№22-11-5501/06р. Головуючий 1 інстанції -
Категорія: трудові Носов Г.С.
Доповідач - Гальянова I.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді Міненкової Н. О.
суддів Гальянової І.Г.
ЛаренкаВ.І.
при секретарі Набока О. О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірної компанії „Укргазвидобування" в особі газопромислового управління ЦІебелигосагазвидобування ,третя особа по справі - управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі про нарахування та перерахунок заробітної плати, стягнення недоплаченої заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Ч АЄС, -
ВСТАНОВИЛА:
16 грудня 2004 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь недорахованої та відповідно нерахованої йому заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Ч АЄС з урахуванням інфляції та на підставі висновку судово-економічної експертизи та довідки без номера від 12.12.1996 року, в розмірі 7654 грн. 98 коп.
В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що з 1982 року по 1990 рік включно знаходиться у трудових правовідносинах з відповідачем. В період з 03 травня 1986 року по 226 травня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та отримав заробітну плату в сумі 767 руб. 74 коп.
З 1990 року йому встановлена 2 група інвалідності ,яка продовжена до 01.12.2007 року.
У 2004 році він дізнався про наявність нормативних актів , які видавались з грифом "секретно", а саме: про Постанову ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРС Р і ВЦСПС від 07.05.1986 року, № 524-156, розпорядження Ради Міністрів СРСР № 964рс від 17.051986 року, розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1031 рс від 23.05.1986 року, Постанову Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 року № 207-7, якими передбачено оплату праці по підвищеній до 100% тарифній ставці з урахуванням кратності зони, з доплатою за роботу у вихідні та святкові дні, з виплатою премії в розмірі 60% тарифної ставки. Однак .зазначені виплати відповідачем не проведено та не включені в довідку про нарахування пенсії.
26 жовтня 2004 року він звернувся до відповідача з проханням перерахувати йому заробітну плату та на підставі виданої йому відповідачем 03 грудня 2004 року довідки складала 1614 руб.29 коп., в зв*язку з чим він у 1986 року недоотримав частину заробітку в сумі 846 руб. 55 коп.
В судовому засіданні, при розгляді справи судом першої інстанції, позивач та його представник підтримали позовні вимоги з зазначених віще підстав.
Відповідач та третя особа по справі, в особі своїх представників, проти позову заперечували посилаючись на те, що заробітна плата нараховувалась та виплачувалась позивачу відповідно до діючого на той час законодавства.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 29 серпня 2006 року ,в задоволенні позову про нарахування та перерахунок заробітної плати та стягнення недоотриманої заробітної плати, ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги про стягнення не нарахованої та відповідно несплаченої відповідачем заробітної плати, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та не відповідність його позовним вимогам.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив йому у відшкодуванні моральної шкоди в зв*язку з її недоведеністю , а також тим, що суд не взяв до уваги той факт, що після робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС відповідачем виплачена йому заробітна плата в сумі 1106,59 руб . Після звернення його до відповідача 26 жовтня 2004 року про проведенім перерахунку , він перерахував зазначену заробітну плату та відповідно до виданої ним довідки від 24 листопада 2004 року .вона складає 2386,58 руб. , а в листі відповідача за НОМЕР_1 .ним наведено розрахунок несплаченої йому заробітної плати, в зв*язку з чим він вимагав стягнути вже нараховану відповідачем заробітну плату.
Апеляційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказаьш тане спростовано позивачем, що він з 03.05. по 25.05 1986 року знаходився на спеціальних військових зборах в зв*язку з чим , відповідно до ст.72 Закону СРСР „Про загальновійськовий обов*язок" та Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР. ВЦСПС від 7 .05.1986 року ,за місцем роботи позивача зберігався середній заробіток з вил латою 100% його тарифної ставки( а.с.4) Зазначені виплати нараховані та виплачені позивачу , чого він не заперечує.
Відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач нарахував та виплатив позивачеві заробітну плату на підставі діючих на. час виконання ним робіт, нормативних актів та наданих ним документів, які не містять даних про конкретні дні виїзду позивача в зону небезпеки, роботу в вихідні та святкові дні. Зазначені ж позивачем нормативні акти надавали право , а не зобов'язували керівника підприємства провадити підвищення працівникам, зайнятим на вказаній роботі тарифної ставки до 100%( вдвічі), підвищення розміру премії на 60% тарифної ставки
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги як доказ висновки судово - економічної експертизи НОМЕР_2, щодо нарахування позивачеві заробітної плати не у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, оскільки висновки експерта ґрунтуються саме на застосуванні зазначених вище нормативних документів ,які надавали право, а не зобовязували керівника провадити зазначені вище підвищення . при відсутності доказів конкретних днів виїздів позивача в зону небезпеки (а.с.77-82).
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції вийшов за межі його позовних вимог, а також на те, що видана відповідачем довідка свідчить про перерахунок його заробітної плати за зазначений ним період, є безпідставними, оскільки позивач заявляв вимоги щодо перерахунку відповідачем його заробітної плати, уточнивши свої позовні вимоги щодо перерахунку відповідачем його заробітної плати на підставі іншої довідки підприємства без номера від 12.12.1996 року та висновку експертизи. ( а.с.87-88), а видача відповідачем 03 грудня 2004 року довідки про отриману ним в рублях заробітну плату, при наявності виниклого між сторонами спору щодо правильності її нарахування та інших різних по сумам виданих відповідачем довідок , не дають підстав вважати, що відповідач зробив позивачеві такий перерахунок заробітної плати , а суд першої інстанції вийшов за межі його позовних вимог.
Вимог ,щодо відшкодування моральної шкоди ,позивач в суді першої інстанції не заявляв та вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції, відповідно ж до ст.ЗОЗ ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції
Оскільки рішення по справі ухвалено судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду то підстав для його скасування чи зміни судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 308,313,315,317.319, 218 ЦПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .