НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4388\11

2\0427\1425\2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Городецького Д.І.

секретаря – Кравченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Товарна біржа «Новомосковська», Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

20.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Товарна біржа «Новомосковська», Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що 29 листопада 2002 року в Голубівській сільській раді Новомосковського району Дніпропетровської області був посвідчений заповіт за № 664, відповідно до якого ОСОБА_4 заповідав все своє майно, яке буде належати йому на час смерті, заповідав в рівних долях їй – ОСОБА_1, а також, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

25 березня 2000 року її батько - ОСОБА_4, помер.

Позивач зазначає, що у встановлений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після батька, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовилися від прийняття спадщини на її користь.

ОСОБА_1 посилалася на те, що вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки квартира по вул. Кірова 34-а15 с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області належала її батькові на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому на Товарній біржі «Новомосковська», договір не був посвідчений нотаріально.

Так, у відповідності до договору, 07 травня 1999 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діяли від свого іменні та від імені неповнолітніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 був укладений договір купівлі продажу, згідно до якого ОСОБА_2, ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_4, купив за 14 686 грн. квартиру, розташовану по вул. Кірова 34-а15 с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області.

Позивач в своїй заяві посилалася на те, що їй стало відомо, що договір купівлі-продажу нерухомості (жилого будинку) потребує нотаріального посвідчення, але її батько та відповідачі, як сторони договору, виконали всі умови угоди, а тому, ця угода може бути визнана дійсною.

В зв'язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 просила суд визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним, визнати за нею право власності на квартиру по вул. Кірова 34-а15 с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлого 25 березня 2011 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилися, в своїй заяві просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове в судове засідання не з'явилися, в своїх заявах просили суд розглянути справу без їх участі, позов визнають.

Представники третіх осіб – Товарної біржі «Новомосковська», Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилися.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню, з наступного.

Судом встановлено, що 29 листопада 2002 року в Голубівській сільській раді Новомосковського району Дніпропетровської області був посвідчений заповіт за № 664, відповідно до якого батько позивача - ОСОБА_4 заповідав все своє майно, яке буде належати йому на час смерті, заповідав в рівних долях позивачу ОСОБА_1, а також, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

25 березня 2000 року помер батько позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що позивач у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовилися від прийняття спадщини на її користь.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки квартира по вул. Кірова 34-а15 с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області належала її батькові на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому на Товарній біржі «Новомосковська».

Встановлено, що 07 травня 1999 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діяли від свого іменні та від імені неповнолітніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 був укладений договір купівлі продажу, згідно до якого ОСОБА_2, ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_4, купив за 14 686 грн. квартиру, розташовану по вул. Кірова 34-а15 с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу нотаріально не був посвідчений.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В судовому засіданні встановлено, що сторони договору домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, фактично, виконали повністю умови договору – ОСОБА_4, як покупець оплатив вартість нерухомого майна. прийняв його у власність, відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 отримали кошти за нерухоме майно, передали зазначене майно ОСОБА_4, тому, суд вважає можливим визнати договір купівлі-продажу дійсним.

Оскільки ОСОБА_4 помер, його право власності припиняється в зв'язку зі смертю, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого за заповітом, суд вважає за можливе визнати а позивачем право власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, ЦПК України, ст.ст. 657, 220, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 07 травня 1999 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діяли від свого іменні та від імені неповнолітніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно до якого ОСОБА_2 і ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_4, купив за 14 686 грн. квартиру, розташовану по вул. Кірова 34-а15 с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану по вул. Кірова 34-а15 с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після батька – ОСОБА_4, померлого 25 березня 2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Д.І. Городецький