ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.08.08 р.                                                                                                    Справа № 20/180                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь

          

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієве

про стягнення 5697,39 грн.

За участю представників сторін:

від позивача  Пархомов В.Г. – за довіреністю

від відповідача Миронець О.В. – за довіреністю

 

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулося Відкрите акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь, із позовом до Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієве, про стягнення 5697,39 грн. – суми вартості вагової нестачі коксової продукції.

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 685/4592 від 20.12.2004р. із протоколом узгодження розбіжностей та специфікацією; акти про приймання продукції по кількості; посвідчення; залізничні накладні; пам’ятки; розрахунок нестачі; рахунки-фактур із додатками; відомості оплати рахунків; лист № 30-989 від 25.07.2005р.; лист № 30-992 від 26.07.2005р.

          Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, про що надав суду відзив на позовну заяву № 013-2714 від 04.08.2008р., у якому посилається на Інструкцію про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості П-6, Правила видачі вантажів, Статут залізниць України, постанови Вищого господарського суду України. Також посилається  на той факт, що позивач без відбірки контрольної проби для перевірки загальної вологи продукції, яка передбачена ДСТУ 322-12-2-94 „Порядок прийомки коксу доменного...”, не міг виявити та з’ясувати, яка саме нестача існує.

          Позивач надав суду заперечення на відзив № 12013-4016 від 19.08.08, у яких посилається на п. 1, 14, абз. 2 п. 25 Інструкції П-6 „Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості”, положення ДСТУ 322-12-2-94, ст. 614 Цивільного кодексу України.

          

          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.08.2008р. до 28.08.2008р.

          

           Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

        20.12.2004р. між Закритим акціонерним товариством „Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієве (Постачальник), та Відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь (Покупець), був укладений договір № 685/4592 (далі – договір).

          

Відповідно до умов договору, Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити коксову продукцію, асортимент, ціна та якість якої вказані у специфікаціях, які оформлені у вигляді додатку до договору, та є невід’ємною його частиною.  

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору передбачено, що товар по договору поставляється на умовах „F.C.A., станція Єнакієве Донецької залізниці відповідно до базисних умов поставки ИНКОТЕРМС, в редакції 2000 року.”. Товар поставляється партіями. Строк поставки обумовлений у додатковій угоді. Разом із товаром Постачальник передає Покупцю документи: товарно-транспортні документи; сертифікат якості виробника або інші документи, які підтверджують якість товару.

Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що прийомка товару за кількістю здійснюється у відповідності із Інструкцією „Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю”, яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965р. із додатками та змінами від 14.11.1974р. (далі – Інструкція П-6), за кількістю – Інструкцією „Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю”, яка затверджена постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966р. із змінами та доповненнями від 14.11.1974р. (далі – Інструкція П-7) та сертифікатом якості заводу виробника. У випадку виявлення неякісності або нестачі товару виклик представника Постачальника обов’язковий. Кожний вагон перед подачею під навантаження перевішується на вагонних вагах та у накладній проставляється маса тари відповідно показників вагів.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені умови договору поставки в частині поставки товару в належній кількості, яка виявилась меншою, ніж зазначено у перевізних документах.

За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості вагової недостачі коксової продукції у сумі 5697,39 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов № 013-2714 від 04.08.2008р. Закрите акціонерне товариство „Єнакіївський коксохімпром” заперечило проти позову та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відповідач стверджує про порушення позивачем вимог Інструкції П-6, зокрема встановлення недостачі без переважування шляхом порівняння ваги нетто продукції, яка зазначена у накладних, з вагою нетто, яка обчислена позивачем при вирахуванні тари по трафарету на кожному із вагонів від ваги брутто.

25.07.2005р., відповідно до залізничних накладних №№ 52408775, 52708841, 52408776, 52408777, 52408793, 52408794, 52408795 – (акт № 3778), 26.07.2005р. за залізничними накладними №№ 52408823, 52408824 – (акт № 3788), а також за залізничними накладними №№ 52408804, 52708810, 52408811, 52408812, 52408813, 52408814, 52408815, 52408816, 52408817, 52408818, 52408819, 52408820, 52408821 – (акт № 3781) на адресу позивача надійшов 21 вагон коксової продукції, вантажовідправником якої є відповідач.

В актах про приймання продукції по кількості № 3778/1 від 25.07.2005р., № 3781/1 від 26.07.2005р., № 3788/1 від 27.07.2005р. у висновку комісії зазначено про необхідність виклику на спільну прийомку вантажу представника вантажовідправника. Вантаж виданий залізницею на станції Нікополь без перевантаження.

В актах про приймання продукції по кількості № 3778/2 від 26.07.2005р., № 3781/2 від 27.07.2005р., № 3788/2 від 27.07.2005р., які складені із запереченнями відправника про те, що різниця переваження, втрата утворилась за шляхом слідування, а вагони мають висоту шапки навантаження на рівні бортів, мова йдеться про неправильність визначення ваги вантажу відправником.

Пунктом 14 Інструкції П-6 встановлений порядок перевірки ваги „нетто” та передбачено, що при неможливості перевішування продукції без тари, встановлення маси „нетто” здійснюється шляхом перевірки ваги „брутто” в момент отримання продукції та ваги тари після її звільнення від продукції. Встановлення ваги „нетто” шляхом віднімання ваги тари з ваги „брутто” по даним, вказаним у супровідних та транспортних документах, без перевірки фактичної ваги „брутто” та ваги тари не допускається.

Відповідно до п. 22 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, із змінами та доповненнями, перевірка маси вантажу на станції призначення здійснюється таким самим способом, яким цю масу було встановлено на станції відправлення.

Згідно із п. 12 Інструкції П-6, продукція приймається по транспортним та супровідним документам (рахункам-фактурам, специфікаціям, описам) відправника. При відсутності усіх або деяких з перерахованих документів отримувач складає акт про фактичну наявність продукції та в акті вказує, які саме документи відсутні. У випадках, коли після отримання рахунку-фактури буде встановлено, що кількість прийнятої по акту про фактичну наявність продукції яка надійшла менш ніж вказано у рахунку – фактурі, повинен бути складений акт у відповідності до п.п. 16, 20, 25 Інструкції П-6. Наявність акту прийомки фактичної кількості отриманої продукції не звільнює отримувача від обов’язку складання акту прийомки після отримання рахунку-фактури.

Пунктом 4.6 розділу 4 „Вимоги” ДСТУ 322-12-2-94 зазначено, що у випадку, якщо розходження даних документа про якість та результати контрольної проби перевищує припустимі, то частину, яка залишилась контрольної проби для хімічного аналізу направляють у нейтральну лабораторію, результат якої є остаточним або, при погодженні постачальника, за остаточний результат приймають дані споживача.

Однак позовні матеріали не містять відомостей про встановлення позивачем показів загальної вологи та направлення результату контрольної проби у нейтральну лабораторію або про погодження підприємства прийняти за остаточний результат, отриманий в лабораторії позивача.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачена відповідальність відправника вантажу за неправильні покази у накладних маси, кількості місць вантажу, його найменування, коду та адреси отримувача. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, що виникли.

Господарським судом встановлено, що позивачем не здійснено переваження тари вагону для визначення ваги нетто, тобто, з акту приймання продукції  не вбачається, що позивач визначив вагу вантажу зазначеним в Інструкції способом.

Посилання позивача на ДСТУ 322-12-2-94, яким встановлений порядок визначення маси нетто по різниці маси навантаженої групи вагонів (брутто) і маси порожніх вагонів (тари), зазначеній на їх трафаретах, та за яким допускається використовувати для визначення маси при надходженні партії коксу масову долю загальної вологи, визначену у постачальника і вказану в сертифікаті якості, судом не приймається до уваги, з огляду на наступні приписи законодавства.

Пунктом 4.3 ДСТУ 322-12-2-94 “Кокс кам’яновугільний, пековий і термоантрацит. Правила приймання” передбачено, що відбір проб коксу у споживача повинен здійснюватись за ДСТУ 23083 в момент розвантаження коксу з вагонів. Показник масової долі загальної вологи, що встановлений споживачем, використовують для визначення сухої маси при надходженні партії коксу.

Відповідно до Методики контрольної перевірки маси партії коксу, що надходить до споживача (в перерахунку на суху речовину), наведеної в додатку А до ДСТУ 322-12-2-94, масу коксу (нетто) визначають за різницею маси завантаженої групи вагонів (брутто), визначеної зважуванням у споживача, та маси порожніх вагонів - тари, вказаної на їх трафаретах. Для визначення масової долі загальної вологи у коксі при надходженні партії відбирають та готують пробу за ДСТУ 22083. В пункті А.3 додатку А наведено формулу, за якою розраховується маса сухої речовини, а в пункті А.5 – формулу, за якою визначається величина розбіжності маси сухої речовини коксу, розрахованої за документом про якість, та результати контрольної перевірки її у споживача.

Таким чином, у випадку виявлення нестачі продукції, позивач повинен був здійснити контрольну перевірку масової долі загальної вологи коксової продукції, розрахувати масу сухої речовини або надати обґрунтований розрахунок нестачі продукції згідно з актом приймання продукції за кількістю, однак, доказів проведення такої перевірки, а також належного розрахунку нестачі кожної партії спірної продукції позивачем не надано.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позивачем у повному обсязі документально не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, документально обґрунтовані підстави для покладення відповідальності на відповідача відсутні, та, як наслідок, є недоведеним факт спричинення позивачеві збитків у вигляді нестачі продукції у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем безпідставно пред’явлені вимоги про стягнення з відповідача вартості вагової недостачі, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

          

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                 В И Р І Ш И В :

           У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь, до Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієве,  - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

          

          Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 28.08.2008р.

Повний текст рішення підписано 02.09.2008р.

          

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. у справу

          Вик. Марченко Ю.О.