Справа № 22-Ц-5400/ 2006 року Категорія: житлові

Головуючий ] іпст.- Коваленко О.А. Доповідач- ШвецоваЛ.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 жовтня 2006 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Луспеника Д.Д.

суддів - Швєііової Л.А., Яцини В.Б.,

при секретарі - Шевченко О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куп"янського міськрайсуду Харківської області від 8 вересня ,':006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Куп"янськ-Вузлової селищної ради, третя особа: комунальне підприємство № 7 про поновлення порушеного права користування жилим приміщенням і балконом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: комунальне підприємство № 7 про закріплення визначеного порядку користування жилим приміщенням і підсобними приміщеннями, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що ОСОБА_1 є наймачем двокімнатної квартириАДРЕСА_1, яку вони отримали у період шлюбу на сім"ю з 3-х осіб. У зв"язку з тим, що сім"я розпалася, відповідач без узгодження з позивачкою самовільно зайняв кімнату розміром 14,4 метрів та перешкоджає позивачу та її неповнолітній дитині користуватися . імнатою та балконом.

В судовому засіданні позив;  уточнила свої позовні вимоги, також просила скасувати рішення Куп"янськ-Вузловської селищної ради НОМЕР_4 про розділ особистих рахунків по квартирі за адресою: АДРЕСА_1., відповідно до якого позивачу та її неповнолітній дитини була виділена окрема кімната площею 17,9 кв. м., відповідачу - кімната 14,4 кв. метрів, а кухня, коридор та санвузол залишені на правах сумісного користування.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, звернувся з зустрічним позовом, в якому просив закріпити визначений порядок користування кімнатами та залишити кухню, коридор та санвузол на правах сумісного користування.

Рішенням Куп"янського міськрайсуду Харківської області від 08 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, поновлено порушене право ОСОБА_2. та її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 на користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, скасоване рішення виконавчого комітету Куп"кчськ-Вузловської селищної ради НОМЕР_4 про затвердження протоколу НОМЕР_1 засідання житлової комісії про розділ особистого рахунку та зобов"язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 в користуванні приміщеннями. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

На вказане рішення відповідачем ОСОБА_2. була подана апеляційна скарга, в якій він просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд, мотивуючи це тим. що суд не повно з"ясував обставини, що мають значення для справи та не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, посилався на те, що з позивачем вони добровільно поділили житлове приміщення, у зв"язку з чим кожному був відкритий особистий рахунок.  Крім цього вважає, що позов до Куп"янськ-Вузловської селищної ради стосовно скасування рішення позивач повинен був подавати за нормами КАС України.

Судова колегія вислухавши доповідь судді, пояснення сторін які з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про поновлення права ОСОБА_2. та її неповнолітньої дитини на користування жилим приміщенням та скасовуючи рішення виконавчого комітету Куп"янськ-Вузловської селищної ради НОМЕР_4 про затвердження протоколу НОМЕР_1 про розподіл особистих рахунків, районний суд виходи в з того, що вказаний розподіл тягне за собою суттєве погіршення житлових умов позивача ті її неповнолітньої дитини, оскільки виділена їм кімната розміром 17,9 кв.м. не відповідає розміру, який передбачений діючим законодавством.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки районного суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. З і 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове із наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, ч.З ст. 9 ЖК України кожен громадянин має право на житло та ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 104 ЖК України, член сім"ї наймача вправі вимагати, за згодою іншіх членів сім'ї", які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найма, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.

Згідно ст. 63 ЖК України, не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі ( ч. І. ст. 48 ) частина кімнати або кімната, зв"язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення.

Судовим розглядом встановлено, що вказана 2-х кімнатна ізольована квартира НОМЕР_2. розташована в АДРЕСА_2 була виділена відповідачу ОСОБА_2 на сім"ю з 3-х осіб, та на нього був відкритий особистий рахунок ( а.с. 7). У вказаній квартирі постійно проживають та прописані ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3.

У лютому 2005 року позивач звернулася до суду з позовом про поновлення порушеного права користування житловим приміщенням, а саме кімнатою розміром 14,4 кв. м, яку займає відповідач по справі. ( а.с.2). При розгляді вказаної справи в суді за спільною заявою позивача та відповідача, складеною на адресу Куп'янськ-Вузловської селищної ради Харківської області було розділено особисті рахунки, та закріплені за позивачем кімната 17,9кв.м., а за відповідачем 14,4 кв.м. ( а.с.56). Виконавчий комітет Куп"янськ-Вузловської селищної ради Харківської області 29.07.2005 року виніс рішення про розділення особистого рахунку на НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, виділив ОСОБА_1 на склад сім'ї' - одна особа, жилу кімнату площею 14,4 кв.м. та ОСОБА_2на склад сім'ї - 2 особи, жилу кімнату площею 17,9 кв.м., залишивши кухню, коридор та санвузол на правах сумісного користування.( а.с. 47).Судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що порушено право позивача та її неповнолітньої дитини на користування кімнатою площею 14,4 кв.м. оскільки судом було встановлено, що квартира складається із двох кімнат, загальна житлова площа яких складає 32,3 кв. м., та на кожного з члена сім"ї приходиться 10,77 кв. м.

Дійсно позивачу необхідно виділити кімнату розміром 21,5 кв.м., оскільки кімнати вказаної площі у квартирі не має, за спільною згодою позивача та відповідача, кожному з колишнього подружжя були виділені у користування кімнати з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини.

Також в судовому засіданні було встановлено, що вказана спірна квартира знаходиться на 1-му поверсі і тому посилання позивачки на порушення її життєвих прав не є суттєвим, оскільки як вона, так і її 10-річна дочка без перешкод та зайвих фізичних зусиль в змозі задовольняти свої потреби у свіжому повітрі.

Крім того, судова колегія виходить з того, що незначне обмеження житлових прав позивача вимушене з метою усунення їх неправмірної поведінки один відносно одного внаслідок існування неприязних  стосунків.     Наявність таких стосунків  між  ними, сторонами   не  заперечується  та підтвержується письмовими зверненнями ОСОБА_1 до працівників міліції.

Ст. 50 ЖК України передбачає, що жиле приміщення, яке надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 " Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України'", при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім"ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром, меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Враховуючи вищевикладене. судова колегія вважає, що розділ особистих рахунків не призвів до суттєвого порушення житлових прав позивача та її неповнолітньої дитини, оскільки не викликає штучного погіршення житлових умов та не потребує постановления позивачки на квартирний облік.

Також судова колегія приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Куп"янськ-Вузловської селищної ради НОМЕР_4 про затвердження протоколу НОМЕР_1 про розподіл особистих рахунків відповідає вимогам закону, оскільки підставою для винесення вказаного рішення про розподіл особистих рахунків була спільна згода сторін, та в рішенні виконкому було відображено, що позивачу виділена кімната з урахуванням інтересів дитини.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 судова колегія також відмовляє, оскільки, його позовна заява фактично не містить окремого засобу захисту свого права, а за змістом вказує на те, що він просить залишити без змін рішення сільської ради.

На підставі 48,50, 63, 104 ЖК України, керуючись ст.ст. 301,302, п.п.З і 4 ст. 309. 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Куп"янського міськрайсуду Харківської області від 8 вересня 2006 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити. Рішення  суду  набирає чинності  негайноУале  може бути  оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців З дня його проголошеня_