Справа № 22-Ц-4765 2006р.                                                 Головуючий 1 інстанції

Оксененко В.А.

Категорія: спадкові

Доповідач: Ізмайлова Г.Н.

УХ ВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2006р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Малійської С.М.

суддів              - Шевченко Н.Ф., Ізмайлової Г.Н.

при секретарі - Андійко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 7 липня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку сумісно нажитого майна подружжя, про визнання права власності в порядку спадкування, треті особи: Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора ЖБК "Восход", КП "Харківське бюро тех н ічної інвентаризації,-

встановила:

В листопаді 2005р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4. звернулись до суду зі вказаним позовом.

Уточнивши позовні вимоги зазначили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з 1952р. перебували в зареєстрованому шлюбі і в травні 1970р. ними зі спільних коштів внесено 3 500 руб. в житлово-будівельний кооператив "Восход", в якому в 1971р. на імя ОСОБА_2 видано трикімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю з 4-х чловік. в тому числі дітей _ ОСОБА_8 та ОСОБА_4.

Після розірвання шлюбу 31 серпня 1971р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2. не припинили шлюбних відносин, проживали однією сім'єю до самої смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.. продовжуючи вносити пайові внески в ЖБК "Восход" до повної виплати у травні 1987р.

Виходячи з наведеного ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири як на її частку в спільному майні подружжя та частку в спільному сумісному майні з померлим, в зв'язку з чим визнати недійсним в цій частині свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Одинадцятою державною нотаріальною конторою м.Харкова 14.11.88р. на вказану квартиру після смерті ОСОБА_2 на ім'я його сина ОСОБА_6.

В свою чергу ОСОБА_4. просив визнати за ним право власності на !Л частину квартири за законом після смерті батька, посилаючись на те, що він в установлений законом порядок прийняв спадщину, отримавши після смерті батька автомобіль і гаражний бокс, але брат, ОСОБА_7, без його відома та відома матері ОСОБА_3 оформив квартиру на своє ім'я, про що вони дізнались лише після його смерті, яка наступила 26.03.05р.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складається з 1\4 частини квартири та автомобіля ВАЗ-21063, спадкоємцями якого є вона, ОСОБА_3, як мати померлого та його діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_8, яким повинно належати по 1/12 частині квартири та по 1/3 частині автомобіля, про що і просить ОСОБА_3 ухвалити рішення.

Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги визнав частково. Не запречував проти позову в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири та 1/3 частину автомобіля після смерті ОСОБА_2, якому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належала вся квартира, право на яку за його життя не оспорювалось матір'ю ОСОБА_3 та якому належав спірний автомобіль.

Відповідачка ОСОБА_5. яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_2, проти позовних вимог ОСОБА_3 не заперечувала, підтвердила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім'єю та зі спільних коштів вносили пайові внески в ЖБК за спірну квартиру, в якій від дня її отримання проживала ОСОБА_3 Позовні вимоги ОСОБА_4 не визнавала, вважаючи, що після смерті батька ОСОБА_2 він отримав свою частку у спадщині у вигляді квартири, яка перебувала у державній власності по просп. Орджонікідзе у м.Харкові, гаражного боксу та автомобіля.

Житловий кооператив "Восход" проти позову не заперечував, його представник пояснив, що всі пайові внески за спірну квартиру було сплачено подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а позивачка ОСОБА_3 з дня заселення квартири і до цього часу постійно в ній проживає та ніколи її не покидала.

Одинадцята Харківська державна нотраіальна контора та КП "Харківське БІТ' розгляд справи покладати на розсуд суду.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 7 липня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовлено.

Вказаним рішенням за ОСОБА_3 визнано право власності на 7/12, за ОСОБА_4 - на  1\4 частину квартири АДРЕСА_1, в зв'язку з чим в цій частині визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру від 14.11.88р. на ім'я ОСОБА_2

Цим же рішенням за ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_8. визнано право власності по 1/3 частині автомобіля ВАЗ 21063 за кожним.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4. щодо права власності на квартиру, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, на які суд посилався як на доведені.

Вважає, що суд безпідставно визнав за позивачами право власності на квартиру, не вирішивши питання відносно пропуску строку позовної давності.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Спірною є трикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 14 листопада 1988р. після смерті його батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1., а також автомобіль ВАЗ - 21063, належний ОСОБА_7.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 1952р. перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали 31 серпня 1971р., але фактично проживали однією сім'єю до смерті ОСОБА_6, що не заперечувалось сторонами та підтверджується іншими доказами.

26 травня 1970р. в ЖБК "Восход" ОСОБА_3 внесено 3 500 руб., що становило перший пайовий внесок за спірну квартиру (а.с. 14-15)

Всього вартість квартири становила 7494 руб. 13 коп. і останній пайовий внесок було сплачено в травні 1987р. ОСОБА_2.

На вказане паєнагромадження Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 14 листопада 1988р. на ім'я ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2.

Виходячи з вимог ст.22 КБС України (в редакції 1969р.) та ст. 112 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), які діяли на час винекнення правовідносин, суд дійшов до правильного висновку, про ОСОБА_3 належала 1\2  частина паєнагромадження, частково в спільному сумісному майні подружжя до розірвання шлюбу, а частково в спільному майні з ОСОБА_2, з яким вони продовжували проживати однією сім'єю та мали спільний бюджет, що не заперечувалось сторонами та підтверджено поясненнями свідків.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо поновлення строків позовної давності за вимогами ОСОБА_3 на підставі ч.5 ст.267 ЦК України з урахуванням обставин справи та правовідносин, що склались між сторонами, оскільки ОСОБА_3 про належність квартири ОСОБА_7 стало відомо лише після його смерті, в березні 2005р., а відповідачами заява про застосування строку позовної давності до суду не подавалась.

Правова реєстрація квартири здійснена КП "Харківське БТГ на підставі Закону України "Про власність", що діяв з 15.04.91р. та довідки ЖБК "Восход" про належність ОСОБА_7 паєнагромадження, в зв'язку з чим суд дійшов до правильного висновку про визнання за ОСОБА_3 саме 1\2 частини права власності на квартиру, а не паєнагромадження.

Отже, спадкуванню підлягала 1\2 частина квартири, якій відповідає 1\2: частина паєнагромадження, яке у відповідності до ст.529 ЦК України успадковувати діти померлого - ОСОБА_7 та ОСОБА_4. у рівних частинах.

Обоє спадкоємців у відповідності до ст.549 ЦК України (в редакції 1963р.) приймали спадщину - ОСОБА_7 проживаючи в спадковій квартирі, а ОСОБА_4. - шляхом отримання паю в ГБК після смерті батька.

На підставі ст.548 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що прийняття у спaдщину частини спадкового майна свідчить про прийняття всієї спадщини незалежно від часу заявления вимог на спадкове майно за умови, що позивачам не було відомо про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, частина ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в спадковому майні після смерті батька становила по 1\4 частині спірної квартири.

Після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина, яка становила 1\4 частину спірної квартири та автомобіль ВАЗ - 21063, НОМЕР_1, спадкоємцями до якого є його діти: ОСОБА_4 неповнолітня ОСОБА_8. та мати - ОСОБА_3 у відповідності до 1261 ЦК України у рівних долях кожний.

Доля кожного спaдкоємця в квартирі становить 1/12 частину та 1/3 частину автомобіля.

За таких обставин у відповідності до ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції рішення визнає законнним і обгрунтованим як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308,313,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 7 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили від дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців від дня набрання ухвалою законної сили.