ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"19" серпня 2008 р. | Справа № 15/71-08-1658 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф., Тофана В.М.
При секретарі Юзьковій А.В.,
за участю представників сторін:
від прокуратури –Сінічкіна Л.І. за дов. № 53вих.08 від 21.04.2008р.
від Приморської районної адміністрації –Сільницький І.В. за дов. №01- 02/1537 від 09.07.2008р.
від Управління архітектури та містобудування –Романадзе Л.Д. за дов. 01- 14/355 від 05.06.2008р.
від Одеської міської ради та ТОВ „Мрія” в судове засідання не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Мрія”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.06.2008р.
по справі № 15/71-08-1658
за позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради
до ТОВ „Мрія”
про зобов’язання виконати певні дії,
та за зустрічним позовом ТОВ „Мрія”
до Одеської міської ради
про визнання права власності на незакінчений будівництвом об’єкт.
Розпорядженням Першого заступника Голови Одеського апеляційного господарського суду № 94 від 15.08.2008р. у даній справі проведено заміну судді Ліпчанської Н.В. на суддю Тофана В.М.
Суд встановив:
У провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 15/71-08-1658 за позовом заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ТОВ „Мрія” про зобов’язання виконати певні дії.
В процесі розгляду справи, у червні 2008р. ТОВ „Мрія”” звернулося з зустрічним позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на незакінчений будівництвом об’єкт –двоповерхову нежитлову будівлю магазину загальною площею 774,2 кв. м., розташовану на земельній ділянці, площею 0,9683 га по вул. Скісній, 19/1 в м. Одесі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2008р. на підставі пункту 4 ст.63 ГПК України зустрічну позовну заяву повернено позивачеві без розгляду.
Оскаржуючи дану ухвалу, позивач в апеляційній скарзі просить її скасувати, а справу передати на розгляд місцевого суду по суті заявлених вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Апелянт в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги. Тому скарга розглядається у його відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення представника прокуратури та перевіривши матеріали справи та законність прийнятої ухвали, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з того, що сплачене позивачем державне мито не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем сплачено 102 грн. державного мита, в той час, як згідно інформаційного листа ВГСУ від 21.04.2008р. № 01-8/241 „Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” розмір державного мита, що сплачується з позовних заяв про визнання права власності на майно, визначається з урахуванням вартості спірного майна. Тобто, на думку суду, оскільки ТОВ „Мрія” заявило позов про визнання права власності на майно, то і розмір державного мита повинен бути сплачений, виходячи з вартості цього майна.
Однак, дійшовши такого висновку, місцевий суд не взяв до уваги те, що відповідно до вищезазначеного інформаційного листа, розмір державного мита, що сплачується з позовних заяв про визнання права власності на майно, визначається не тільки з урахуванням вартості спірного майна, як про те зазначив місцевий суд в своїй ухвалі, але й з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 (надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 29 Інструкції, у випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову. Якщо при винесенні судом рішення загальна сума позову збільшується, мито обчислюється, виходячи зі збільшеної суми позову.
Така ж правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007р. № 8/219-07.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що місцевий суд безпідставно повернув позовну заяву без розгляду.
При таких обставинах, коли недодержані вимоги процесуального законодавства, ухвала суду підлягає скасуванню, а позовні матеріали - направленню на розгляд до місцевого господарського суду.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ТОВ „Мрія” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 27.06.2008р. у справі № 15/71-08-1658 скасувати, а позовні матеріали передати на розгляд до господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
В.М. Тофан