Справа № 11 -567/06 Головуючий в 1 інстанції Квятковсъкий М. С.
Категорія: ст. 187 ч. З КК України Доповідач Хомщький A.M.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 27 жовтня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Фідрі О.М. суддів Хомицького A.M., Лозовського А.О. з участю прокурора Смолюка Б.С. засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 28 серпня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з неповною середньою освітою, не одружена, не працює, не судима, засуджена, -
за ст. 187 ч. З КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Строк покарання визначено рахувати з 07.06.2006 року, тобто з моменту затримання.
Стягнуто із засудженої ОСОБА_1 в доход держави судові витрати по справі в сумі 282 грн. 46 коп.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати ,-
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 26 травня 2006 року близько 10-00 год., діючи за попередньою змовою із невстановленими органами досудового слідства особами, шляхом підбору ключа, проникли в квартиру АДРЕСА_2, де вчинили напад на ОСОБА_2 поєднаний з погрозою та застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, заподіяли при цьому останній легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, заволоділи майном та грошима ОСОБА_2 на загальну суму 4060 грн.
В поданій на вирок апеляції засуджена ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, вказує на те, що вона щиро розкаялась, виховувалась без батьківської опіки та піклування, а її батько
інвалід 2 групи, якого вона доглядає, тому просить звільнити від призначеного покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженої ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Суд першої інстанції у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України вірно врахував тяжкість вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, тому обгрунтовано прийшов до переконання про неможливість перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції її від суспільства, вірно визнав, що саме покаранням у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна буде досягнута мета виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами.
Разом з тим, вірно судом першої інстанції враховано обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, обґрунтовано визнано дану сукупність пом'якшуючих покарання обставин виключною і призначено, на підставі ст. 69 КК України, покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. З ст. 187 КК України.
За таких обставин, підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 28 серпня 2006 року відносно неї - без зміни.