Справа № 22ц-1619/2007 Головуючий у першій інстанції КОСАЧ І.А.
Категорія - цивільна
Доповідач - МАМОНОВА О.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді: БОЙКО О.В.
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: ПІЛЬГУЙ Н.В.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційної скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особи -орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради, приватні нотаріуси ОСОБА_8, ОСОБА_9, -
встановив:
В квітні 2007 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку № 33а по вул. Крупської в м. Чернігові від 29.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 (на підставі довіреності від ОСОБА_7 ) та ОСОБА_6 та просила зобов'язати ОСОБА_6 передати їй зазначену частину житлового будинку, обґрунтовуючи позов тим, що довіреність, на яку має місце посилання в договорі купівлі-продажу вона не підписувала, а підписувала зовсім інший папірець, значення якого їй ніхто не пояснював; в момент підпису вона не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними в зв'язку зі своєю хворобою на алкоголізм; окрім того, нотаріальна дія проводилась на підставі дублікатів документів, в той час як всі оригінали знаходились на руках у позивачки і не були нею втрачені.
07 травня 2007 року позивач подала заяву про зміну підстави позову, в якій зазначала, що крім неї в спірному будинку прописана також її неповнолітня дочка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 всупереч її інтересів та в порушення прав неповнолітньої ОСОБА_10 продав спірну частину будинку - єдину житлову площу як для ОСОБА_7 , так і для неповнолітньої ОСОБА_10, порушивши її право на проживання в ньому.
21 травня 2007 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, а саме позивач додатково просив визнати недійсною довіреність від 16.03.2007 року, видану ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_5, посвідчену приватним
нотаріусом Чернігівського нотаріального округу ОСОБА_8 16.03.2007 року за реєстраційним № 807.
Протокольною ухвалою суду від 21.05.2007 року до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору були залучені орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради, приватні нотаріуси ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2007 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу частини будинку № 33а по вул. Крупської в м. Чернігові від 29.03.2007 року; зобов'язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_7 спірних 11/20 частин житлового будинку з надвірними будівлями; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 88375 грн., що були сплачені за зазначеним договором; в решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.08.2007 року скасувати як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи та прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, в задоволенні позовних вимог відмовити, а справу закрити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції дана неправильна оцінка доказам стосовно того, за яких обставин позивачка висловила намір та реалізувала своє право продати належну їй частину будинку, а саме показанням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , твердження яких не спростовані жодними документами або свідченнями інших осіб. Апелянти наголошують на порушенні судом норм матеріального права, а саме вимоги про визнання угоди недійсною задовольняються судом тільки при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах, про що позивачем не надано жодних доказів. Апелянти зазначають, що з 22.03.2005 року місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_10 є ЗОШ-інтернат ім. М. Коцюбинського в м. Чернігові, що не враховано судом, також судом не враховано, що позивачем не надано доказів вини відповідача ОСОБА_5, крім того, в судовому засіданні позивачем визнано той факт, що ОСОБА_7 мала бажання продати належну їй частину саме ОСОБА_5
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.08.2007 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом установлено, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.11.1999 року (а.с. 7) належало 11/20 частин житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями, що знаходяться в м. Чернігові по вул. Крупської, 33 а.
29 березня 2007 року, діючи від імені ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16.03.2007 року (а.с. 46), ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу вищезазначеної частини будинку з громадянкою ОСОБА_6 , продаж було вчинено за 88 375 грн. і ця сума була повністю отримана представником, як вбачається з тексту договору (а.с. 5).
На момент вчинення спірного договору купівлі-продажу частини будинку в ньому з 15.11.2005 року згідно відповіді ВГІРФО НВМ 4MB УМВС України (а.с. 120) була зареєстрована разом з матір'ю ОСОБА_7 - її малолітня дочка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 71 ЦК України опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
Частиною 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей - є загальною вимогою, додержання якої необхідно для чинності правочину, передбаченою ч. 6 ст. 203 ЦК України. Недодержання в момент вчинення правочину зазначеної вимоги в силу ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.
Враховуючи, що спірний правочин укладений всупереч інтересам малолітньої ОСОБА_10, порушує її право на користування 11/20 частинами житлового будинку по вул. Крупської, 33 а в м. Чернігові як члена сім'ї власника житла, без отримання згоди органу опіки та піклування, районний суд дійшов правильного висновку щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу 11/20 частин житлового будинку по вул. Крупської, 33а в м. Чернігові від 29.03.2007 року та відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України зобов'язав ОСОБА_6 повернути ОСОБА_7 зазначену частину будинку і стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 88375 грн.
Даний висновок районного суду відповідає обставинам справи, та ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом дана неправильна оцінка доказам, а саме показанням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 , які зазначили, що в спірному будинку ні позивач, ні її дочка не мешкали, там постійно мешкали квартиранти, до 29.03.2007 року в домовій книзі були відсутні записі про реєстрацію малолітньої ОСОБА_10, а також свідка ОСОБА_13 , який підтвердив свою присутність при передачі ОСОБА_5 ОСОБА_7 коштів в сумі 80000 грн. та свідка ОСОБА_14 , який стверджував про надання ним у борг ОСОБА_5 80000 грн., спростовуються відповіддю від 10.05.2007 року начальника ВГІРФО НВМ 4MB УМВС України (а.с. 120), згідно якої за спірною адресою була зареєстрована разом з матір'ю ОСОБА_7 - її малолітня дочка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також відсутністю у справі належних та допустимих доказів отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 80000 грн.
Посилання апеляційної скарги на порушення судом п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду № 3 від 28.04.1978 з наступними змінами щодо необхідності при визнанні угоди недійсною доведення фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах не мають правового значення по справі, так як підставою визнання спірної угоди недійсною є порушення інтересів малолітньої дитини.
Доводи апелянта про те, що місцем проживання малолітньої ОСОБА_10 з 22.03.2005 року є ЗОШ-інтернат ім. М. Коцюбинського в м. Чернігові не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в силу ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником, окрім того реєстрація ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_2 підтверджує її місце проживання саме за цією адресою.
Виходячи з вищевикладеного, рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, постановлено з додерженням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.