Справа 22-1453 ас Категорія 38

Головуючий у 1 інстанції Радченко В.Є. Доповідач Червинська М.Є.

ПОСТАНОВА Іменем України

11 жовтня 2006 року                                              Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М.Є.

Суддів: Алексеева А.В., Бабакової Г.А. При секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сніжнянського міського суду від 23 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне про стягнення страхових виплат, визнання протиправним рішення, за зустрічним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих страхових виплат,

Встановив:

Постановою Сніжнянського міського суду від 23 червня 2006 року позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне до ОСОБА_1 задоволені частково, з ОСОБА_1  на користь відділення стягнуто 6851,70 гривень - незаконно отриманих сум страхових виплат з травня 2003 року по березень 2005 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову, ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги, в задоволенні позову відділенню відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи й не ґрунтуються на законі.

Суд першої інстанції встановив, що відділенням виконавчої дирекції позивачки були призначені страхові виплати в зв"язку із смертю чоловіка, суд дійшов до висновку, що страхові виплати були призначені незаконно, оскільки позивачка не мала права на їх отримання, суд відмовив за цих підстав в задоволенні позову позивачки про стягнення страхових виплат, в межах строку позовної давності стягнув виплачені позивачки страхові виплати відділенням виконавчої дирекції Фонду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 надала відповідачу довідку з неправдивими відомостями.

В судовому засіданні представник відповідача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду в частині стягнення з ОСОБА_1 сплачених страхових виплат скасуванню, з відмовою в задоволенні позову в зазначеній частині, в решті частині залишенню без змін з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що постанова суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення відповідача щодо припинення сплати страхових виплат ґрунтується на вимогах матеріального й процесуального права.

Встановлено, що позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_2,  якому за життя було встановлено 60% втрати працездатності в зв"язку із професійним захворюванням. ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_2 помер, відповідно до висновку МСЕК смерть пов"язана з професійним захворюванням. На день смерті чоловіка позивачки виповнилося 61 рік, відповідачем були призначені позивачки : одноразова допомога, щомісячні страхові виплати. В квітні 2005 року відповідач припинив сплату страхових виплат, мотивуючи це тим, що позивачка не мала права на страхові виплати.

Відповідно до вимог ст.ЗЗ Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом „д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Відповідно до п.2 ч.2 цієї статті такими непрацездатними особами є жінки, які досягли 55 років і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Встановлено, що на день смерті чоловіка позивачки виповнився 61 рік, проте на день смерті чоловіка вона працювала, що випливає з її трудової книжки й не спростовувалось в судовому засіданні.

За таких обставин відповідач мав всі підстави для припинення сплати страхових виплат, які були призначені помилково без врахування зазначених вимог закону.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом тієї обставини, що позивачка знаходилась на утриманні потерпілого висновки суду не спростовують, оскільки статтею 33 Закону передбачені інші підстави для призначення страхових виплат в зв"язку із смертю потерпілого, а саме досягнення для жінки 55 років й за умови, що вона не працює.

Висновки суду в цієї частині відповідають обставинам справи, вимогам закону, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Проте з постановою в частині стягнення з позивачки на користь відповідача сплачених страхових виплат погодитись неможливо.

Відповідно до вимог ч.10 ст.40 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Стягуючи на користь відповідача з позивачки отримані нею страхові виплати в межах строку позовної давності - з травня 2003 року по березень 2005 року, суд дійшов до висновку, що позивачка подала відповідачу свідомо неправдиві відомості. Такими відомостями суд вважав довідку, яка була надана позивачки Гірницькою селищною радою (а. с. 96). З зазначеної довідки випливає, що єдиним джерелом існування позивачки була допомога з боку померлого чоловіка. Суд вважав, що оскільки на час смерті чоловіка позивачка працювала, мала доход, така довідка не відповідає дійсності, тому дійшов до висновку щодо надання позивачкою відповідачу свідомо неправдивих відомостей.

Проте суд не врахував, що вказана довідка складена не позивачкою, а головою селищної ради, в довідці є певне міркування посадової особи щодо джерела існування позивачки, підстави для висновку що саме позивачка продала відповідачу свідомо неправдиві відомості відсутні.

Суд не врахував зазначені вимоги матеріального закону, не врахував, що законних підстав, передбачених ст.40 Закону для стягнення з позивачки отриманих страхових виплат не має.

Відповідно до вимог п.2 ч.І ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими.

Оскільки суд першої інстанції вважав встановленим надання позивачкою відповідачу свідомо неправдивих відомостей, а зазначене не доведено відповідачем, постанова суду в частині стягнення з позивачки на користь відповідача сплачених страхових виплат підлягає скасуванню, в задоволенні позовних вимог відділенню слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 198, 200,202 КАС України, ст.ст. 33,40 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", апеляційний суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сніжнянського міського суду від 23 червня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Сніжне  6851,70 гривень скасувати.

В задоволенні позовних вимог відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Сніжне до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих страхових виплат з квітня 2001 року по березень 2005 року відмовити.

В решті частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.