Справа № 22 ц -2818/2006 р.                                             Головуючий у першій інстанції Закаблук О.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Козак І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 24 жовтня 2005 р. у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про захист честі, гідності ділової репутації, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

У вересні 2004 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в газеті „Правозахист" НОМЕР_1. були надруковані публікації відповідачки ОСОБА_1 „ІНФОРМАЦІЯ_1", „ІНФОРМАЦІЯ_2", „ІНФОРМАЦІЯ_3", в яких міститься недостовірна інформація відносно нього, яка носить неправдивий та наклепницький характер і порочить його честь, гідність та ділову репутацію.

Просив визнати відомості, викладені в зазначених публікаціях такими, що не відповідають дійсності, ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію, зобов"язати відповідача спростувати неправдиву інформацію, наведену у вищезазначених публікаціях та відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 53000 грн.

В ході судового розгляду позивач доповнив свої позовні вимоги і просив також стягнути з відповідачки завдану матеріальну шкоду в сумі 3204 грн. (а.с.127)

Відповідачка пред"явила до ОСОБА_2 зустрічний позов, в якому просила призначити відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., завданої їй незаконними діями позивача в порядку ст.1174 ЦК України (а.с. 17-20)

В ході судового розгляду справи збільшила розмір відшкодування матеріальної і моральної шкоди до 53000 грн. (а.с.83)

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 24.10.2005 р. первісний позов задоволено частково, визнано такою, що є негативною і недостовірною та порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача ОСОБА_2 інфрмацію, що міститься в статтях „ІНФОРМАЦІЯ_1", „ІНФОРМАЦІЯ_2", „ІНФОРМАЦІЯ_3", які були поміщені в газеті „Правозахист" НОМЕР_1. відповідачкою ОСОБА_1 Зобов"язано відповідачку спростувати неправдиву інформацію, що стосувалася позивача ОСОБА_2, яка містилася в газеті „Правозахист" НОМЕР_1, зокрема, в статтях „ІНФОРМАЦІЯ_1", „ІНФОРМАЦІЯ_2", „ІНФОРМАЦІЯ_3" шляхом поміщення за рахунок відповідачки ОСОБА_1 відповідної статті в газеті „Правозахист", в якій будуть спростовані автором відповідачкою ОСОБА_1 відомості, що містилися у вищевказаних статтях. Стягнуто з відповідачки на користь позивача 5000 грн. моральної шкоди та 3204 грн. матеріальної шкоди. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд в інший суд, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що в газеті „Правозахист" НОМЕР_1. були надруковані публікації „ІНФОРМАЦІЯ_1", „ІНФОРМАЦІЯ_2", „ІНФОРМАЦІЯ_3", в яких міститься недостовірна інформація відносно нього і поширювачем якої являється автор цих публікацій ОСОБА_1

Згідно ч.4 та ч.б ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з резолютивної частини рішення, суд зобов"язав відповідачку спростувати неправдиву інформацію, що стосувалася позивача ОСОБА_2, яка містилася в газеті „Правозахист" НОМЕР_1, шляхом поміщення за її рахунок відповідної статті в газеті „Правозахист".

Однак, газету „Правозахист" суд всупереч вимогам ст.ЗЗ ЦПК України до участі в справі не притягнув. Вступна частина рішення не містить таку сторону, як газета „Правозахист", яка брала участь у справі, всупереч вимогам п.1 ч.І ст.215 ЦПК України.

Як вбачається з ухвали від 01.10.2004 р., суд притягнув в якості відповідача в справі за первісним позовом редакцію газети „Правозахист" (а.с.12), а сам орган засобу масової інформації, який поширив недостовірну інформацію відносно позивача, тобто газету „Правозахист", суд не притягнув.

Крім того, суд вирішив справу у відсутності представника відповідача газети „Правозахист", посилаючись в рішенні на те, що він не з"явився в судове засідання з невідомих причин, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. (а.с. 354 зворот)

Однак, такі висновки суду являються надуманими і безпідставними, оскільки матеріали справи не містять жодних даних про те, що газеті „Правозахист" вручалася судова повістка в порядку, передбаченому ст.94 ЦПК України 1963 року та ст.76 ЦПК України, на всі судові засідання після 30 листопада 2004 p., окрім вручення судової повістки редакції газети „Правозахист" на зазначену дату (а.с.77)

Також матеріали справи не містять жодних даних про те, що газеті „Правозахист" направлялась копія позовної заяви відповідно до вимог ч.2 ст. 92 ЦПК України 1963 року, який діяв на час прийняття позовної заяви, та ч.4 ст.76, ст.127 ЦПК України.

Як вбачається із зустрічного позову, позивачка пред'явила його до відповідача ОСОБА_2 в порядку ст.1174 ЦК України.

Приймаючи зустрічний позов до сумісного розгляду з первісним позовом, суд не з"ясував якими ж незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю ОСОБА_2, як посадової чи службової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування було завдано ОСОБА_1 шкоди при здійсненні ним своїх повноважень відповідно до вимог ст.1174 ЦК України.

Також суд не звернув уваги на те, що позов пред'явлено до ОСОБА_2 Однак, відповідно до змісту ст.1174 ЦК України, обов'язок відшкодувати завдану шкоду перед потерпілим покладається не на посадову або службову особу, незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю якої завдано шкоди, а на органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 19.10.2005 р. суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення і 24.10.2005 р. проголосив вступну і резолютивну частину судового рішення відповідно до вимог ч.З ст.209 ЦПК України, (а.с.345-347, 353).

Проте, в матеріалах справи містяться два повних текста рішення від 21.10.2005 р. та від 24.10.2005 p., що є неприпустимим відповідно до вимог ст.ст. 209, 218 ЦПК України, (а.с.354-366,таа.с.400-412)

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції відповідно до п. п. З, 4 ч.І ст.ЗП ЦПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності особи, яка бере участь у справі, належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання та суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі.

Доводи апеляційної скарги про направлення справи на новий розгляд в інший суд задоволенню не підлягають, оскільки не входять в повноваження колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду відповідно до вимог ст.ст. 116, 307 ЦПК України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, належно виконати вимоги процесуального закону, з"ясувати обставини спору і прийняти законне і обгрунтоване рішення відповідно до вимог ст.ст.212-215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. п. З та 4 ч.І ст. 311, 314, 315 ЦПК України, Колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 24 жовтня 2005 р. скасувати і направити справу на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала Hate має законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку   до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили