ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

           28.08.2008  року                                                            Справа № 14/60

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                                        Іноземцевої Л.В.

                                        Перлова Д.Ю.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.07.2008. Розпорядженнями від 04.08.08 та 27.08.08 склад судової колегії було змінено.

при секретарі                    

судового засідання                    Михайличенко Д.В.

за участю представників сторін

від позивача                              не прибув

від відповідача                    Бабенко М.О., дов. №57/04/08 від 04.04.08

                                                  Крупицька Н.А., дов. №58/04/08 від 04.04.08

Розглянувши

апеляційну скаргу                      Товариства з обмеженою відповідальністю

„Гарантія”, м. Шахтарськ Донецької області

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         23.06.2008

у справі                               № 14/60 (суддя –Лісовицький Є.А.)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю

„Гарантія”, м. Шахтарськ Донецької області

до відповідача                     Товариства з обмеженою відповідальністю

„Сучасна сертифікація та інспекція „ССІ”,

                                                  м. Луганськ

про                                        стягнення 74007 грн. 02 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2008 у справі №14/60 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарантія” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасна сертифікація та інспекція „ССІ” (далі ТОВ „ССІ”) про стягнення збитків у сумі 74007 грн. 02 коп., що виникли внаслідок неправильного визначення відповідачем якості вугілля.

Рішення господарського суду мотивовано недоведеністю позивачем заявлених до стягнення збитків та недоведеністю факту неналежного виконання відповідачем зобов”язань при визначенні якісних показників вугілля.

Позивач у справі, ТОВ „Гарантія”, не погодився з прийнятим господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти постанову, якою стягнути з відповідача збитків в сумі 74007 грн. 02 коп.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що судом при постановленні рішення не враховано, що порівняння показників якості вугілля опробованого 13 грудня 2007 року на промисловій ділянці м. Шахтарська та 18 грудня в порту Ізмаїл дає можливість зробити висновок не про відсутність ідентичності продукції, а про неналежне виконання відповідачем своїх зобов”язань, чи надання завідомо неправдивої інформації, у т.ч. про факти корупції можливі як при відвантаженні, так і при прийманні продукції.

Разом з апеляційною скаргою позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2008 у справі №14/60 та винести постанову про стягнення з відповідача збитків в сумі 74007 грн. 02 коп., збитків за користування кредитом в сумі 4686 грн. 77 коп., інфляційних нарахувань в сумі 7675 грн. 07 коп. та 3% річних в сумі 735 грн. 68 коп.

Судовою колегією апеляційної інстанції вказана заява позивача залишається без задоволення, оскільки можливість збільшення або зменшення позовних вимог на стадії апеляційного провадження не передбачена нормами господарського процесуального кодексу України. Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами позивача не погодився, вважає рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2008 у даній справі законним та обгрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи судова колегія апеляційної інстанції.

ВСТАНОВИЛА:

04.01.2007 між позивачем, ТОВ „Гарантія” та ТОВ „Топенерго-ВТ” було укладено договір №001/кп, відповідно до якого позивач зобов”язався на умовах поставки, визначених договором, продати, а ТОВ „Топенерго-ВТ” придбати вугілля, згідно зі специфікаціями, наведеними у додатках до договору.

Сторони визначили базові показники якості вугілля на рівні калорійності 6000 ккал/кг, при фактичних показниках калорійності нижче 5500 ккал/кг –вугілля вважається браком (а.с. 25-28, т.1).

04.12.2007 позивач звернувся до відповідача ТОВ „ССІ” з заявкою на проведення відбору проб вугілля (зола, вологість, калорійність) для виписки 3-х сертифікатів ССІ при навантаженні 15 вагонів вугільної продукції: 5 вагонів –м. Шахтарськ, 5 вагонів –м. Торез, 5 вагонів –м. Красний Луч.

13.12.2007 ТОВ „ССІ” було здійснено відбір проб від партії вугілля на станції Торез Донецької залізниці при навантаженні вагонів № 65696775, 66230806, 63365266, 66838335, 67903237, 67866764, 66200114, 67903468. Результати проб оформлені сертифікатом відбору проб та випробувань рег. № UA 08718/2007/3.2/2.0 (а.с. 13), актом відбору та підготовки проб № 6 від 13.12.2007 (а.с. 90).

Встановлено наступні показники якості партії вугілля: загальна волога –8,5%, зольність –22%, нижча теплота згоряння –5625 ккал/кг.

Зазначена партія вугілля відповідно до залізничної накладної відправлена ТОВ „APEC LTD” до м. Ізмаїл 14.12.2007 (а.с. 30, т.1).

Листом № 214 від 14.12.07 ТОВ “Арес LTD” повідомив ТОВ “Гарантія”, що вугілля у кількості 541,5 тони, відвантажене ним ПП “Л-сервіс” у вагонах № 65696775, 66230806, 63365266, 66838335, 67903237, 67866764, 66200114, 67903468, є власністю ПП “Міромаркет-07” (а.с. 29, т.1).

Це вугілля позивач придбав у ПП “Міромаркет-07” згідно договору № 03/12/07-1 від 03.12.07 за актом приймання-передавання від 14.12.2007 (а.с. 81-86, т.1).

Цього ж дня позивач продав зазначену партію вугілля ТОВ „Топенерго-ВТ” на підставі раніше укладеного договору №001/кп від 04.01.2007, що підтверджується актом приймання-передачі вугілля від 14.12.2007 (а.с. 86, т.1).

У порту Ізмаїл за заявкою ТОВ “Енергоінвест” від 15.12.2007 ТОВ „ССІ”, відповідач у справі, провів дослідження нижчої теплоти згоряння партії вугілля, що знаходиться:

-  у вагонах № 65696775, 66230806, 63365266, 66838335, 67903237 –сертифікат від 20.12.2007 №U11124, зазначивши нижчу калорійність –5308 ккал/кг

- у вагонах № 67866764, 66200114, 67903468 –сертифікат від 23.12.2007 №U11183 зазначивши нижчу калорійність –5193 ккал/кг.(а.с. 14,15, 147, 148, т.1).

ТОВ “Топенерго-ВТ” звернулось до позивача з претензією № 49-12 від 27.12.07 у якій зазначило, що отримане вугілля має калорійність меншу 5500 ккал/кг  тобто його якість гірше допустимих показників (відповідно до додатку № 4 до договору № 001/кп від 04.01.07) та запропонувало повернути передплату, відшкодувати збитки у зв’язку з доставкою та вивантаженням вугілля, або передати вугілля за меншою ціною –по 270 грн. за 1 тону (а.с. 16-17, т.1).

Позивач у відповіді на претензію №28/12-2 від 28.12.07 погодився з пропозицією щодо передавання вугілля за меншою ціною і  28.12.07 підписав з ТОВ “Топенерго-ВТ” додаткову угоду до договору №001/кп від 04.01.07. У даній додатковій угоді визначена вартість вугілля у кількості 541,5 тони  - 336,47 грн. з урахуванням залізничного тарифу. Така ж ціна за 1 тону визначена у акті уцінки вугілля від 28.12.07 (а.с. 72,73, т.1).

13.03.2008 позивач звернувся з позовом до господарського суду Луганської області з вимогами про стягнення з відповідача, ТОВ „ССІ”, збитків у сумі 74007 грн. 02 коп., що складаються із різниці в ціні вугілля, у зв’язку з його уцінкою.

Рішенням господарського суду від 23.06.2008 у справі №14/60 у задоволенні позову відмовлено з підстав зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки місцевим господарським судом обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача збитків в сумі 74007 грн. 02 коп. завданих позивачу в результаті уцінки вугілля, внаслідок його неналежної якості.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав  і обов’язків , у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі  збитків (шкоди) –є зобов’язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушення.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з цього позивач повинен довести, що шкоду заподіяно саме протиправною поведінкою відповідачів у справі, безпосередній причинний зв’язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування, а відповідачі повинні довести, що в діях їх працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із виконання відповідачем зобов”язань щодо встановлення якісних показників вугілля за заявою позивача від 04.12.2007 на ст. Торез Донецької області та заявкою ТОВ „Енергоінвест” від 15.12.2007 в порту Ізмаїл наступних вагонів: №№ 65696775, 66230806, 63365266, 66838335, 67903237, 67866764, 66200114, 67903468.

За результатами дослідження відібраних відповідачем у справі проб вугілля при його завантаженні у вищезазначені вагони та при розвантаженні були видані сертифікати відбору проб та випробувань:

-          №UA 08718/2007/3.2/2.0 від 16.12.2007 за заявкою ТОВ „Гарантія”, позивача у справі, в якому зазначені показники якості вугілля, зокрема: загальна волога –8,5%, зольність –22%, нижча теплота згоряння –5625 ккал/кг.

-          №U11124 від 20.12.2007 за заявкою ТОВ „Енергоінвест”, в якому зазначені показники нижчої теплоти згоряння –5308 ккал/кг.

-          №U11183 від 23.12.2007 за заявкою ТОВ „Енергоінвест”, в якому зазначені показники нижчої теплоти згоряння –5193 ккал/кг.

Спір між сторонами виник в результаті встановлених відповідачем у справі різних показників нижчої теплоти згоряння вугілля, при його завантаженні та розвантаження із вищезазначених вагонів.

Позивач вважає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов”язань щодо встановлення якісних показників вугілля йому довелося погодитися з претензією №49-12 від 27.12.2007 покупця цього вугілля за договором №001/кп від 04.01.2007 ТОВ „Топенерго-ВТ”, зменшивши ціну вугілля за одну тону до 270 грн. на всю партію вугілля 541,5 тон, що завдало його збитків на суму 74007 грн. 02 коп. –різниця між скоригованою вартістю вугілля за вказаним договором і його вартістю після уцінки (220212 грн. 02 коп. –146205 грн. = 74007 грн. 02 коп.).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що заявлені збитки є неодержаним доходом (упущеною вигодою), які позивач планував отримати.

Відповідно до частини 4 статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пред”явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов”язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов”язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.

Доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов”язань при визначенні якісних показників вугілля за його заявкою (сертифікат №UA08718/2007/3.2/2.0 від 16.12.2007) не знайшли свого підтвердження за матеріалами справи.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, процедура відбору проб вугілля регламентована ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань”.

Пункт 4.3 даного стандарту передбачає, що  базова погрішність опробування за нижчою теплотою згорання палива більш як 12,56 МДж/кг складає плюс-мінус 0,84 МДж/кг. Тобто для палива з нижчою теплотою згоряння більш як 3000 ккал/кг величина базової погрішності складає плюс-мінус 200,6 ккал/кг. Діапазон невизначеності показника нижчої теплоти згоряння складає 401,2 ккал/кг.

Величина нижчої теплоти згоряння розраховується відповідно до ГОСТ 147-95 (ІСО 1928-76) “Паливо тверде мінеральне. Визначення вищої теплоти згоряння і розрахунок нижчої теплоти згорання”, а також ГОСТ 27314-91 (ІСО 589-81) “Паливо тверде мінеральне. Методи визначення вологи”.

Для визначення даного показника суттєве значення має зміст вологи у паливі.

Вугілля перевозилось навалом у відкритих вагонах.

Як вбачається з сертифікату від 16.12.07 волога вугілля складала 8,5% (а.с. 13, т.1). Після прибуття вантажу волога склала 9,7% та 10,5% згідно журналу реєстрації проб та видачі результатів відповідача (а.с. 151,152, т.1).

Збільшення вологості при транспортуванні викликала зниження показника нижчої теплоти згоряння вугілля.

Середній показник нижчої теплоти згоряння для вугілля, що визначався в Ізмаїлі, склав 5265 ккал/кг (5308 ккал/кг та 5193 ккал/кг для двох партій).

При опробуванні у м.Шахтарськ показник дорівнював 5625 ккал/кг.

Отже різниця результатів дорівнює 360 ккал/кг та знаходиться у межах погрішності, що встановлена ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань”(401,2 ккал/кг).

Відповідач виконав своє зобов’язання щодо посвідчення якісних характеристик вугілля відповідно до вимог нормативних актів з цього питання, належним чином.

Враховуючи викладене та те, що позивач не довів, що шкоду заподіяно протиправною поведінкою відповідача у справі, причинний зв”язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, не навів доказів, що ним вживалися заходи для одержання доходів місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив у позові.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 23.06.2008 у справі №14/60 –без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в сумі 370 грн. 04 коп. покладаються на позивача, заявника апеляційної скарги.

Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 пункту 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" №7-93 від 21.01.1993 зайве сплачене позивачем, ТОВ „Гарантія” за платіжним дорученням №336 від 02.07.2008 при поданні апеляційної скарги державне мито в сумі 130 грн. 98 коп.  підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись статтями 47, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарантія” на рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2008 у справі №14/60 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2008 у справі №14/60 залишити без змін.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Гарантія”, м. Шахтарськ, Донецької області, вул. Ватутіна, 2/8, ідентифікаційний код 13500891 з Державного бюджету України державне мито в сумі 130 грн. 98 коп., зайве сплачене за платіжним дорученням №336 від 02.07.2008.

Підставою для повернення державного мита є дана постанова, скріплена печаткою суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                                 Л.В. Іноземцева

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов