РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» жовтня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Козака І.О. Суддів - Стефлюк О.Д., Дикун СІ. при секретарі - Смій К.В. з участю - представника Жеребківської сільської ради ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 1 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року ОСОБА_2 пред»явила позов до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вказала, що ОСОБА_3 винний у смерті її сина, але відносно нього застосовано судом заходи медичного характеру, оскільки в момент спричинення шкоди він був неосудним. Тому просила стягнути 4054,68 грн. понесених нею витрат на лікування та поховання сина, а також моральну шкоду в сумі 2000 грн. з опікуна ОСОБА_3 - ОСОБА_4
В червні 2006 року ОСОБА_2 подала до суду уточнені позовні вимоги і просила стягнути суму матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_3, звернувши стягнення на його майно та пенсію. Такі ж вимоги висловлювала в судовому засіданні.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 1 серпня 2006 року в позові відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задоволити її позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що суд неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи на невірно застосував норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника Жеребківської сільської ради ОСОБА_1, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення скарги.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що шкода спричинена ОСОБА_3, як особою, що в момент її заподіяння, не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними, - не відшкодовується.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується ні на Законі, ні на матеріалах справи.
За правилами ч.І ст.1186 ЦК України дійсно шкода, завдана фізичною особою, яка в
момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не
відшкодовується. Проте, цією ж нормою закону передбачено, що з урахуванням
матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити
Справа №22а-1033 Головуючий у 1 інстанції - Шміло В.І.
Категорія відшкод. шкоди Доповідач - Стефлюк О.Д.
рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Та ці вимоги Закону залишились поза увагою суду, як і те, що відповідно до ст.28 ЦПК України всі фізичні та юридичні особи мають цивільну процесуальну правоздатність і можуть бути стороною в цивільному процесі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 проживав у квартирі сина позивачки ОСОБА_5. 8 грудня 2004 року ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких останній перебував на стаціонарному лікуванні, а ІНФОРМАЦІЯ_1 в лікарні помер.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 22 листопада 2005 року до ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення в психіатричну лікарню спеціального типу із суворим наглядом, оскільки згідно з висновком судово-психіатричної експертизи в момент вчинення злочину ОСОБА_3 хворів психічним розладом, що досягнув рівня психозу, тому не міг давати звіт своїм діям і керувати ними.
У зв»язку з наявністю вказаного захворювання відповідач ОСОБА_3 не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, проте він має цивільну процесуальну правоздатність і повинен нести певну відповідальність за спричинену шкоду.
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, позивачка посилалась на те, що значні кошти вона витратила на лікування сина, а потім на його поховання, зокрема: 2156,68 грн. на придбання медичних препаратів, 1638 грн. - на одяг, взяття, труну, хрест, вінки, 100 грн. - на квіти, 160 грн. - на копання могили та автокатафалк, 600 грн. - на поминки.
Крім того вказала, що тривалий час вона терпіла душевні страждання, спочатку дивлячись на муки сина, його тяжку смерть, а згодом від усвідомлення його втрати. З часу злочину її постійно мучить серцевий біль, гіпертонічні кризи, змушена постійно лікуватись, коштів на лікування немає, її доводи незначні (пенсія 340 грн.), а допомогти нікому, оскільки покійний був її єдиним сином. Свої моральні страждання позивачка оцінила в 2000 грн.
Як на можливе джерело відшкодування шкоди вона вказала, що у власності ОСОБА_3 є половина житлового будинку в АДРЕСА_1, що він одержував пенсію.
Суд безпідставно не взяв окремі доводи позивачки до уваги, адже закон в таких випадках, враховуючи матеріальне становище потерпілої та особу заподіювача шкоди, дозволяє стягнути з нього суму відшкодування частково або в повному обсязі.
На підтвердження своїх доводів щодо спричинення матеріальної шкоди, позивачка представила суду довідку служби ритуальних послуг та товарні чеки (а.с.8-10) - всього на суму 1898 грн. і в цій частині позов підлягав задоволенню. Як і підлягав задоволенню позов щодо відшкодування моральної шкоди, повністю доведений представленими довідками про стан здоров»я позивачки.
Представила позивачка і копії чеків на придбання медпрепаратів, проте зробити висновки які саме препарати купувались, коли, на яку суму, в якому закладі та чи були вони потрібні в час лікування ОСОБА_5, неможливо. Немає жодних доказів і на підтвердження організації поминок. Тому в цій частині позов задоволений бути не може.
З довідки Жеребківської сільської ради та пояснень в судовому засіданні сільського голови ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить половина житлового будинку, також він отримує пенсію. Ці обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_3 в змозі частково відшкодувати позивачці суму завданих збитків, а тому рішення суду підлягає скасуванню.
Враховуючи, що у справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи встановлені судом повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за можливе ухвалення нового рішення, яким позов ОСОБА_2 слід частково задоволити.
Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задоволити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 1 серпня 2006 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 частково задоволити: стягнути на її користь 1898 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, звернувши стягнення на майно та доходи ОСОБА_3.
В решті позовних вимог відмовити за їх недоведеністю.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом двох місяців з дня його проголошення.