Справа № 0417/8245/2012

2 /0417/4991/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 серпня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Кривич О.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року ОСОБА_3 пред'явив через суд позов до ОСОБА_2 на предмет повернення позики в сумі 162600,00 грн. за укладеним 01 серпня 2011 року договором з підстав прострочення зобов'язання, в подальшому зменшивши вимоги до суми боргу в розмірі 160100,00 грн. та судових витрат в сумі 1601,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні змісту позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні уточнений позов визнав у повному обсязі, зазначивши, що не виконав зобов'язання за договором позики у строк, проте частково борг погасив на суму 2500,00 грн., тому суму боргу в розмірі 160100,00 грн. визнає, як і обов'язок з її погашення.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи принцип диспозитивності за ст.11 ЦПК України та положення ч. 4 ст.174 ЦПК України, вважає за необхідне ухвалити рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст.1047 ЦК України).

Судом встановлено, що 01 серпня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений у простій письмовій формі договір безвідсоткової позики, за яким позивач передав у власність відповідача грошові кошти в сумі 162600,00 грн. на умовах повернення всієї суми коштів не пізніше 01 вересня 2011 року, що підтверджується договором та письмовою розпискою від 01 серпня 2011 року, оригінали яких залучені до матеріалів справи (а.с.34, 35).

За статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.526, 527, 530, 532, 533 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що свої зобов'язання за договором відповідач у відповідності до вимог ст.526, 1049 ЦК України до 01 вересня 2011 року не виконав і грошові кошти в належній сумі не повернув, прострочивши таким чином перед позивачем виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим права позивача згідно зі ст. 611 ЦК України підлягають захисту з присудженням на його користь, в межах заявлених позовних вимог, основного боргу, який з урахуванням часткового погашення на суму 500,00 грн. 17 березня 2012 року та 2000,00 грн. 28 квітня 2012 року (а.с.36,37), складає 160100,00 грн.

В порядку розподілу судових витрат за ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1601,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 214, 215, 81, 88, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Таромське м. Дніпропетровська (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпропетровськ, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму боргу за договором позики від 01 серпня 2011 року в розмірі 160100,00 (сто шістдесят тисяч сто) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1601,00 (тисяча шістсот одна ) гривня 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Колесніченко