Справа №22- 8634 Головуючий 1 інстанції Грицаюк Н.М.
Категорія 21 Доповідач Круглікова К.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Круглікової К.С.
суддів Алексеева А.В.
Бабакової Г. А.
при секретарі Мартиросовій А.
за участю позивача та представника відповідача,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально- Міському районі м. Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка суду від 20 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально- Міському районі м. Горлівка про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 66 400 грн„, яку йому спричинено внаслідок професійних захворювань в період роботи на підприємствах вугледобувної промисловості .При цьому посилався на те, що висновками МСЕК йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності.
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівка від 20 квітня 2006 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в сумі 22 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівка ставить питання про скасування рішення , посилаючись на те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди , оскільки висновок МСЕК про втрату професійної працездатності та інвалідність сам по собі не є доказом спричинення потерпілому моральної шкоди, , крім того посилались на те, що Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006
рік дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) , підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності".
Заслухавши суддю-доповідача , пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі міста Горлівка підлягає частковому задоволенню , а рішення суду - зміні з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені як факт втрати позивачем 50 % професійної працездатності , так і факт спричинення цим моральної шкоди у зазначеному вище розмірі.
З урахуванням зазначених обставин апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний відшкодувати потерпілому моральну шкоду, до чого і зобов'язав його суд.
Однак з висновком суду щодо визнання розміру стягнутої моральної шкоди апеляційний суд не може погодитися.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань , з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема , враховуються характер і тривалість страждань , стан здоров'я потерпілого , тяжкість завданої травми , наслідки тілесних ушкоджень , істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі міста Горлівка на користь позивача 22 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд не навів мотивів саме такого розміру відшкодування , а тому апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 15 000 грн.
Оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи в частині розміру відшкодування моральної шкоди , рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» від 21 грудня 2005 року з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у Петровському районі м. Донецька підлягає стягненню 1 гривня 50 копійок.
Керуючись статтями 309, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі міста Горлівка задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка від 20 квітня 2006 року змінити, розмір моральної шкоди , що підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівка на користь ОСОБА_1, зменшити до 15 000 грн.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України Центрально-Міському районі м. Горлівка витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 1 гривня 50 копійок.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.