13.12.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2790/2409/2012р. Головуючий у першій

інстанції Лемешко А.С.

Категорія 45 Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Володіної Л.В.,

суддів - Андрейченко А.А., Моцного М.В.,

за участю:

секретаря - Мазнєва Ю.М.,

прокурора - Кожаріна Є.М.,

представника позивача

Севастопольської

міської Ради - Лужанської А.О.,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Прокурора Нахімовського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_6, третя особа - Обслуговуючий кооператив „Дачно-будівельний кооператив „Александрия" про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 квітня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просив визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 078490 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 8536900000:03:011:0100, виданий ОСОБА_6 Головним Управлінням Держкомзему у м.Севастополі, зареєстрований за № 011088600713 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_6 вказаної земельної ділянки.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що відповідачем безпідставно, всупереч порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства, у порушення інтересів держави, отримано у власність земельну ділянку рекреаційного призначення на території міста відпочинку населення парку «Учкуєвка», площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 що підтверджується державним актом серії ЯИ № 078490. Підставою видачі державного акту вказано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 980-р від 02.04.2010 року. Як було з'ясовано при проведенні прокурорської перевірки, 02.04.2010 року за № 980-р Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки із встановлення меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі СТ «Учкуєвка» обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Александрия», яким не вирішувалося питання щодо надання відповідачеві земельної ділянки у власність. Крім того, вказане розпорядження видано Севастопольською міською державною адміністрацією з перевищенням повноважень, так як відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 25.10.2001року, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження із розпорядженням землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Тобто спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави у особі уповноваженого на те органу Севастопольської міської Ради, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування її з чужого незаконного володіння.

Заочним рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 квітня 2012 року позов задоволено (а.с.105).

Ухвалою того ж суду від 29.08.2012 року відповідачу відмовлено в задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 квітня 2012 року (а.с.139).

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, прокурора та представника позивача, які просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Відповідно до вимог чч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Захист права власності на земельну ділянку відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України можливий шляхом припинення правовідносин права власності відповідача визнанням недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до положень чч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок набуття громадянином права власності на земельну ділянку визначений статтею 118 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.04.2010 року за одним й тим же номером 980-р Севастопольською міською державною адміністрацією було видано два розпорядження, в тому числі «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки зі встановлення меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі СТ «Учкуєвка» обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Александрия» (а.с. 6). Відповідно до вказаного розпорядження ОК «ДБК «Александрия» передано у власність земельну ділянку, площею 18,5 га, що розташована за адресою: м.Севастополь, район СТ «Учкуєвка». Пунктом 4 вказаного розпорядження Головне управління Держкомзему України у м.Севастополі зобов'язано забезпечити оформлення та державну реєстрацію державного акту на право власності обслуговуючого кооперативу «ДБК «Александрия» на земельну ділянку площею 18,5 га у встановленому законом порядку.

В той ще час з вказаного розпорядження вбачається, що питання про надання земельних ділянок у власність громадян не вирішувалося.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 078490 (а.с.7), виданого СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, кадастровий № 8536900000:03:011:0100 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088600713, з зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 980-р від 02.04.2010 року.

Відповідач ОСОБА_6, в порядку ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надав суду доказів свого особистого звернення до Севастопольської міської ради чи Севастопольської міської державної адміністрації із заявами про передачу земельної ділянки у власність та надання заяви на розгляд вказаним органам влади чи місцевого самоврядування, отримання вказаними органами цих документів. Також суду не надані рішення, пов'язані з передачею ОСОБА_6, як фізичній особі, земельних ділянок Севастопольською міською радою чи Севастопольською міською державною адміністрацією.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що набуття права власності на земельну ділянку площею 0,100 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 на підставі державного акта серії ЯИ № 078490, не відповідає нормам ст.ст. 116, 118 ЗК України, оскільки відсутні правові підстави для набуття відповідачем права власності на вказану земельну ділянку.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975 року №361 "Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР" в м.Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977 року № 3/93 "Про межі районів м. Севастополя" затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.

Згідно технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельної ділянки відповідача, вона знаходиться в м.Севастополі (а.с.98).

Таким чином, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту м.Севастополь, на земельній ділянці відведеній для організації парку «Учкуєвка» по вул. Челюскінців (а.с.98), повноваження щодо розпорядження цими землями здійснює Севастопольська міська Рада в силу п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, в даному випадку не свідчить про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість визнання в судовому порядку недійсним державного акту, оскільки він відповідає роз'ясненням, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7, із змінами і доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2, згідно яким судам підсудні справи за заявами, зокрема, щодо визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки.

Відповідно до п. 1.4. 1.16. „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і збереження державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року, державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. Технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку включає, зокрема виписку з рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки.

Враховуючи наведене, відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним державного акту на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку.

Оскільки земельна ділянка вибула з власності держави без відповідної правової підстави, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача (ст.387 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність у розпорядженні № 980-р Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року вказівки про передачу земельних ділянок у власність громадянам є опискою, а додаток до цього розпорядження свідчить про те, що саме громадянами - членами ОК ДБК „Александрия" були приватизовані земельні ділянки, являються безпідставними. Згідно листа Севастопольської міської державної адміністрації від 30.11.2011 року додаток до розпорядження № 980-р Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року не видавався (а.с.55).

Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор не може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, не засновані на законі. Із змісту заявлених у місцевому суді позовних вимог вбачається, що прокурор в межах наданих йому повноважень звернувся до суду з позовом.

Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі державний орган, який прийняв рішення про надання у власність земельної ділянки відповідачу, а саме Севастопольську міську державну адміністрацію, висновків суду не спростовують. Севастопольська міська державна адміністрація заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 квітня 2012 року не оскаржує.

Доводи апеляційної скарги про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку не є правочином, а також про те, що державний акт не може бути визнаний недійсним в судовому порядку, не засновані на законі.

Аналіз норм ст.19 Конституції України, абзацу першого пункту 12 Розділу Х „Перехідні положення" Земельного кодексу України, ст.155 Земельного кодексу України дає підстави для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Л.В. Володіна

Судді: /підпис/ М.В. Моцний

/підпис/ А.А. Андрейченко

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Л.В. Володіна