Справа № 1003/18957/12

1/1003/1109/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.0212 Білоцерківський міськрайонний суд в складі:

головуючий - суддя Федорова Т. П. ,

при секретарі - Амеліна А. В.,

за участю прокурора - Савченка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

Обох у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, групою осіб.

Так, 09 червня 2012 року близько 06 години ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи на сходах пішохідного мосту через залізничні колії станції Біла Церква Південно-Західної залізниці, розташованого за адресою: м. Біла Церква Привокзальна площа, 2-а, діючи з прямим умислом, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи загально прийнятими нормами моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві під час перебування в громадському місці, з хуліганських мотивів нанесли декілька ударів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від яких дані особи втратили рівновагу та впали на землю.

Діями ОСОБА_1 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_4 завдані наступні тілесні ушкодження: садна на обличчі, які віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і суду показав, що 09 червня 2012 року близько 06 години разом з ОСОБА_3 проходили по сходах пішохідного мосту через залізничні колії станції Біла Церква, зустріли двох раніше незнайомих чоловіки, попросили підкурити, але чоловіки відповіли у грубій формі. В ході сварки нанесли разом з ОСОБА_3 по декілька ударів кулаками по тулубу, від чого потерпілі втратили рівновагу та впали на землю.

В скоєному щире покаявся та просив суд суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, дав аналогічні покази, в скоєному щире покаявся та просив суд суворо його не карати.

Визнаючи себе повністю винними та не оспорюючи фактичні обставини справи, підсудні просили суд не досліджувати докази, зібрані під час досудового слідства, і після роз'яснення положень ст. 299 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції.

Таким чином вину підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину доведено у повному обсязі, їх вії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 296 КК України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, групою осіб.

Призначаючи міру покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особи винних, обставини справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вперше притягуються до кримінальної відповідальності (а.с. 170, 171).

ОСОБА_1 за місцем проходження строкової військової служби характеризувався позитивно (а.с. 163), на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває (а.с. 168, 169).

ОСОБА_3 страждає на соматичні захворювання (а.с. 157), за місцем проходження строкової військової служби характеризувався позитивно (а.с. 161), на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває (а.с. 165, 166).

Суд вважає, що виправлення підсудних є можливим без ізоляції від суспільства, з встановленням іспитового строку для доведення свого виправлення.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові витрати, речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України і призначити кожному покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місць проживання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у виді підписки про невиїзд з постійних місць проживання.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Т. П. Федорова