Справа № 22-ц 2345 2006 р.                                  Головуючий 1 інстанції Кабанячий В.А.

Доповідач Хопта С. Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРА ї Н И

23 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого ХоптиС.Ф.

суддів Коцюрби О.П., Касьяненко Л.І.

при секретарі Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від ЗО травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, і відшкодування моральної шкоди,

    ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року позивачка звернулася з зазначеним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача в присутності членів трудового колективу ШЕЗ „Переяслав" спростувати відомості, поширені ним у листах до начальника СБУ у Київській області та до ГУ МВС У Київській області відносно неї, вибачитись, та просила стягнути на її користь заподіяну моральну шкоду у розмірі 1000 грн., посилаючись на те поширені відомості не відповідають дійсності, порочать її честь, гідність і ділову репутацію, а також завдали їй моральних страждань.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2006 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1  в присутності членів трудового колективу ШЕЗ „Переяслав" спростувати вислови викладені ним у заявах до начальника СБУ у Київській області та до ГУ МВС У Київській області, попросити вибачення у ОСОБА_2 перед трудовим колективом, та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  1000 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення з підстав недоведеності обставин, .що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи вимоги позивачки суд виходив з того, що відповідач поширив негативні неправдиві відомості відносно неї, чим також заподіяв їй моральну шкоду.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно роз'яснень викладених у п. З постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28.09.1990 року „Про захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" з наступними змінами та доповненнями, суд повинен з'ясовувати чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлено позов, порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2005 року відповідач ОСОБА_1, який працює реставратором в ШЕЗ „Переяслав", звернувся з письмовими заявами до начальника СБУ у Київській області та до ГУ МВС у Київській області, в яких просив запобігти неправомірним діям нового керівництва ШЕЗ. „Переяслав" взагалі, та по відношенню до Героя України  ОСОБА_3, який створив 28 музеїв у м. Переяслав-Хмельницькому, був їх директором, та якого, як вважає, змусили піти з посади директора, і вчиняють до нього неправомірні дії.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен громадянин має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Зазначене правило підтверджено й Рішенням Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 р. № 8-рп/2003 року (справа про поширення відомостей). Конституційний Суд України вважає, що звернення громадян до   правоохоронного      органу,      що      містять      певні   відомості      про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами.

Тому такі звернення за змістом частини першої статті 7 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу.

За таких обставин, звернення позивача з заявою до правоохоронних органів з проханням провести перевірку та запобігти неправомірним діям керівництва ШЕЗ „Переяслав", де він працює, колегія не може розцінювати як поширення відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію позивача або завдають шкоди його інтересам.

Постановлене з порушенням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про залишення позову без задоволення, як недоведеного.

Керуючись ст. ст. 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2  в задоволені позову до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, і відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законноьсили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.