Справа № 2-4967/12
2609/17756/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2012 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді- Лозинської М.І.,
за участі секретаря- Сідлецької Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в липні 2012 року звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з Національного технічного університету «Київський політехнічний університет »заборгованість із заробітної плати за період з 26.12.2009 року до дати подання позову-20.07.2012 року на його користь без урахування податків до бюджету у розмірі 354621,73 грн. Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров»я на його користь у розмірі 50 тис. грн..
В обґрунтування позову послався на те, що він відповідно до наказу ректора НТТУ «КПІ»Згуровського М.З. № 4-85 від 13.05.1998р. призначений на посаду президента Стрілецько-спортивного Клубу «КПІ-Київ», який є структурним підрозділом НТУУ «КПІ», в підтвердження чого послався на довідку Головного управління статистики у м.Києві від 12.01.2011 р.№ 13-22 та відомості ,що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Вказує на те, що 24.04.2012 року ним було отримано від Національного технічного університету України «КПІ»лист за підписом керуючого справами від 23.04.2012 року за № 0501/616 та наказ ректора за № 4-131 від 09.04.2012 року , відповідно до якого він був повідомлений про своє звільнення з посади з 09.04.2012 року.
Зазначає про те, що відповідач в порушення чинного законодавства, починаючи з 1998 року не оформив належним чином трудові відносини , що призвело до порушення трудових прав.
Починаючи з 26.12.2009 року заробітна плата йому як президенту Клубу не виплачується, навіть на рівні мінімальної заробітної плати і станом на дату подання позову заборгованість відповідача по заробітній платі без урахування відповідних податків в бюджет становить 354621,72 грн.
В підтвердження правомірності заявлених вимог ОСОБА_1 послався на рішення суддів , зокрема на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 10.07.2006 у справі № 2-414-2006 відповідно до якого з НТУУ «Київ»було стягнуто на його користь -14712,49 грн. заборгованість по заробітній платі за період з 01.02.2000року по 01.06.2006 року, на користь ОСОБА_3 за період з 01.01.2000року 01.06.2006 року у розмірі 14313,19 грн., ОСОБА_4 за період з 01.01.2000року по 01.06.2006 року у сумі 9381,44 грн., ОСОБА_5 за період з 15.05.1998 року по 01.01.1999року у розмірі 598,89 грн.
Вказане рішення набрало законної сили .
Крім того, послався на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 17 січня 2011 року відповідно до якого з НТУУ «Київський політехнічний університет на користь ОСОБА_1 21 723грн.90коп. заробітної плати, на користь ОСОБА_3 21 723грн.90 копійок заробітної плати, на користь ОСОБА_4 21 723грн.90коп. заробітної плати. В задоволенні зустрічного позову НТУУ «КПІ»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання трудових угод та розпоряджень недійсними відмовлено.
Вказує на те, що судовими рішенням встановлено, що він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 працює у ССК «КПІ-Київ»за сумісництвом і входить до штатного розкладу Клубу. Відповідно до ст.102-1КзПП України, ст.19 Закону України «Про оплату праці»працівники, які працюють за сумісництвом одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. У зв`язку з цим було між позивачем та відповідачем було укладено трудові угоди на виконання роботи, передбаченої статутом ССК «КПІ-Київ»терміном дії до 01.01.2008 року, а згодом до 01.01.2010 року.
Як вказує позивач з 01.06.2006 року, бухгалтерія університету умисно продовжує не сплачувати заробітну плату, не зважаючи на рішення суду.
В ході розгляду справи представник позивача зменшив позовні вимоги та одночасно уточнивши їх просив стягнути з відповідача заробітну плату з 26 грудня 2009 року по з урахуванням компенсації втрати заробітної плати по листопад 2012 року у розмірі 35 тисяч 391грн.58 копійок, обраховуючи розмір заборгованості по заробітній платі виходячи з розміру мінімальної заробітної плати , встановленої законодавством України.
Крім того, представник позивача просила стягнути вихідну допомогу у розмірі 1 середнього заробітку у розмір 1094 ,00 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволення.
Представник відповідача в ході розгляду справи позовні вимоги не визнав, пославшись на те, що відповідно до ст.5 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходу у зв`язку з порушенням строку їх виплати», пункту 6 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159, своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.
Заперечуючи проти позову представник відповідача вказав на те, що за період з 26.12.2009р до 09.04.2012 року затримка з виплатою заробітної плати сталась саме з вини позивача ОСОБА_1 Вказав на те, що табелі обліку робочого часу за період з 26.12.2009р. до 09.04.2012 року позивач в НТУУ « КПІ»не подавав, в наслідок чого інститут не міг нараховувати заробітну плату позивачу.
Зазначив про те, що на прохання інституту , ОСОБА_1 відмовився надавати звіт про свою роботу на посаді президента ССК «КПІ-Київ , а також не подавав звіти до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м.Києва та Управління Пенсійного фонду України у Солом`янському районі м.Києва, заборгованість із заробітної плати собі не нараховував, у зв»язку з чим заборгованість індексації не підлягає.
При цьому послався також на те, що ССК «КПІ-Київ»було ліквідовано та вилучено запис із ЄДРПОУ 09.04.2012 року . У цей же день ,09.04.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з посади президента ССК «КПІ-Київ» у зв`язку з ліквідацією Клубу і одночасно у зв`язку з обмеженням на роботу за сумісництвом, передбаченим законодавством так як посаду керівника структурного підрозділу державної установи не можна займати за сумісництвом. Звільнення ОСОБА_1 09.04.2012 року у відповідності до чинного законодавства, яке він не оспорював, а тому після 09.04.2012 року, як вважає представник відповідача, його позовні вимоги про стягнення заборгованості не підлягають.
Також представник відповідача подав власний розрахунок розміру заборгованості із заробітної плати у розмірі 21424,12 грн.
Крім того, представник відповідача також заперечував проти виплати вихідної допомоги, пославшись на те, що відповідно до ч.2 статті 19 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств , установ , організацій», Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України звільнення з роботи за сумісництвом проводиться з підстав передбачених чинним законодавством без виплати вихідної допомоги.
З підстав наведених вище, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Солом`янським районним судом м.Києва за позовом ОСОБА_1 розглядались цивільні справи предметом яких було стягнення заборгованості по заробітній платі з НТУУ «КПІ»- відповідача по вказаній справі.
Так, відповідно до рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 10.07.2006 року стягнуто з Національного технічного університету України на користь ОСОБА_1 14712,49 грн. заборгованість по заробітній платі за період з 01.02.2000року по 01.06.2006 року, на користь ОСОБА_3 за період з 01.01.2000року 01.06.2006 року у розмірі 14313,19 грн., ОСОБА_4 за період з 01.01.2000року по 01.06.2006 року у сумі 9381,44 грн., ОСОБА_5 за період з 15.05.1998 року по 01.01.1999року у розмірі 598,89 грн.( а.с.48-52 т.1).
Крім того, відповідно до рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 17 січня 2011 року стягнуто з НТУУ «Київський політехнічний університет на користь ОСОБА_1 21 723грн.90коп. заробітної плати, на користь ОСОБА_3 21 723грн.90 копійок заробітної плати, на користь ОСОБА_4 21 723грн.90коп. заробітної плати. В задоволенні зустрічного позову НТУУ «КПІ» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання трудових угод та розпоряджень недійсними відмовлено. ( а.с.91-102 т.1).
Вказані рішення набрали законної сили. ( а.с.а.с.53-58 ,64,108-110 т.1).
При розгляді даних справ судами встановлено, що 13.05.1998 року відбулась державна реєстрація ССК «КПІ-Київ», який 20.07.1998 року був внесений до ЄДРПОУ як структурний підрозділ НТУУ «КПІ»без права юридичної особи.
Відповідно до Статуту ССК «КПІ-Київ»створено без права юридичної особи, головним підприємством є НТУУ «КПІ», Органом його управління є Міністерство освіти України, форма власності загальнодержавна. Згідно з цим же Статутом ССК є структурним підрозділом ФФВС НТУУ «КПІ».
Протоколом № 1 Установчої конференції ССК «КПІ-Київ»від 22.03.1998 року Президентом клубу обраний ОСОБА_1
Наказом ректора НТУУ «КПІ»№ 4-85 від 13.05.1998 року ССК «КПІ-Київ»створено при факультеті фізичного виховання та спорту, затверджено засновницькі документи клубу, позивача ОСОБА_1 затверджено Президентом клубу, відкрито розрахункові рахунку клубу.
Відповідно до розпорядження № 1 від 15.05.1998 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Президента ССК «КПІ-Київ».
Відповідно до висновків суду , які відображені в мотивувальних частинах рішення, встановлено, що стрілецько-спортивний Клуб « КПІ-Київ»є структурним підрозділом КТУУ «КПІ», ОСОБА_1 є його працівником та в порушення вимог чинного законодавства України відповідачем належним чином не були оформлені трудові відносини, що призвело до порушення їх трудових прав, а тому на їх користь підлягає стягненню заробітна плата з індексацією.
Відповідно до розпоряджень Президента СКК «КПІ-Київ»від 15.05.1998 року, 04.01.2000року, 24.12.2000року, 24.12.2008 року нарахування заробітної плати проводиться в розмірі мінімальної , встановленої законом.
Відповідно до мотивувальної частини ухваленого рішення , Солом`янським районним судом м.Києва в справі № 2-542 заробітна плата на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідача, як власника, яким є НТУУ «КПІ», оскільки саме він, з точки зору закону, несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку, правильність нарахувань та відрахувань із заробітної плати на підставі чого суд, стягнув з відповідача заборгованості по заробітній платі за відповідні періоди.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, що встановлені судовим рішенням у цивільній , господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено дані обставини.
Тому, виходячи із наведеного, враховуючи, що факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем та обов`язок відповідача щодо виплати заробітної плати встановлений попередніми рішеннями судів,які набрали законної сили, зазначеним обставинам в ході даного судового розгляду юридична оцінка судом не надавалась.
Відповідно до ст.115 КзпП України заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Судом встановлено, що в період перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем, заробітна плата позивачу з грудня 2009 року не виплачувалась, що є безумовним порушенням його трудових прав, які підлягають захисту.
Тому суд вважає правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача заробітної плати в розмірі мінімальної заробітної плати з грудня 2009 року.
Судом встановлено, що 09.04.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з посади президента ССК «КПІ-Київ»у зв`язку з ліквідацією ССК «КПІ-Київ»за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України та вилучено запис із ЄДРПОУ.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що в супереч ст.116 КЗпП України розрахунок при звільненні з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі, йому не виплачена на день звільнення, а відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості з грудня 2009 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що оскільки позивач не подавав фінансових звітів до пенсійного фонду, податкової інспекції та не нараховував собі заробітну плату, право на отримання заробітної плати він не має, тому що, як встановлено попередніми судовими рішеннями, обов`язок та відповідальність по нарахуванню заробітної плати, звітності , контролю за правильністю введення бухгалтерського обліку несе саме власник, яким є відповідач.
При цьому суд враховує те, що вказуючи на порушення позивачем здійснення фінансової діяльності клубу, відповідачем відповідні заходи дисциплінарного характеру до позивача не вживались, звільнений він був саме за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.
З цих же саме підстав, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність виконуваної роботи відповідачем.
Відповідно до ст.55 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»мінімальна заробітна плата на 2009 рік складає:
З 1 січня 2009 року мінімальний заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року-625 грн., з 01 липня 2009 року-630, з 1 жовтня 2009 року-650 гривень, з 01 листопада 2009 року-744 гривні на місяць.
Відповідно до ст.53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»мінімальна заробітна плата на 2010 рік складає:
З 1 січня 2010 року мінімальний заробітної плати 869 гривень, з 1 квітня 2010 року-884 грн., з 01 липня 2010 року-888, з 1 жовтня 2010 року-907 гривень, з 01 листопада 2010 року-922 гривні на місяць.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік»мінімальна заробітна плата на 2012 рік складає:
З 1 січня 2012 року мінімальний заробітної плати 1073 гривень, з 1 квітня 2011 року-1094 грн.,з липня 2012 року-1102грн., з 1 жовтня 2011 року-1118гривень, з 01 грудня 2011 року-113 гривні на місяць.
З урахуванням наведеного розрахунку заробітної плати з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на яку позивач має право , виходячи із правових позицій Верховного суду України ( Постанова від 24.12.99 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці) , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 35391грн.50 копійок.
Щодо позовних вимог про стягнення вихідної допомоги у розмірі одного середнього заробітку , то суд вважає позовні вимоги такими, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств , установ , організацій», Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України звільнення з роботи за сумісництвом проводиться з підстав передбачених чинним законодавством без виплати вихідної допомоги і тому такі заперечення представника відповідача в цій частині, суд вважає обґрунтованими.
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 тис.грн., то суд вважає такі вимоги безпідставними, оскільки позивачем не доведено заподіяння йому моральних страждань в такому розмірі. При цьому визначений розмір шкоди значно перевищує розмір заборгованості по заробітній платі
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже, зважаючи на те, що внаслідок невиплати заробітної плати, позивач зазнав певних негативних наслідків, виходячи із засад розумності та справедливості суд вважає доцільним зменшити розмір моральної шкоди до 1тис. грн..
В силу ст.88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 353грн.91 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40,115,116,237-1 КЗпП України, Постановою Верховного Суду України від 24.12.99 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці ст.ст.10,60,61,209,212-215,218,294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 35391 грн.58 копійок. ( тридцять п`ять тисяч дев`яносто одну гривню) 58 копійок.
Стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 тис. грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»на користь держави судовий збір у розмірі 353грн.91 копійка.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: