Справа № 2139                                         Головуючий у 1 інстанції Кісілевич П.І.

Категорія 24                                              Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня     2006 року колегія суддів судовоі палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого : Оношко Г.М. суддів:   Голуб С.А. , Касьяненко Л.І. при секретарі: Велицькому О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міськсуду від 25.04.2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, зацікавлена особа: Ірпінська міська держнотконтора про встановлення факту прийняття спадщини, визначення часток в праві власності на квартиру, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, визначення порядку користування квартирою; за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поновлення порядку на прийняття спадщини за законом, встановлення факту прийняття спадщини, Встановлення часток в праві власності на квартиру, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, визначення порядку користування квартирою, -

Ухвалила :

Позивачка звернулась з позовом, в якому зазначила, що після смерті її матері- ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1.

Квартира належить на праві спільної власності їй, батькові-ОСОБА_1 та покійній матері. Оскільки не визначені частки спадкодавця, то вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину. Вважає, що частки всіх співвласників в праві власності на квартиру є рівними по 1/3 частині за кожним. Оскільки 1/3 частина квартири є спадковою, то вона з батьком має право успадкувати по 1/6 частині. Так як вона з батьком не може вирішити питання про порядок користування квартирою, то просить визначити порядок користування спірною квартирою, виділивши їй в користування жилу кімнату -5 площею 14.0 кв.м, приміщення 4 - комору площею 2,8 кв.м, ОСОБА_1 виділити жилу кімнату -3 площею 18,8 кв.м , підсобні приміщення залишити в загальному користуванні.

Відповідачі звернулися в суд з зустрічним позовом в якому просили поновити строк на прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, встановити факт прийняття ними спадщини та визнати за ними право власності на спадкову частину квартири, посилаючись на те, що позивачка не вправі ставити питання про поділ квартири, оскільки спадкова частина квартири належить всім спадкоємцям за законом.

Рішенням Ірпінського міськсуду від 25.04.2006 року позов ОСОБА_3 задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено, в зустрічному позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, задовольнивши їх вимоги , посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на належну їй частку квартири АДРЕСА_1, яка належала їй, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. Частка кожного із співвласників в праві власності на квартиру є рівною по 1/3 частині за кожним, оскільки на момент приватизації кожен із членів сім"ї мав рівне право на користування квартирою. На підставі вимог закону зібраних по справі доказів, суд І інстанції прийшов правильного висновку і обгрунтовано задовольнив вимоги позивачки та ОСОБА_1  як спадкоємців першої черги за законом, які у відповідності до ст. 549 ЦК України /в ред. 1963 p./ прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4  шляхом фактичного вступу в управління та володінням спадковим майном. Судом також правомірно, відповідно до вимог закону визначено порядок користування спадковим майном, тобто квартирою між спадкоємцями.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_2, то суд І інстанції навів переконливі доводи щодо його відмови, оскільки відповідно до ст. 60 ЦПК України ОСОБА_2 не надала доказів того, що вона після смерті матері якимось чином прийняла спадщину.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах і не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

Перевіряючи законність рішення суду в межах, визначених ст.ЗОЗ ЦПК України, колегія суддів вважає, що воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права , а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 318,315 ЦПК України, колегія суддів ,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2  відхилити, рішення Ірпінського міськсуду від 25.04.2006 року залишити без змін.

Ухвала  може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.