АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/11385/12 Справа № 0426/4132/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Шестакова З.С. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів -Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі -Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі про встановлення факту каліцтва, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди в зв'язку з професійним захворюванням,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_3 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(далі ДП «Придніпровська залізниця»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі (далі Фонд ), і, вточнивши, просив суд встановити факт отримання ОСОБА_3 каліцтва внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався з нею 10 квітня 1980 року о 16-00 годин під час виконання трудових обов'язків оглядачем вагонів у Батуринському вагонному депо станції Батуринська. Зобов'язати ДП «Придніпровська залізниця»в особі ВСП «Вагонне депо Батуринське»передати Фонду оригінал Витягу з Акту переосвідчення ОСОБА_3 за № 187 від 28 січня 1982 року, виданого обласною спеціалізованою офтальмологічною МСЕК, а Фонду соцстраху прийняти даний документ. Зобов'язати Фонд прийняти від позивача копію Акту № 2 форми про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року та копію Акту № 187 обласного спеціалізованого офтальмологічного МСЕК від 28 січня 1982 року, завірені міжрайонною офтальмологічною МСЕК Обласного центру медико-соціальної експертизи з метою формування особової справи ОСОБА_3 Стягнути з Фонду на користь ОСОБА_3 заборгованість відшкодування шкоди за період з 01 березня 2002 року по 31 серпня 2012 року в сумі 86 633,58 грн., та з 01 березня 2012 року сплачувати відшкодування шкоди щомісячно у розмірі 1 569,13 грн. з урахуванням корегування суми у випадках підвищення заробітної плати надалі, безстроково.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_3 з 31 липня 1978 року перебувала у трудових відносинах з ВСП «Вагонне депо Батуринське». 10 квітня 1980 року під час виконання своїх трудових обов'язків вона отримала виробничу травму обличчя, про що було складено Акт № 2 форми Н-1 від 02 вересня 1980 року. В результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 частково втратила професійну працездатність на 50%, та на підставі висновку обласної спеціалізованої офтальмологічної МСЕК, їй була встановлена III група інвалідності, безстроково.

Спочатку виплати у відшкодування втрати працездатності потерпілій ОСОБА_3 сплачувало ВСП «Вагонне депо Батуринське».

З прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ВСП «Вагонне депо Батуринське»зобов'язаний був передати особову справу ОСОБА_3 до Фонду, однак, через втрату оригіналів Акту форми Н-1 та довідки МСЕК, Фонд соцстраху відмовився проводити їй нарахування виплат по відшкодуванню шкоди.

До квітня 2009 року ВСП «Вагонне депо Батуринське»сплачував ОСОБА_3 виплати по відшкодуванню шкоди, однак з 2001 року не проводило перерахування щомісячних виплат на коефіцієнти підвищення, які визначені Порядком призначень перерахування та проведення страхових виплат, у зв'язку з чим потерпіла недоотримала значну суму виплат в розмірі 77 218,80 грн., яку позивач просить стягнути на користь ОСОБА_3 з Фонду, оскільки з 2001 року це входить до його обов'язків, та, починаючи з 01 січня 2012 року, встановити щомісячну страхову виплату у розмірі 1334,29 грн. з урахуванням корегування суми у випадках підвищення заробітної плати надалі.

ОСОБА_2 також просить суд зобов'язати Фонд соцстраху прийняти у нього, як опікуна недієздатної ОСОБА_3, копію Акту № 2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року та копію Акту № 187 обласне спеціалізованого офтальмологічного МСЕК від 28 січня 1982 року, завірені міжрайонною офтальмологічною МСЕК Обласного центру медико-соціальної експертизи, з метою формування особової справи ОСОБА_3.

Відповідач ДП «Придніпровська залізниця»позов визнав.

Фонд позовні вимоги не визнав.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені, встановлений факт отримання ОСОБА_3 каліцтва внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався з нею 10 квітня 1980 року о 16-00 годин під час виконання своїх трудових обов'язків оглядачем вагонів у Батуринському вагонному депо станції Батуринська.

Державне підприємство „Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу „Вагонне депо Батуринське" зобов'язане передати Фонду оригінал Витягу з Акту переосвідчення ОСОБА_3 за № 187 від 28 січня 1982 року, виданого обласною спеціалізованою офтальмологічною МСЕК. Фонд зобов'язаний прийняти від Державного підприємства „Придніпровська залізниця, в особі відокремленого структурного підрозділу „Вагонне депо Батуринське", витяг з акту переосвідчення ОСОБА_3 за № 187 від 28 січня 1982 року, виданого обласною спеціалізованою офтальмологічною МСЕК з метою формування особової справи ОСОБА_3, також прийняти від опікуна недієздатної ОСОБА_3 -ОСОБА_2 копію Акту № 2 про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року за формою Н-1 та копію Акту № 187 обласного спеціалізованого офтальмологічного МСЕК від 28 січня 1982 року, завірені міжрайонною офтальмологічною МСЕК Обласного центру медико-соціальної експертизи, з метою формування особової справи ОСОБА_3. Стягнено з Фонду на користь ОСОБА_3 заборгованість по відшкодуванню шкоди за період з 01 березня 2002 року по 31 серпня 2012 року в сумі 86 633,58 грн. (вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять три гри. 58 коп.) Починаючи з 01 березня 2012 року Фонду сплачувати ОСОБА_3 відшкодування шкоди щомісячно у розмірі 1 569,13 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять грн. 13 коп.) з урахуванням корегування суми у випадках підвищення заробітної плати надалі, безстроково.

Фонд звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відмову у позові, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню в частині, згідно п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що 10 квітня 1980 року ОСОБА_3 під час виконання своїх трудових обов'язків оглядача вагонів на пункті технічного обслуговування вагонів ст. Нікополь ВСП „Вагонне депо Батуринське" отримала виробничу травму обличчя у вигляді тріщини виличної кістки з пошкодженням лівого ока.

По даному факту було складено Акт № 2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року.

Представник ВСП „Вагонне депо Батуринське" підтвердив факт отримання ОСОБА_3 виробничої травми та проведення роботодавцем розслідування нещасного випадку, внаслідок якого був складений Акт № 2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року.

В результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 була визнана інвалідом III групи, безстроково, та їй була встановлена ступінь втрати професійної працездатності 50 %, що підтверджується Актом МСЕК № 187 від 28 січня 1982 року (а.с.27-30).

На підприємстві ВСП „Вагонне депо Батуринське" Акт № 2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року та Акт № 187 обласного спеціалізованого офтальмологічного МСЕК від 28 січня 1982 року були втрачені.

Однак оригінали даних документів знаходяться в офтальмологічному МСЕК в медико-трудовій експертній справі № 393 ОСОБА_3, що підтверджується листом за підписом голови МСЕК Парфенової Т.І.

Міжрайонна офтальмологічна МСЕК Обласного центру медичко-соціальної експертизи надала опікуну ОСОБА_3 належним чином завірені копії Ак № 2 про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року за формою Н-1 Акту № 187 обласного спеціалізованого офтальмологічного МСЕК від 28 січня 1982 року.

За таких обставини суд першої інстанції прийшов до висновку щодо встановлення факту отримання 10 квітня 1980 року ОСОБА_3 виробничої травми під час виконання своїх трудових обов'язків.

До квітня 2009 року страхові виплати ОСОБА_3 сплачував відповідач ВСП „Вагонне депо Батуринське".

ВСП „Вагонне депо Батуринське" намагалося передати відповідно до Закону України „Про страхові тарифи загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", особову справу потерпілої ОСОБА_3, але вона не була ним прийнята через відсутність оригіналів документів, що підтверджують право потерпілої на отримання щомісячних страхових виплат, а саме: Акту № 2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві в 02 вересня 1980 року та Акту № 187 обласного спеціалізованого офтальмологічного МСЕК від 28 січня 1982 року, які були втрачені на підприємстві.

З 01 квітня 2009 року ВСП „Вагонне депо Батуринське" зупинило сплату ОСОБА_3 страхових виплат, оскільки при його перевірці Об'єднаним контрольно-ревізійни відділом були встановлені порушення фінансової дисципліни під час сплати регресних виплат.

Фонд страхові виплати ОСОБА_3 не проводив.

Згідно довідок ВСП „Вагонне депо Батуринське" № 246/1302 від 18.08.2006 та № 246/1689 від 02.10.2009 розмір страхової виплати за період з січня 2001 року по квітень 2009 року становив 353,76 грн. (а.с.43-44). За цей період перерахунок сум щомісячних страхових виплат не проводився.

У зв'язку з тим, що за вказаний період перерахунок сум щомісячних страхових виплат ОСОБА_3 не проводився, утворилася заборгованість у розмірі 86 633,58 грн., з наступного розрахунку.

Розмір щомісячної страхової виплати станом на 01 січня 2001 року становив 353,76 гри. при 50 % втрати професійної працездатності.

З 01 березня 2002 року виплата повинна становити: 353,76 х 1,193 = 422,03 грн.

З 01 березня 2003 року виплата повинна становити: 422,03 х 1,182 = 498,84 грн.

З 01 березня 2004 року виплата повинна становити: 498,84 х 1,152 = 574,66 грн.

3 01 березня 2005 року виплата повинна становити: 574,66 х 1,238 =711,43 грн. З 01 березня2006 року виплата повинна становити: 711,43 х 1,203 = 855,85 грн.

З 01 березня 2007 року виплата повинна становити: 855,85 х 1,183 = 1 012,47 грн.

З 01 березня 2008 року виплата повинна становити: 1 012,47 х 1,125 = 1 139,03 грн.

З 01 березня 2009 року виплата повинна становити: 1 139,03 х 1,063 = 1 210,79 грн.

З 01 березня 2010 року виплата повинна становити: 1 210,79 х 1,000= 1 210,79 грн.

З 01 березня 2011 року виплата повинна становити: 1 210,79 х 1,102 = 1 334,29 грн.

З 01 березня 2012 року виплата повинна становити: 1 334,29 х 1,176= 1 569,13 грн.

За період з березня 2002 року по лютий 2003 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 422,03 грн. х 12 міс. = 5 064,36 грн.

фактично виплачено: 353,76 грн. х 12 = 4 245,12 грн.

За період з березня 2003 року по лютий 2004 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 498,84 грн. х 12 міс. = 5 986,08 грн.

фактично виплачено: 353,76 грн. х 12 = 4 245,12 грн.

За період з березня 2004 року по лютий 2005 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 574,66 грн. х 12 міс. = 6 895,92 грн.

фактично виплачено: 353,76 грн. х 12 = 4 245,12 грн.

За період з березня 2005 року по лютий 2006 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 711,43 грн. х 12 міс. = 8 537,16 грн.

фактично виплачено: 353,76 грн. х 12 = 4 245,12 грн.

За період з березня 2006 року по лютий 2007 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 855,85 грн. х 12 міс. = 10 270,20 грн.

фактично виплачено: 353,76 грн. х 12 = 4 245,12 грн.

За період з березня 2007 року по лютий 2008 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 1 012,47 грн. х 12 міс. = 12 149,64 грн.

фактично виплачено: 353,76 грн. х 12 = 4 245,12 грн.

За період з березня 2008 року по лютий 2009 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 1 139,03 грн. х 12 міс. = 13 668,36 грн.

фактично виплачено: 353,76 грн. х 12 = 4 245,12 грн.

За період з березня 2009 року по лютий 2010 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 1 210,79 грн. х 12 міс. = 14 529,48 грн.

фактично виплачено: 353,76 грн. х 2 = 707,52 грн.

З травня 2009 року ВСП „Вагонне депо Батуринське" припинило виплачувати страхові виплати.

За період з березня 2010 року по лютий 2011 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 1 210,79 грн. х 12 міс. = 14 529,48 грн., фактично виплачено: 0 грн.

За період з березня 2011 року по лютий 2012 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 1 334,29 грн. х 12 міс. = 16 011,48 грн., фактично виплачено: 0 грн.

За період з березня 2012 року по серпень 2012 року ОСОБА_3 повинна була

отримати: 1 569,13 грн. х 6 міс. = 9 414,78 грн., фактично виплачено: 0 грн.

Отже, сума недоотриманих страхових виплат становить:

за період з березня 2002 року по лютий 2003 року - 819,24 грн.(5 064,36 грн. - 4 245,12 грн.);

за період з березня 2003 року по лютий 2004 року 1740,96 грн. (5986,08 грн. - 4 245,12 грн.);

за період з березня 2004 року по лютий 2005 року - 2 650,80 грн. (6895,92 грн. - 4 245,12 грн.);

за період з березня 2005 року по лютий 2006 року - 4 292,04 грн.(8 537,16 грн. - 4 245,12 грн.);

за період з березня 2006 року по лютий 2007 року - 6 025,08 грн.(10 270,20 грн. - 4 245,12 грн.);

за період з березня 2007 року по лютий 2008 року - 7 904,52 грн.(12149,64 грн. - 4245,12 грн.);

за період з березня 2008 року по лютий 2009 року - 9 423,24 грн.(13668,36 грн. - 4 245,12 грн.);

за період з березня 2009 року по лютий 2010 року - 13 821,96 грн.(14529,48 грн. - 707,52 грн.);

за період з березня 2010 року по лютий 2011 року - 14 529.48 грн. ( 14 529,48 - 0 грн);

за період з березня 2011 року по лютий 2012 року - 16 011,48 грн. (16011,48грн. - 0 грн.);

за період з березня 2012 року по серпень 2012 року - 9 414,78 грн. ( 9 414,78 грн. - 0 грн.);

Загальна сума недоотриманих страхових виплат, яка не оспорюється сторонами, становить: 86 633,58 грн. (819,24 грн. + 1 740,96 грн. + 2 650,80 грн. + 4 292,04 грн. + 6 025,08 грн. + 7 904,52 грн. + 9 423,24 грн. + 13 821,96 грн. + 14 529,48 грн. + 16 011,48 грн. + 9 414,78 грн.)

Враховуючи, що ВСП „Вагонне депо Батуринське" намагалося передати Фонду особову справу потерпілої ОСОБА_3, але через відсутність на підприємстві оригіналів Акту № 2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року та Акту № 187 обласного спеціалізованого офтальмологічного МСЕК від 28 січня 1982 року, ці документи були втрачені під час пожежі, Фонд соцстраху їх не приймав, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заборгованість по страховим виплатам ОСОБА_3 повинен сплатити саме Фонд.

Приймаючи до уваги, що оригінали Акту № 2 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 02 вересня 1980 року та Акту № 187 обласного спеціалізованого офтальмологічного МСЕК від 28 січня 1982 року ступінь втрати професійної працездатності застрахованого знаходяться у офтальмологічному МСЕК в медико-трудовій експертній справі № 393 ОСОБА_3, а належним чином завірені копії даних документів міжрайонна офтальмологічна МСЕК Обласного центру медико-соціальної експертизи надала опікуну ОСОБА_3, та враховуючи той факт, що у ВСП „Вагонне депо Батуринське" залишився Витяг з Акту переосвідчення ОСОБА_3 за № 187 від 28 січня 1982 року, виданого обласною спеціалізованою офтальмологічною МСЕК, суд прийшов до висновку про зобов'язання Фонду прийняти дані документи від позивача та ВСП „Вагонне депо Батуринське" для призначення щомісячних страхових виплат потерпілій ОСОБА_3

За таких обставини суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду в частині зобов'язання ДП «Придніпроська залізниця» та Фонду вчинити певні дії, підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинили втрату працездатності" ч. 2 ст. 29 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове держави соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, стягнення на користь позивача заборгованості по щомісячним страховим виплатам, та сплати фондом щомісячних страхових виплат з 01.03.2012 року в зазначеному розмірі

Разом з тим, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, посилаючись на ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка діяла на час виникнення правовідносин, не звернув уваги, що цією ж статтею передбачено, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Оскільки особову справу потерпілої ОСОБА_3 не було передано ДП «Придніпроська залізниця»до Фонду для продовження сплати належних виплат, колегія суддів вважає, що в даному випадку ДП «Придніпроська залізниця»зобов'язано сплатити позивачу заборгованість по страховим виплатам.

Посилання ДП «Придніпроська залізниця»та суду першої інстанції на те, що Фонд не приймав документи для продовження сплати належних виплат потерпілій ОСОБА_3, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог та стягнення зазначеної заборгованості з Фонду, оскільки у відповідності до ст. 10 ЦПК України ДП «Придніпроська залізниця»повинно було довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього ж Кодексу, зазначені ним обставини.

Проте, будь-які докази, які б підтверджували в установленому законному порядку намагання ДП «Придніпроська залізниця»передати зазначені документи з 2001 року до Фонду, суду не надані.

Отже, доводи, приведені в апеляційній скарзі Фондом щодо безпідставного стягнення з Фонду заборгованості, є обґрунтованими.

Доводи апелянта, що суд безпідставно зобов'язав Фонд прийняти завірені копії документів, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки судом встановлено, що , на якому працювала потерпіла, зазначені документи втрачені, а витяг з оригіналу та оригінал цих документів знаходяться у відповідача та відповідному медичному закладі, які були завірені цим закладом.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Фонду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, задовольнити частково, рішення суду в частині стягнення заборгованості по сплаті страхових виплат з Фонду скасувати та ухвалити нове, про стягнення зазначеної заборгованості з відповідача ДП «Придніпровська залізниця». В іншій частині рішення суд залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі задовольнити частково.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2012 року скасувати в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі, та ухвалити нове.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця»на користь ОСОБА_3 заборгованість по відшкодуванню шкоди, за період з 01 березня 2002 року по 31 серпня 2012 року, в сумі 86 633,58 грн. (вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять три гри. 58 коп.).

В іншій частині рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2012 року залишити без змін.

Рішення суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з дня проголошення.

СУДДІ: