Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Провадження № 1/205/209/2012 р.
Справа № 205/2469/2012 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.12.2012 р.м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Винницької області
у складі : головуючого - судді Вернік В.М.
при секретарі - Росовський О.Ю.
із участю : - прокурора Мельниченко Я.І,
- потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
- підсудної ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с.Станіславчик Жмеринського району, мешканки АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, раніше судимої вироком Жмеринського міськрайонного суду від 03.05.2006 року, постановою Жмеринського міськрайонного суду від 02.07.2007 року за ч.3 ст.135, ст.166, ст.70 КК України на п'ять років позбавлення волі, звільнена з місць позбавлення волі 16.03.2012 року після повного відбуття покарання,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
13.07.2012 року в вечірній час ОСОБА_3, перебуваючи в с.Рижавка Жмеринського району Вінницької області, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу заволоділа належними подружжю потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кобилою віком три роки з дерев'яним возом на гумовому ходу та лошам віком два місяці загальною вартістю 9000 грн. З викраденим з місця вчинення злочину зникла.
До початку судового слідства потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов про стягнення на її користь з ОСОБА_3 10500 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 винною себе у вчиненні даного злочину визнала повністю.
Показала, що злочини вчинила при обставинах, викладених вище, пояснивши, що одного дня у липні поточного року вона перебувала у центрі с.Рижавка Жмеринського району, де удвох із ОСОБА_1, якого знала поверхово, вживали алкогольні напої. Коли останній сп'янів від випитого та впав на землю, підсудна сама сіла у належний потерпілому віз, до якого була впряжена кобила, після чого разом із малим лошам рушила до смт.Браїлова у Жмеринському районі, де попросила одного свого знайомого знайти покупця на викрадених нею тварин. Той комусь зателефонував і через деякий час автомобілем приїхав невідомий їй чоловік, з яким вона домовилася продати йому кобилу та лоша. Від продажу тварин отримала від незнайомця 3700 грн., переважну частину яких витратила на власні потреби, а частину цих грошей у неї вилучили працівники міліції при її затриманні. Зазначила, що незнайомий покупець забрав із собою лише кобилу та лоша, натомість викрадений віз залишався у дворі її знайомого.
У вчиненому підсудна щиро розкаялася. Із переліком та загальною вартістю викраденого ними майна потерпілих в сумі 9000 грн. погодилися. Заявлений цивільний позов визнала повністю. Просили суворо її не карати.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснив, що викрадений у них дерев'яний віз працівниками міліції їм повернуто. Уточнила вимоги свого цивільного позову, вимагаючи відшкодування на її та її чоловіка користь 8500 грн. майнової шкоди за викрадені підсудною кобилу та лоша, а також 3000 грн. моральної шкоди, пов'язавши її з тривалими нервовими переживаннями від вчиненого злочину. Вимагала для підсудної суворого покарання.
Потерпілий ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення, підтримав змінені позовні вимоги, та не вимагав суворого покарання для підсудної.
У відповідності до вимог ст.299 КПК України суд дійшов висновку про недоцільність проведення допиту свідків, вивчення інших доказів щодо тих фактичних даних, які ніким не оспорюються.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за що вона повинна нести кримінальну відповідальність за ч.1 ст.185 КК України за вказаними кваліфікуючими ознаками кримінально караного діяння.
При визначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, який є злочином середньої тяжкості; особу підсудної ОСОБА_3 яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності та має непогашену судимість, нейтрально характеризується за місцем тимчасового проживання, ніде не працює та не перебуває на обліку у службі зайнятості населення, існуючи за рахунок випадкових заробітків, хоча й формально має на трьох малолітніх дітей, однак, фактично не проживає разом з ними та не надає їм утримання особисто, будь-яких дієвих заходів щодо усунення наслідків вчиненого злочину не вживала; судом також враховується думка потерпілих щодо суворості покарання для винної особи.
Ті факти, що підсудна щиро розкаялася у вчиненому, під час досудового слідства і в судовому засіданні давала правдиві показання, чим активно сприяла встановленню істини в справі, слід віднести до обставин, що пом'якшують покарання.
Обставиною, що обтяжує її покарання, суд визначає вчинення даного злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати підсудній з визначеного санкцією відповідного кримінального закону покарання у виді позбавлення волі.
Цивільний позов підлягає частковому задоволенню в межах заявлених вимог в частині відшкодування майнової шкоди, так як він визнаний цивільним відповідачем ОСОБА_3 та узгоджується із розміром завданої вчиненим підсудною злочином майнової шкоди потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 При цьому суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму даного відшкодування на розмір вилучених у підсудної готівкових коштів від продажу викраденого майна, вирішивши питання щодо їх передачі безпосередньо потерпілим. Також вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у меншому розмірі відповідно до принципів розумності та справедливості такого немайнового відшкодування.
Керуючись ст. 299, 323, 324, 328 КПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_3 визнати винною та призначити їй покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді одного року трьох місяців позбавлення волі.
Строк відбування призначеного покарання відраховувати засудженій ОСОБА_3 з часу її затримання, тобто з 05.12.2012 року.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженій ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою.
Речові докази в справі : дерев'яний віз на гумовому ходу залишити в розпоряджені потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2; вилучені готівкові кошти в сумі 472 гривні, які зберігаються у Жмеринському РВ УМВС, передати потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2; мобільний телефон "Nokia 5130" із сім-карткою "Київстар", коробкою з навушниками та зарядним пристроєм, пачку цигарок "Winston", дезодорант "Veryme", губний олівець "Oriflame", червоний жіночий гребінець, які зберігаються у Жмеринському РВ УМВС, повернути за належністю засудженій ОСОБА_3
Цивільний позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 8028 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 700 гривень моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_3 - у той же строк з часу вручення їй копії вироку, до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
СУДДЯ В.М. Вернік