Справа № 22ц-1632/2007                          Головуючий у першій інстанції БЕЧКО Є.М.

Категорія - цивільна                                                             Доповідач - МАМОНОВА О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2007 року                                                                                                 місто Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:     БОЙКО О.В.,

суддів:                 МАМОНОВОЇ О.Є.,  МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.

при секретарі:    ПІЛЬГУИ Н.В.

За участю:          ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Деснянського районного суду м.  Чернігова від 27 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської регіональної дирекції філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування та компенсації за недобросовісне виконання обов'язків,  третя особа - філія Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»,  -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чернігівської регіональної дирекції філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення з останнього на користь філії Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» страхового відшкодування в сумі 65517 грн. 59 коп.; на свою користь пені в сумі 1281 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання,  грошових коштів в сумі 795 грн. 83 коп. в якості відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання та судових витрат по оплаті судового збору в сумі 674 грн. 94 коп. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_2 збільшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та грошових коштів у якості відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання,  просив стягнути відповідно 6102 грн. та 2250 грн. 58 коп.

Свої вимоги мотивував тим,  що 22.11.2006 року між ним,  відповідачем та філією Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» було укладено договір страхування заставного майна № 8-177-53/06/17-04,  а саме житлового будинку,  що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В результаті пожежі,  що сталася 11.12.2006 року о 07.40 ранку було пошкоджено зазначений будинок. Згідно висновку спеціаліста від 14 грудня 2006

року      Чернігівської     регіональної     торгово-промислової      палати      вартість відновлюваного ремонту застахованого майна складає 68 965 грн. 68 коп.

Відповідно до п. 2.1.,  2.2. вищезазначеного договору пожежа є страховим випадком,  з настанням якого виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Позивачем,  згідно умов договору,  18.12.2006 року було подано заяву про відшкодування завданих пожежею збитків в сумі 65517 грн. 39 коп.,  за виключенням франшизи в розмірі 5% в сумі 3448 грн. 29 коп. Однак відповідачем було грубо порушено умови договору та не вирішено питання про виплату страхового відшкодування,  він обмежився лише формальною відпискою про те,  що до закінчення пожежнотехнічної експертизи рішення про виплату страхового відшкодування прийматись не буде.

Окрім завданих збитків позивач просив відшкодувати пеню в розмірі подвійної ставки НБУ згідно умов договору,  а саме п. 8.2. договору,  та відповідно до  ст.  623 ЦК України завдані збитки,  до яких він відніс додаткові витрати,  пов'язані з обслуговуванням боргу по кредиту в філії Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України».

Рішенням Деснянського районного суду м.  Чернігова від 27 серпня 2007 року позов задоволено,  стягнуто з ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь філії Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» 65517 грн. 59 коп. страхового відшкодування; стягнуто з ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_2 7383 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання,  3046 грн. 41 коп. у відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання,  674 грн. 94 коп. у відшкодування сплаченого судового збору та 30 грн. у відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ,  а всього 11134 грн. 77 коп.

В апеляційній скарзі ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» просить залучити до участі у справі Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області в якості третьої особи на стороні відповідача,  оскільки рішення по даній справі може вплинути на права і обов'язки вказаної особи відносно відшкодування шкоди невстановленими особами; скасувати рішення Деснянського районного суду м.  Чернігова від 27 серпня 2007 року та відмовити позивачу в задоволенні позову; в разі залишення рішення суду першої інстанції в силі або ж стягнення 28639 грн. 05 коп. ( розміру дійсного (прямого) збитку за знищений будинок) згідно висновку від 04.09.2007 року № ЧК-513: зобов'язати передати у власність ВАТ «СТ «Гарантія» будинок по вул.  Папанінців,  18А в м.  Чернігові та земельну ділянку під будинком та для його обслуговування з передачею всіх правовстановлюючих документів на будинок та на земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того,  що суд першої інстанції не взяв до уваги наявність фактів (підстав) для відмови у виплаті страхового відшкодування. Апелянт зазначає,  що будинок був придбаний незадовго до пожежі,  ніхто його не охороняв і не вживав будь-яких заходів для цього власник,  не робив будь-якого ремонту,  заздалегідь малася мета використати через пожежу договір страхування. Наголошує на тому,  що висновок спеціаліста № ЧК-562,  яким визначена вартість відновлюваного ремонту застрахованого майна,  не є висновком про розмір реального (дійсного) збитку внаслідок пожежі,  а тому суд порушив

норми матеріального права поклавши його в основу рішення. Апелянт вказує,  що збитки заподіяні позивачу саме з його вини,  оскільки ним не виконані вимоги договору страхування,  що передбачають обов'язок страхувальника відноситись до застрахованого майна так дбайливо,  якби воно не було застраховано та обов'язок дотримуватись правил пожежної безпеки при користуванні і експлуатації застрахованого майна,  в зв'язку з чим позивач не має право на їх відшкодування. Окрім того,  зазначає,  якщо суд вважає,  що з вини третіх осіб заподіяно шкоду,  то ним порушені норми процесуального права,  оскільки до участі в справі не було залучено Головне управління державного казначейства України в Чернігівській області,  так як в разі виплати страхового відшкодування ВАТ «СТ «Гарантія» отримає право регресу до винних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення учасників процесу,  обговоривши доводи скарги,  перевіривши матеріали справи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга ВАТ «СТ «Гарантія» підлягає частковому задоволенню,  рішення суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_2,  районний суд стягнув з ВАТ «СТ «Гарантія» на користь філії Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» суму страхового відшкодування та на користь ОСОБА_2 пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання,  суму у відшкодування збитків,  завданих порушенням зобов'язання і відшкодування сплаченого судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

Відповідно до  ст.  213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення,  яким суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно із законом.

Відповідно до ч. 2  ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи,  а також держава.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_2 позов пред'явив до Чернігівської регіональної дирекції філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»,  яка не є юридичною особою,  а рішенням районного суду грошові кошти стягнуто з ВАТ «СТ «Гарантія»,  яке є юридичною особою і питання про залучення якого до участі в справі судом вирішено не було,  тобто судом порушено п. 4 ч. 1  ст.  311 ЦПК України,  що є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.

Окрім того,  в якості третьої особи участь у справі брала філія Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»,  правоздатність якої судом першої інстанції перевірена не була і яка будь-яких вимог щодо предмету спору не заявляла,  але суд стягнув страхове відшкодування саме на її користь.

При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  п. 5 ч. 1  ст.  307,  ч. 1 п. 4  ст.  311,  313 -315,  317,  319 ЦПК України,    апеляційний суд,  -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.  Чернігова від 27 серпня 2007 року скасувати,  справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.