальною площею 286 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
3. Справу №15/8-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 6 прим.
1 - до справи,
2 - позивачу,
3, 4 - відповідачам,
5 - третій особі,
6 - в наряд.