Справа № 22-ц 760 2006 р.                                  Головуючий 1 інстанції Слива Ю.М.

Доповідач Хопта С.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРА ї Н И

16 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Некорі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 6 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, виконавчого комітету Ірпінскої міської ради народних депутатів Київської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2002 року позивач звернувся з зазначеним позовом, в якому просив визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, виданий на імя ОСОБА_2, посилаючись на те, що належну їй частину будинку вона подарувала своїм дітям: йому та ОСОБА_3, та за її письмовою заявою було прийнято Ірпінським міськвиконкомом рішення за № НОМЕР_1 від 27.06.2000 року про відміну рішення Ірпінського міськвиконкому НОМЕР_2 від 14.12.1999 року про передачу їй у власність згаданої ділянки.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 6 грудня 2005 року позов задоволено. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю за НОМЕР_4 виданий ОСОБА_211.11.2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради народних депутатів Київської області № НОМЕР_3 від 26.09.2000 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 13.06.2000 року позивачу по справі ОСОБА_1 належить 29/100 частин АДРЕСА_1Київської області, яка була подарована відповідачкою ОСОБА_2 (а.с.5-9). За письмовою заявою ОСОБА_2 Ірпінським міськвиконкомом було прийнято рішення за № НОМЕР_1 від 27.06.2000 року про відміну рішення Ірпінського міськвиконкому № НОМЕР_2 від 14.12.1999 року про передачу їй у власність згаданої ділянки (а.с.12). Відповідно до рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області за № НОМЕР_3 від 26.09.2000 року ОСОБА_2 11.11.2000 року отримала отримала державний акт на право власності на землю НОМЕР_4 (а.с.24).

Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін, письмових доказів яким суд дав належну правову оцінку.

За таких обставин справи, оскільки відповідачка ОСОБА_2 відмовилась від отримання у власність спірної земельної ділянки на час дарування своєї частини будинку, рішення про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки відмінено за її ж заявою ще до видачі державного акту, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання оскаржуваного державного акту недійсним.

Доводи апелянта про порушення судом норм матеріального права не заслуговують на увагу та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. ЗО ЗК України в редакції 1990 року, до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, а після 31 грудня 2001 року право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Інші доводи також не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що на час отримання спірного державного акта на право власності на землю, апелянт не мала права на його отримання, крім того письмовою заявою відмовилась від передачі їй у власність земельної ділянки, її заява була розглянута та скасовано рішення виконкому про передачу їй у власність земельної ділянки за попередньою заявою.

Суд   постановив   рішення   з   дотриманням   вимог   матеріального   та процесуального   права,   правильно   навів   у   рішенні   правові   підстави   в обґрунтування своїх висновків, тому колегія не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 6 грудня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Cуду України протягом двох місяців.