Справа №22А-1085/2006 Головуючий в 1 інстанції Білик Г.О.
Категорія 31 Доповідач в 2 інстанції Заріцька А.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Назарчука РА.,
суддів: Заріцької А.О., Приходька К.П.,
при секретарі Шешко О.Б, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною ОСОБА_1на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Київського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час,
встановила:
Постановою Броварського міськрайонного суду від 14 липня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені адміністративного позову про перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовця.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, як незаконну, і прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити. При цьому посилається на те, що суд при розгляді справи порушив норми матеріального права. Зокрема, не застосував до спірних правовідносин ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", правила якої встановлюють підстави та порядок перерахунку призначеної пенсії; свою відмову аргументував посиланнями на підзаконні акти, ігноруючи вимоги Конституції України, не врахував вимог ч. 4 ст. 9 КАС України про застосування правового акта, який має вищу юридичну силу і зробив помилкові висновки про безпідставність його позову.
Просив прийняти нову постанову, якою задовольнити його позов у повному обсязі.
Свої заперечення на апеляційну скаргу Київський обласний військовий комісаріат до суду не подавав.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши її матеріали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 20 серпня 1985 року за наказом головнокомандувача військами протиповітряної оборони № НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 був звільнений в запас.
З 7 листопада 1985 року, йому за ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", була призначена пенсія, яка обчислена з грошового забезпечення позивача, що виплачувалося на день звільнення.
У відповідності до ч.З ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення цих військовослужбовців за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Нормативними актами, а саме Указами Президента України № 923 від 4 жовтня 1996 року, № 847 від 14 липня 1999 року, № 173 від 23 лютого 2002 року, № 389 від 5 травня 2003 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 року та наказом Міністра оборони України № 75 від 5 березня 2003 року, на які посилається позивачка, як на підставу для перерахування пенсії, не передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з із запровадженням нових місячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.
Закон України „Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 1769-IV від 15 червня 2004 року, який передбачає підстави та порядок для здійснення такого перерахунку розміру призначених раніше пенсій, набув чинності 1 січня 2005 року, зворотної сили не має.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання Закону України № 1769-IV розмір пенсії позивача перераховано відповідачем з урахуванням всіх наведених вище надбавок.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для перерахунку ОСОБА_1 пенсії призначеної йому 1985 році. Відмову у задоволенні таких вимог вважає законною та обгрунтованою.
Доводів, які б спростували висновок суду про правомірність дій відповідача, позивач в апеляційній скарзі не навів, інші апеляційний суд, у виконання ч.І ст.195 КАС України, не перевіряв.
За таких обставин апеляційна скарга повинна бути відхилена, а постанова суду - залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2006 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.