Справа №22- 9488 2006 p. Категорія 21

Головуючий 1 інстанції Перетятько О.Ю. Доповідач Постолова В.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 жовтня   2006 року                                                                         м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Новосядлої В.М.

Суддів: Постолової В.Г., Троценко Л.І.

При секретарі Панаріній О.В.

За участю представників позивача ОСОБА_1,

ОСОБА_2 та  представника відповідача ОСОБА_3.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки та ОСОБА_1 , діючого на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 29 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_ 2  до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки    про відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2006 року ОСОБА_2  звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 40 000 грн., яку йому спричинено внаслідок професійних захворювань , отриманих під час роботи в підземних умовах праці. При цьому посилався на те, що висновком МСЕК від 7 травня 2002 року йому вперше було встановлено 25 % втрати професійної працездатності, у зв*язку з професійним захворюванням вібраційною хворобою , висновком МСЕК 29 липня 2002 р. йому було встановлено 60 % по сукупності: повторно 25% у зв*язку з професійним захворюванням вібраційною хворобою та 35% у зв*язку з професійним захворюванням хронічним бронхітом безстроково. Висновком МСЕК від 26 травня 2003 року йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності по сукупності : повторно 25%, у зв*язку з професійним захворюванням вібраційною хворобою , повторно 35%, у зв*язку з професійним захворюванням хронічним бронхітом та вперше 5%, у зв*язку з професійним захворюванням туговухістю безстроково.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 29 червня 2006 року з відповідача на користь ОСОБА_2  стягнуто моральну шкоду в сумі 22000 грн, стягнуто з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 1грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

в Центрально-Міському районі м. Горлівки ставить питання про скасування рішення суду та постановления нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог , посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на те, що Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) , підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий на підставі довіреності від імені ОСОБА_2  просить змінити рішення суду, збільшив розмір моральної шкоди до 30000 грн. , посилаючись на порушення судом принципів розумності, виваженості та справедливості.

Заслухавши доповідача , пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг , апеляційний суд вважає , що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення на користь позивача моральної шкоди в зв'язку з встановленням йому 65 % втрати професійної працездатності у зв*язку з професійними захворюваннями та третьої групи інвалідності безстроково . Вказані висновки підтверджуються зібраними по справі доказами.

При визначенні суми моральної шкоди суд врахував характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнає та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.

Суд першої інстанції навів обґрунтування при визначенні розміру моральної шкоди потерпілому і апеляційний суд з такими висновками погоджується.

Апеляційний суд вважає безпідставними посилання відповідача у апеляційній скарзі на ст. 77 Закону України „Про  державний бюджет України на 2006 рік"  від 20.12.2005 р №3235 -IV,  оскільки правовідносини між сторонами  по  відшкодуванню  моральної (немайнової) шкоди склались до набрання чинності вказаним Законом , і таким чином його положення на ці правовідносини не поширюються.

Інші доводи апеляційних скарг були предметом дослідження суду першої інстанції і не спростовують висновків суду.

Рішення суду постановлене у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування або зміни не встановлено. Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ: Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки та ОСОБА_1 , діючого на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 відхилити. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 29 червня 2006 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.