Справа № 11-555/06 р. Головуюча в 1 інстанції Овсієнко А. А.
Ст. 365 ч. 2 КК України Доповідач Матвієнко Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 24 жовтня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвієнко Н.В.,
суддів Польового М.І., Опейди В.О.
прокурора Смолюка Б.С засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Турійського районного суду від 14 серпня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вироком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, одружена, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, з середньою освітою, працює ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима, -
- засуджена за ст. 191 ч. 1 КК України на 2 роки позбавленням волі; за ст. 358 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ст. 358 ч.З КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання, якщо вона протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти дані органи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 429 грн. 49 коп. завданих збитків. Цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 05 квітня 2006 року підробила підписи ОСОБА_2 таОСОБА_4, а 18 квітня 2006 року підробила підписи ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в довіреностях на отримання грошей в окружній виборчої комісії, посвідчених Озерянською сільською радою Турійського району.
За підробленими довіреностями 07 квітня 2006 року ОСОБА_1 отримала в окружній виборчій комісії територіального виборчого округу НОМЕР_1 по відомості НОМЕР_2 заробітну плату в сумі 428 грн. члена дільничної виборчої комісії НОМЕР_2 ОСОБА_4, які привласнила, по відомості НОМЕР_1 - заробітну плату водія ОСОБА_2 в сумі 239 грн. 15 коп., з яких виплатила останньому 150 грн., а 89 грн. 15 коп. привласнила, по відомості НОМЕР_3 - компенсацію витрат на пальне ОСОБА_2 в сумі 627 грн.47 коп., з яких виплатила 240 грн., а 387 грн. 37 коп. привласнила. Всього таким чином ОСОБА_1 привласнила 905 грн. 49 коп.
Крім того, 19 квітня 2006 року ОСОБА_1, використавши підроблену довіреність від 18.04.2006 року, отримала в окружній виборчій комісії територіального виборчого округу НОМЕР_4 по відомості НОМЕР_5 премію для вказаних в довіреності осіб -членів дільничної виборчої комісії гроші в сумі 1590 грн. 11 коп.
В поданій на вирок апеляції засуджена ОСОБА_1 вказує, що суд необгрунтовано визнав її винною у вчиненні злочину, тому що хоча вона і підписала за членів виборчої дільниці довіреності, проте всі вони самі доручили отримати за них гроші, надавши для цього їй свої паспорти. Отримані за даними довіреностями гроші вона не привласнювала. Заробітну плату виплатила всім членам комісії, а по преміальних на засіданні комісії вони спільно вирішили зробити перерозподіл грошей і виплатити їх членам комісії в залежності від об'єму виконаної роботи кожним. Враховуючи, що деякі поїздки виконувались не ОСОБА_2, а іншою особою, а також те, що гроші за бензин вона купляла за власні гроші, частину грошей, отриманих на ім'я ОСОБА_2 вона виплатила іншому водію, а частина пішла на оплату бензину. Просить скасувати вирок і виправдати її.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, повідомив ким і в якому об'ємі він оскаржений та основні доводи апеляції, засуджену ОСОБА_1, яка підтримувала свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція засудженої підлягає до задоволення частково.
Виходячи з матеріалів справи, колегія суддів знаходить підставними доводи апеляції ОСОБА_1 про те, що вона не привласнювала грошей ОСОБА_2 в сумі 429 грн. 49 коп., а використала їх для оплати праці особам, які допомагали в роботі виборчої комісії та за використаний бензин.
Як вбачається з показань засудженої, з грошей, які були нараховані водію ОСОБА_2, вона 113 грн. заплатила водію ОСОБА_12, який надавав послуги дільничної виборчої комісії своїм автомобілем, 40 грн. ОСОБА_13 за допомогу в роботі комісії та 177 грн. взяла собі, тому що за власні кошти купляла бензин для заправки автомобілів, які надавали послуги виборчої комісії. Дані показання засудженої в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_6. Таким чином, гроші, нараховані по платіжних відомостях ОСОБА_2, ОСОБА_1 використала на оплату роботи інших осіб, які допомагали в роботі виборчої комісії, та бензин, витрачений для поїздок членів виборчої комісії, пов'язаних з роботою дільниці. Будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 привласнила дані гроші, по справі не зібрано.
Суд вірно прийшов до висновку, що перерозподіл нарахованих і виплачених окружною виборчою комісією грошей згідно Закону України «Про вибори народних депутатів України» та Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради України» не входить до числа повноважень голови дільничної виборчої комісії, тому дії ОСОБА_1 по перерозподілу грошей водія ОСОБА_2 і передачі їх іншим особам підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 365 КК України. Однак, діями ОСОБА_1 не було заподіяно істотної шкоди охоронюваним законам правам і інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, тому по даному епізоду в її діях відсутній склад злочину. Виходячи з наведеного, вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за привласнення 429 грн.49 коп., належних ОСОБА_2, підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю в її діях складу злочину.
Виходячи з того, що по вищенаведеному епізоду справа підлягає закриттю на підставі ст..6 п.2 КПК України, то вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 також підлягає скасуванню, а цивільний позов - залишенню без розгляду.
Що стосується підроблення засудженою документів, то як на досудовому слідстві, так і в суді, засуджена ОСОБА_1 вину у підробці підписів членів виборчої комісії в довіреностях на отримання за них грошей в окружній виборчої комісії визнала повністю. Проте, як вбачається з її показань та показань свідків - членів виборчої комісії, останні самі доручили ОСОБА_1 отримати за них належні їм гроші, для чого дали їй свої паспорти для оформлення доручення. Всі отримані за довіреністю гроші засудженою були привезені на виборчу дільницю і виплачені членам комісії.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що хоча дії ОСОБА_1 формально і містять ознаки діяння, передбаченого ст. 358 КК України, але через малозначність не являють суспільної небезпеки, а тому відповідно до ч.2 ст. 11 КК України не є злочинними. В зв'язку з цим вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 358 ч.2,3 КК України підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю в її діях складу злочину.
Висновки суду про привласнення ОСОБА_1 428 грн. 87 коп. заробітної плати, належної ОСОБА_4, грунтуються на зібраних у справі доказах. Винність ОСОБА_1 по даному епізоду доведена показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що їй до червня місяця взагалі не було відомо про нараховану їй заробітну плату і про це їй ОСОБА_1 не повідомляла. Про належну їй заробітну плату вона взнала лише в червні місяці від ОСОБА_5, що остання підтвердила в судовому засіданні. Ці гроші ОСОБА_1 виплатила їй приблизно 18 червня. Сама засуджена даного факту не заперечувала і не змогла пояснити суду, чому вона не виплатила заробітну плату ОСОБА_4
Надавши оцінку зібраним і дослідженим доказам по даному епізоду, суд обґрунтовано дійшов висновку, що ввірені ОСОБА_1 гроші в сумі 428 грн. 87 коп., належні ОСОБА_4, засуджена привласнила, і вірно кваліфікував її дії за ч.І ст. 191 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинила злочин вперше, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, характеризується позитивно, працює, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей. При таких обставинах колегія суддів вважає за можливим призначити засудженій за ч. 1 ст. 191 КК України мінімальне покарання, передбачене санкцією даного закону, а саме, у вигляді штрафу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Турійського районного суду від 14 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити.
В частині засудження ОСОБА_1 за ст. 358 ч.2,3 КК України та по епізоду привласнення нею грошей ОСОБА_2 вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в її діях складу злочину на підставі ст.6 п.2 КПК України.
Призначити ОСОБА_1 за ч.І ст. 191 КК України покарання у вигляді штрафу розміром 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 ( п'ятсот) грн.
В частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 429 грн. 49 коп. вирок скасувати, а цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.
В решті вирок залишити без змін.