Справа № 22ц-2090 2006 р.                                      Головуючий у 1 інстанції Дубае Т.В.

Категорія 32                                                                       Доповідач Антрненко В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Антоненко В.І., суддів: Тракало В.В., Поліщука М.А., при секретарі Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крюківщина", Крюківщинської сільської ради, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання права на земельну частку /пай/.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

встановила:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що він є єдиним спадкоємцем свого батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Все своє життя, починаючи з 1958 року, ОСОБА_2 працював у агропідприємствах - радгоспах: „Мічурінський", „Тарасівський", „Крюківщина" і вийшов на пенсію. У листопаді 1997 року радгосп „Крюківщина" був реорганізований у КСП „Крюківщина", яке 20 січня 2000 року було реорганізоване у ТОВ „Агрофірма Крюківщина". ОСОБА_2  як радгоспний пенсіонер у 1997 році став членом КСП „Крюківщина". Оскільки ОСОБА_2 помер після набрання чинності Указом Президента України від 8 серпня 1995 року „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", і був живий на час складання у 1997 році перших списків до державного акта на право колективної власності на землю, позивач вважав, що померлий набув право на земельну частку /пай/ при розпаюванні земель КСП „Крюківщина", і просив визнати за ним як за спадкоємцем померлого ОСОБА_2 право на земельну частку /пай/ із земель КСП „Крюківщина" у розмірі 3 умовних кадастрових гектарів. Зобов"язати Києво-Святошинську районну державну адміністрацію відвести йому в натурі вказану земельну ділянку із земель запасу та видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 10 лютого 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що батько позивача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1958 року працював у радгоспах: „Мічурінський", „Тарасівський", „Крюківщина" і вийшов на пенсію. У листопаді 1997 року радгосп „Крюківщина" був реорганізований у КСП „Крюківщина", яке 20 січня 2000 року було реорганізоване у ТОВ „Агрофірма Крюківщина". ОСОБА_2 як радгоспний пенсіонер у 1997 році став членом КСП „Крюківщина". 31 березня 2000 року КСП „Крюківщина" на підставі рішення Києво-Святошинської районної ради від 23 грудня 1999 року отримало державний акт на право колективної власності на землю. Оскільки ОСОБА_2 помер до видачі вказаного державного акта, він не був включений до списку членів КСП, які мають право на земельну частку /пай/.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд обгрунтовано виходив з того, що спадкодавець ОСОБА_2  не набув права власності на земельну частку /пай/, оскільки помер до прийняття рішення про видачу КСП „Крюківщина" державного акта на право колективної власності на землю, а тому таке право відсутнє у спадкоємця ОСОБА_1.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до положень ст.ст. 22, 23 ЗК України (1990 року) та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" особа набуває право на земельну частку /пай/ за наявності трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб, долученого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.

Оскільки ОСОБА_2  помер до прийняття рішення про видачу КСП „Крюківщина" державного акта на право колективної власності на землю, він обгрунтовано не був включений у список осіб, які мають право на земельну частку /пай/, і відповідно до зазначених положень закону не набув права на земельну частку /пай/, а спадкоємець ОСОБА_1 не набув права на її спадкування.

За наведених обставин рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст.ст. 308,315 ЦПК України, колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду від 10 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.