Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1061/2006р. Головуючий у першій
інстанції Єзерський П.О.
Категорія 41 Доповідач у апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Куцеконя І.П.
суддів - Колбіної Т.П., Клочка В.П.
при секретарі - Соменко С.П.
за участю - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 27 червня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СТ „Сапун-гора" про зміну формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в червні 2005 року звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства „Сапун-гора" про зміну формулювання причини звільнення, просив виключити посилання на п.З ч.І ст.40 КЗпП України, стягнути заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки останній був проведений через 2 місяці після звільнення.
Рішенням суду позов задоволено частково, стягнуто з СТ „Сапун-гора" на користь ОСОБА_1 900 грн за затримку розрахунку при звільненні. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що відповідач з порушенням діючого законодавства звільнив позивача за п.З ч.І ст.40 КЗпП України, однак, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, що й спричинило відмову в позові. При цьому вимоги щодо стягнення заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні знайшли своє підтвердження в суді та були задоволені в повному обсязі.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.233 КЗпП України, у справах про звільнення працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у місячний строк з моменту вручення наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Стаття 116 КЗпП України передбачає обов'язок роботодавця виплатити працівнику всі належні йому на день звільнення суми.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що наказом від 26 березня 2005 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної ним посади (а.с.16), трудову книжку останній отримав 18 квітня 2005 року (а.с.13). В порушення вимог ст.233 КЗпП України до суду позивач звернувся лише 25 жовтня 2005 року.
При цьому поважності пропуску даного строку позивач не привів, що правильно було визначено судом як підстава для відмови в позові.
Оскільки розрахунок при звільненні позивача було проведено роботодавцем з порушенням строків, встановлених ст.116 КЗпП України, суд обґрунтовано стягнув на користь ОСОБА_1 грошові кошти за його затримку.
Доводи скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга, в силу ст.308 ЦПК України, підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 27 червня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно.
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Т.П. Колбіна